№ 34482021, 08.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 р. Справа № 804/10998/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріПетранцові О.Ю. за участю: представників позивача представників відповідача Базарбаєвої К.Ф., Земляного О.Ю. Ваховської Г.О., Попова С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУД» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.08.2013 року №0000391501 та №0000401501, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУД» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.08.2013 року № 0000391501, яким ТОВ «ДОБРОБУД» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2013 року у розмірі 20 122 485 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.08.2013 року № 0000401501, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «ДОБРОБУД» з податку на додану вартість на 19 299 253,49 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає спірні повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки, необґрунтованими, прийнятими без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, що має наслідком їх неправомірність та є підставою для скасування.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та просили позов задовольнити повністю, з підстав викладених в позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, та зазначили, що відповідач діяв згідно чинного законодавства України, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно, також надали до суду письмові заперечення, які містяться в матеріалах справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУД» зареєстроване Виконавчим комітетом Жовтневої районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник податків.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до пп.200.11 ст.200 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДОБРОБУД» з питання правомірності залишку від'ємного значення у сумі 20 122 485 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданої за квітень 2013 року (вх. № 9029252742 від 20.05.2013 року), згідно із затвердженим планом перевірки, за результатами якої складено Акт від 15.07.2013 року №202/15-1/32781455 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Добробуд» з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року».

Згідно із висновками викладеними в акті позивачем в порушення п. 102.5 статті 102 та пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України завищено залишок від'ємного значення податкової декларації з ПДВ за квітень 2013 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 9 543 580 грн.; в порушення п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1 ст.200, п.201.1, п.201.6, п.201.7, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у квітні 2012 року від ТОВ «Домбудсервіс» на загальну суму 601272,9 грн., в результаті чого завищено суму від'ємного значення декларації за квітень 2012 року у розмірі 601272,9 грн. та завищено залишок від'ємного значення податкової декларації з ПДВ за квітень 2013 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 601272,90 грн.; в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України занижено суму податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 р. на суму ПДВ у розмірі - 25417034,79 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення (рядок 24) податкової декларації з ПДВ за квітень 2013 року у сумі 9977632,00 грн. та до заниження податку на додану вартість по декларації з ПДВ за квітень 2013 року у сумі 15439402,79 грн..

На акт перевірки від 15.07.2013 року №202/15-1/32781455 були подані заперечення від 31.07.2013 року №74, відповідно до статті 86 Податкового кодексу України, згідно відповіді на заперечення від 07.08.2013 року №3773/10/15-115 висновки акту визнані такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та залишаються без змін.

08.08.2013 року, за результатами розгляду акта перевірки, ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000391501, яким ТОВ «ДОБРОБУД» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2013 року у розмірі 20 122 485 грн. та №0000401501, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «ДОБРОБУД» з податку на додану вартість на загальну суму 19 299 253,49 грн., за основним платежем 15439402,79 та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3859850,70 гривень.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно із Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2010 року за №984 Акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункти 4-6 Порядку №984 від 22.12.2010 року).

Щодо завищення залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ за квітень 2013 року, суд зазначає .

ТОВ «ДОБРОБУД» надало декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року, де в рядку 21 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду)» відобразило 20 123 569 грн., в рядку 22 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» - 20 122 485,00 гривень та в рядку 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» - 20 122485,00 гривень.

В довідці щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2 до податкової декларації за квітень 2012 року), зазначено, що залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 податкової декларації звітного (податкового) періоду) складається із сум ПДВ, які виникли, зокрема, в звітних періодах: червень-грудень 2007 року, січень-лютий 2008 року, квітень - грудень 2008 року, січень-березень 2009 року, травень-серпень 2009 року, жовтень-грудень 2009 року, січень-квітень 2010 року на загальну суму - 9 543 580,00 гривень.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Добробуд» фактично у попередніх податкових періодах мало право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, що виникло за рахунок від'ємного значення податкових декларацій з ПДВ з урахуванням уточнюючих розрахунків за червень 2007 року, серпень 2007 року, вересень 2007 року, жовтень 2007 року, листопад 2007 року, грудень 2007 року, січень 2008 року, лютий 2008 року, квітень 2008 року, травень 2008 року, червень 2008 року, липень 2008 року, серпень 2008 року, вересень 2008 року, жовтень 2008 року, листопад 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року на загальну суму 9 543 580 гривень, що виникло за рахунок будівництва багатоквартирного житлового комплексу, тобто податковий кредит сформовано підприємством за рахунок спорудження основних фондів.

