Решение № 34517517, 29.10.2013, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5380/13-ц

Провадження № 2/750/2481/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2013 року м.Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого судді Сапона А.В.,

при секретарі Шиловій Ж.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,,

представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

представників третіх осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради, ОСОБА_9, треті особи Державна інспекція сільського господарства в Чернігівській області, Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради про визнання незаконним рішення, -

в с т а н о в и в:

06.06.2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання незаконним п.п. 1.1 п. 1 рішення 24 сесії 6 скликання Чернігівської міської ради від 31 серпня 2012 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельні ділянки громадянам для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за давністю користування», яким було надано відповідний дозвіл ОСОБА_9 на земельну ділянку по вул. Фікселя, 28-а. В обгрунтування позову позивач зазначив, що вказане рішення Чернігівської міської ради не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки ОСОБА_9 було надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, яка перебуває в користуванні позивача, без вилучення її в останнього.

У судовому засіданні позивач та його представники наполягали на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Чернігівської міської ради в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що спірне рішення повністю відповідає вимогам земельного законодавства.

Представники відповідача ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечили проти позову, просили відмовити в його задоволенні за безпідставністю.

Представник Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради в судовому засіданні заперечила проти позову та пояснила, що позивач не має жодних документів, підтверджуючих підстави користування ним спірною земельною ділянкою, позивач із заявами про передачу йому в аренду або власність цієї ділянки не звертався.

Представник Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області в судовому засіданні у вирішенні спору покладався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Підпунктом 1.1 п. 1 рішення 24 сесії 6 скликання Чернігівської міської ради від 31 серпня 2012 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельні ділянки громадянам для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за давністю користування» було надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_9 на земельну ділянку по вул. Фікселя, 28-а.

Позивач стверджує, що вказана земельна ділянка знаходиться в його користуванні.

Частиною 3 ст. 10, частиною 1 ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували його право власності чи користування спірною земельною ділянкою.

31.07.2013 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_10 жилий будинок з належними до нього надвірними будівлями по вул. Жданова, 28 у м. Чернігові, що підтверджується договором купівлі-продажу, який посвідчено державним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори, р. № 15344.

В подальшому вул. Жданова у м. Чернігові була перейменована на вул. ОСОБА_11.

В даний час право власності позивача на вказаний будинок підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим 30.08.2010 року виконавчим комітетом Деснянської районної у м. Чернігові ради.

Вказаний будинок № 28 по вул. Г. Фікселя у м. Чернігові фактично розташований на земельній ділянці площею 1265 м. кв., що підтверджено генеральним планом присадибної ділянки, що є невідємною частиною технічного паспорту на будинок. Згідно з інформацією Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради, ця земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади міста і належить до земель запасу.

На спірній земельній ділянці відповідачем ОСОБА_9 у 1983 році самочинно збудовано будинок.

Формування нової земельної ділянки за тимчасово присвоєною адресою: м. Чернігів, вул. Г.Фікселя, 28-а відбувається на підставі ст. 79-1 ЗК України.

Статтею 12 ЗК України передбачено, що повноваження щодо передачі у власність земельних ділянок громадянам належить міським радам.

ОСОБА_9 звернувся до Чернігівської міської ради із заявою про надання йому у власність земельної ділянки площею 0,0488 га, на підставі якої спірним рішенням йому було надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою.

Суд вважає, що дане рішення прийняте у повній відповідності до вимог ст.118 ЗК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування обєкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

На думку суду, таких підстав для відмови у наданні дозволу ОСОБА_9 Чернігівська міська рада не мала.

Позивач посилається на ту обставину, що з моменту набуття ним права власності на житловий будинок, він автоматично став користувачем належної до нього земельної ділянки.

Проте, згідно із ст. 88 ЗК України (в редакції 1970 року) граничний розмір земельної ділянки в містах для індивідуального будівництва в 1979 році не міг перевищувати 0,06 га, що є меншим ніж фактична спірна земельна ділянка. Крім того, попередньому власнику домоволодіння ОСОБА_12 згідно з договором на право забудови від 11.08.1947 року земельна ділянка виділялась на 56 років до 11.08.2002 року.

За таких обставин, проаналізувавши сукупність доказів, наданих сторонами, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем повинні бути залишені на його рахунок

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 292, 294-296 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради, ОСОБА_9, треті особи Державна інспекція сільського господарства в Чернігівській області, Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради, про визнання незаконним рішення відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області протягом десяти днів, у порядку, передбаченому ст.ст. 294-296 ЦПК України.

Суддя А.В. Сапон