№ 345177, 29.11.2006, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2006 р. Справа № 11/511-06

за позовом відкритого акціонерного товариства „Барська ремонтно-будівельна дільниця”,

м. Бар

до Барської міської ради, м. Бар

про визнання протиправним та скасування рішення і зобов‘язання до вчинення дій.

Cуддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Поліщук, за участю представників сторін:

від позивача - О. Лубода за довіреністю;

від відповідача - Л. Логінова за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про визнання протиправним та скасування рішення 7 сесії 5 скликання Барської міської ради і зобов‘язання Барську міську раду протягом місяця з моменту вступу в законну силу постанови суду в даній справі укласти з відкритим акціонерним товариством „Барська ремонтно-будівельна дільниця” договір оренди земельної ділянки.

При розгляді справи позивач уточнив позовні вимоги, про що подав відповідну заяву від 14.11.2006р. в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення 7 сесії 5 скликання Барської міської ради від 31 серпня 2006 року, яким відмовлено в надані в оренду земельної ділянки в розмірі 1,23 га відкритому акціонерному товариству „Барська ремонтно-будівельна дільниця” в місті Бар по вул. Заводській, 10.

Позов із заявою мотивовано тим, що рішення 7 сесії 5 скликання Барської міської ради від 31 серпня 2006 року, яким відмовлено в надані в оренду земельної ділянки в розмірі 1,23 га ВАТ „Барська ремонтно-будівельна дільниця” в місті Бар по вулиці Заводській № 10 суперечить законодавству та порушує права позивача, оскільки вказана земельна ділянка перебуває в постійному користуванні позивача на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-ВН № 001580, а відтак він має право на укладання договору оренди вказаної земельної ділянки.

Відповідач позов визнав, в заяві від 28.11.2006 року адресованій господарському суду зазначив, що оскаржуване рішення прийнято без врахування Державного акту на право постійного користування землею серії І-ВН № 001580.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу та перевіривши і оцінивши доводи та докази сторін, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо визнання адміністративного позову не суперечать закону, не порушують чиї-небуть права, свободи чи інтереси, а тому приймається судом з прийняттям постанови про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступних підстав.

Статтями 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі суб’єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об’єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Відповідно до ст. 16 Закону України „Про оренду землі” особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

У відповідності до ст. 7 Земельного кодексу України (18.11.1990) користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнавалось землекористування без заздалегідь установленого строку. При цьому землі в постійне користування надавались радами народних депутатів із земель, які перебували у державній власності. Крім того, земля у постійне користування передавалась, зокрема, несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям.

Згідно ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України, який набув чинності 01.01.2002 року, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної і комунальної власності набувають: - підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; - громадські організації інвалідів України, їх підприємства, установи та організації.

В той же час, п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

В силу рішення Конституційного Суду України N 5-рп/2005 від 22.09.2005 р. Положення п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов’язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

В зв’язку з втратою чинності п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, юридичні особи, які до набуття законної сили положень Земельного кодексу України (25.10.2001) на законних підставах набули право на постійне користування земельною ділянкою, не зобов’язані переоформляти це право. Водночас переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди вони вправі добровільно.

Земельна ділянка в розмірі 1,23 га в місті Бар по вулиці Заводській № 10 належить позивачу на праві постійного користування, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії І-ВН № 001580.

В той же час, відповідач при винесенні оскаржуваного рішення цього не врахував.

Таким чином, прийняте відповідачем рішення 7 сесії 5 скликання від 31 серпня 2006 року, яким відмовлено в надані в оренду земельної ділянки в розмірі 1,23 га Позивачу в місті Бар по вулиці Заводській № 10, не відповідає вимогам чинного законодавства, порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, а тому не може породжувати ніяких правових наслідків і є протиправним.

Стаття 124 Земельного кодексу України визначає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Тобто обов‘язковою умовою передачі в оренду земельних ділянок є укладення договору оренди.

В силу ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Частиною третьою статті 162 цього Кодексу передбачено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача у встановленому чинним законодавством порядку укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позов відкритого акціонерного товариства „Барська ремонтно-будівельна дільниця” є обґрунтованим, відповідає дійсним обставинам та законодавству, а тому суд приймає визнання відповідачем позову і задовольняє позов з розподілом судових витрат за правилами ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 79, 86, 89, 94, 98, 122, 153, 158, 160, 162, 163, 167, 254, 255 п. 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення 7 сесії 5 скликання Барської міської ради, яким відмовлено в надані в оренду земельної ділянки в розмірі 1,23 га відкритому акціонерному товариству „Барська ремонтно-будівельна дільниця” в місті Бар по вулиці Заводській № 10.

3. Зобов`язати Барську міську раду укласти з відкритим акціонерним товариством „Барська ремонтно-будівельна дільниця” договір оренди земельної ділянки в розмірі 1,23 га в м. Бар по вул. Заводській, 10.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства „Барська ремонтно-будівельна дільниця” (вул. Заводська, 10, м. Бар, Вінницька область, код 03329404) 3 грн. 40 коп. судового збору

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Матвійчук В.В.