За таких обставин, платник податків мав скористатися правом на отримання сум бюджетного відшкодування в момент виникнення на це такого права.

Згідно із пояснень представника відповідача в судовому засіданні, позивач мав скористатися правом на отримання сум бюджетного відшкодування в момент виникнення на це такого права. Тобто, завищення позивачем залишку від'ємного значення у податковій декларації з ПДВ за квітень 2013 року по від'ємному значенні, що сформовано у податкових декларацій з ПДВ з урахуванням уточнюючого розрахунків за червень-грудень 2007 року, січень-лютий 2008 року, квітень - грудень 2008 року, січень-березень 2009 року, травень-серпень 2009 року, жовтень-грудень 2009 року, січень-квітень 2010 року, фактично є наслідком заниження суми бюджетного відшкодування за квітень 2013 року.

З такими висновками відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року (надалі - Закон №168) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду (абз.1 пп. «б»).

Абзацом 3 пп. «б» пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 вищезазначеного Закону (в редакції Закону № 2275-VI від 20.05.2010 року, що діяла до 01.01.2011 року) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

На підставі пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно з пп. 7.7.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Таким чином, у відповідності до пп. 7.7.3 і 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168 платнику податків надається право обрати один із способів використання податкового кредиту - отримати бюджетне відшкодування або зарахувати належну йому суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України та з цього часу порядок обчислення і сплати податку на додану вартість регламентується згідно із його вимогами.

Пунктами 200.1-200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З наведеного вище вбачається, що платник податку у разі виникнення від'ємного значення ПДВ має право включити його до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Заявлення від'ємного значення ПДВ або його частини до бюджетного відшкодування є правом, а не обов'язком платника податку. Не використання платником податку такого права не позбавляє його права на включення суми від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, в акті перевірки зазначено, що позивач мав право на саме на отримання суми бюджетного відшкодування в момент виникнення такого права.

Податковий кодексу України не зобов'язує платника податку декларувати бюджетне відшкодування у разі фактичної оплати від'ємного значення і не позбавляє платника податку права на декларування від'ємного значення в наступних періодах у разі нез'явлення його до бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Тобто, застосування цієї норми можливо у тому випадку, коли платник має намір відшкодувати податок на додану вартість із бюджету, прийняв рішення про таке відшкодування та звернувся до податкового органу із заявою в установленому Кодексом порядку.

Судовим розглядом справи встановлено, що ТОВ «ДОБРОБУД» не подавало заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, а отже строк давності тривалістю у 1095 днів на даний випадок не розповсюджується. Відповідне декларування ще не означає прийняття платником податку рішення про реалізацію свого права на отримання бюджетного відшкодування.

Положення п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, визначають строки давності на подання заяви про бюджетне відшкодування, до показників рядка «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду)» декларації з податку на додану вартість.

При цьому, згідно з абз. «а» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах

Таким чином, Податковий кодекс України єдиною підставою для позбавлення права на бюджетне відшкодування у разі його заниження платником податку встановлює відповідне рішення податкового органу про заниження суми бюджетного відшкодування.

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська не виносило жодних рішень про заниження позивачем суми бюджетного відшкодування.

З урахуванням викладеного вище вбачається, що ТОВ «ДОБРОБУД» правомірно задекларувало від'ємне значення в декларації за квітень 2013 року у розмірі 20 123 569 грн., в т.ч. 9 543 580 грн., зменшення позивачу від'ємного значення податку на додану вартість, через порушення строків давності є помилковим, що свідчить про необгрутованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 08.08.2013 року № 0000391501.

Аналогічна позиція суду викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26.03.2013 року по справі №К/9991/47835/12, від 27.02.2013 року по справі №2а-1670/3294/12, від 17.09.2013 року по справі №К/9991/69088/12.

Щодо порушення завищення податкового кредиту за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у квітні 2012 року від ТОВ «Домбудсервіс» на загальну суму 601 272,90 грн..

На підставі дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Управління містобудування та архітектури Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 270/01-08 від 15.08.2008 року ТОВ «ДОБРОБУД» здійснювало будівництво багатоквартирного житлового комплексу "Дует". В межах будівництва житлового комплексу на підставі договору підряду від 09.04.2012 року № Ф-01 ТОВ «Домбудсервіс» за замовленням ТОВ «ДОБРОБУД» були виконані роботи з влаштування вентильованого фасаду на об'єкті за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, 28. Роботи були виконані належним чином та прийняті ТОВ «ДОБРОБУД» згідно актів приймання виконаних підрядних робіт. Виконані роботи були повністю оплачені ТОВ «ДОБРОБУД», що підтверджується первинними документами та податковими накладними, оригінали яких надавались під час проведення перевірки, про що зазначено в акті перевірки.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем було зроблено висновок про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин позивача із ТОВ «Домбудсервіс» на підставі висновків актів перевірки контрагента позивача від 11.03.2013 року №548/221/34734428 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Домбудсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «ВК Віконні системи» за період з 01.01.2010 по 31.01.2010 року». Відповідно до висновків акту встановлено порушення ТОВ ВК «Віконні системи» статті 185 Податкового кодексу України в частині оподаткуванням податку на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями. За результатами перевірки по ланцюгу продажу товарів (робіт, послуг) від ТОВ ВК «Віконні системи» встановлено, що одним з покупців є ТОВ «Домбудсервіс», яке не є кінцевим споживачем послуг, отриманих від ТОВ ВК «Віконні системи». Замовником послуг є ТОВ «Добробуд».

Так, згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (стаття 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зауваження до форми, змісту або не надання до перевірки первинних документів в акті перевірки відсутні.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Тобто, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином до суду та до перевірки позивачем наданні первинні документи, які підтверджують факт здійснення реальної господарської операції. За даними договорами було придбано послуги, які використовувалися позивачем відповідно до господарської діяльності підприємства. Наявність отриманих послуг та їх використання у господарській діяльності відповідачем не спростовано. На час укладання та виконання спірної угоди сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ та зареєстровані Єдиному державному реєстрі. Також податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що укладення договору не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договори укладено без мети настання реальних наслідків, судових рішень щодо визнання угоди недійсною до суду не надано, висновки акту перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладення позивачем не реальних угод, в тому числі судом не встановлено наявність обвинувального вироку суду щодо позивача та його контрагенту, а отже доводи податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях, що не є підставою для визнання угоди недійсною.

Основним висновком у рішенні від 22.01.2009 р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» №3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності. Рішення Європейського суду від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» п.38.

В тому числі, відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року по справі №804/4880/13-а позов ТОВ «Домбудсервіс» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення №0000192202 від 26.03.2013 року - задоволено та визнано протиправними дії ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Домбудсервіс», за результатами, якої складено акт №548/221/34734428 від 11.03.2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Домбудсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «ВК Віконні системи» за період з 01.01.2010 по 31.01.2010 року та інші», зазначена постанова набрала законної сили 30.04.2013 року, згідно відмітки суду (Т.3 а.с.51).

Таким чином, винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в цій частині є неправомірним.

Щодо заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 25 417 034,79 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення на 9 977 632 грн. та до заниження податку на додану вартість на 15 439 402,79 грн. з відповідним нарахуванням штрафних санкцій.

Як встановлено актом перевірки, позивачем було здійснено емісію цільових безпроцентних облігацій, які дають право на отримання площі у житловому будинку за адресою м. Дніпропетровськ, пров. Ламаний, в районі будинку 13.

За договором від 01.10.2008 року № А 356 наведені облігації були придбані ТОВ КУА «Фінансовий капітал» ПВІФ «Гамма фонд» на загальну суму 171 633 050 грн..

Окрім того, між ТОВ «ДОБРОБУД» та ТОВ КУА «Фінансовий капітал» ПВІФ «Гамма фонд» укладений договір про пайову участь в будівництві від 01.10.2008 року № Р-01/10-2008.

Договір про пайову участь в будівництві передбачає обов'язок емітента облігацій передати власнику облігацій об'єкти нерухомості протягом 10 банківських днів з дати пред'явлення облігацій до погашення.

Передача об'єктів та погашення облігацій відбувається шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту нерухомості.

Пунктом 4.14.4 Проспекту емісії передбачено, що у разі несвоєчасного перерахування облігацій на рахунок емітента, тобто, після закінчення терміну погашення, квартира, офісне приміщення чи місце в паркінгу може бути відчужено емітентом на свій розсуд, а Власнику облігацій виплачується номінальна вартість облігацій грошовими коштами протягом трьох місяців з дати пред'явлення облігацій до погашення.

При цьому, відповідач робить висновок, що з досліджуваних господарських операцій вбачається висновок про безоплатне отримання в розпорядження новозбудованого приміщення; набуття ТОВ «ДОБРОБУД» права розпорядження спорудженими основними особами підпадає під визначення постачання товарів, оскільки це є передача права розпорядження товарами - матеріальними активами. Тобто фактично у момент переходу права розпорядження товарами - матеріальними активами (новозбудованими приміщеннями) у ТОВ «ДОБРОБУД» виникають податкові зобов'язання з ПДВ.

Оскільки станом на 01.03.2013 року балансова вартість необоротних активів ТОВ «ДОБРОБУД» згідно бухгалтерського рахунку 15 складає 127 085 173,95 грн., то на думку відповідача в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України ТОВ «ДОБРОБУД» занижено суму податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за квітень 2013 року на 25 417 034,79 грн..

Суд не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на наступне.

Згідно абз. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.191 ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як встановлено в судовому засіданні, балансова вартість необоротних активів на бухгалтерському рахунку 15 в розмірі 127 085 173,95 грн. була сформована у період введення об'єкта в експлуатацію.

В момент постачання збудованих приміщень згідно актів приймання-передачі об'єкту нерухомості ТОВ «ДОБРОБУД» включало вартість таких об'єктів до складу податкових зобов'язань з ПДВ, починаючи з квітня 2013 року.

Суд погоджується з доводами представника позивача, що на момент проведення перевірки ТОВ «ДОБРОБУД» частково вже відобразило у складі податкових зобов'язань суми податку на додану вартість, нараховані при передачі частини приміщень згідно актів приймання-передачі в рахунок погашення облігацій. Включення до складу податкових зобов'язань сум податку на додану вартість, нарахованих на балансову вартість необоротних активів станом на 01.03.2013 року, призводить до повторного включення до складу податкових зобов'язань тих самих сум ПДВ, які на момент перевірки вже включені до складу податкових зобов'язань з ПДВ.

Як встановлено судовим розглядом справи, ТОВ «ДОБРОБУД» не отримувало та не передавало безоплатно в розпорядження новозбудоване приміщення. Постачання приміщень, окрім передачі їх згідно актів приймання-передачі в рахунок погашення облігацій, не відбувалось.

ТОВ «ДОБРОБУД» не передавало та не отримувало права на розпоряджання збудованими приміщеннями на суму 127 085 173.95 грн. як власник, отже поставки товарів на вказану суму не відбувалось, що виключає виникнення податкових зобов'язань з ПДВ. Дата відвантаження товарів на суму 127 085 173.95 грн. згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України не наставала.

Право ТОВ «ДОБРОБУД» на відчуження приміщень у разі непред'явлення облігацій для погашення стосовно всіх збудованих приміщень балансовою вартістю 127 085 173,95 грн. не було реалізовано, отже і постачання товарів не відбулось.

Право власності на збудовані приміщення не зареєстроване за ТОВ «ДОБРОБУД», відповідних доказів суду не надано.

Саме по собі право на відчуження приміщень не є постачанням товарів та згідно з п. 185.1 ст. 185. п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України не може бути підставою для нарахування податкових зобов'язань.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності та висновків суду викладених вище, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки податковим органом не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 08.08.2013 року №0000391501 та №0000401501.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням, що міститься в матеріалах справи, підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУД» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.08.2013 року №0000391501 та №0000401501 - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.08.2013 року №0000391501 та №0000401501.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУД» (код ЄДРПОУ 32781455) судові витрати у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно з ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко