ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2013 року Справа № 904/5051/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Воліка І.М. (доповідача), Шевчук С.Р., Акулової Н.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд"на ухвалувід 11.07.2013господарського суду Дніпропетровської області та на постанову від 28.08.2013Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/5051/13господарського суду Дніпропетровської області за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернобиль-Захист"доПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд"провизнання недійсним договору іпотекиВ судове засідання прибули представники сторін:позивачане з'явились;відповідачаКаукалова І.А. (дов. від 14.10.2013 № 47);Відповідно до Розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 28.10.2013 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегією суддів у наступному складі: головуючий-суддя - Волік І.М., судді - Шевчук С.Р., Акулова Н.В.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013 у справі № 904/5051/13 (суддя Мілєва І.В.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 (колегія суддів: Науменко І.М. - головуючий, судді - Павловський П.П., Кузнецов В.О.), заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернобиль-Захист" (надалі - ТОВ "Чернобиль-Захист") про забезпечення позову задоволено частково; забезпечено позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу - Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" (надалі - ПАТ "АКБ "Конкорд"), а саме: на нежитлову будівлю: літ. В-3 поз. 1-43, І, ІІ, ганки в, в1, вхід у підвал літ. в2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 77964012101, розташовану за адресою: м. Дніпро-петровськ, пр. Кірова, 25; заборонено відповідачеві - ПАТ "АКБ "Конкорд" відчужувати нежитлову будівлю: літ В-3 поз. 1-43, І, ІІ, ганки в, в1, вхід у підвал літ. в2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 77964012101, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 25, будь-яким особам будь-яким чином.
Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, відповідач - ПАТ "АКБ "Конкорд" звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013 скасувати. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарськими судами попередніх інстанції надано невірну юридичну оцінку предмету позову з урахуванням приписів ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК), що призвело до неправильного застосування норм процесуального права та є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.
Позивач не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу відповідача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваних судових актів.
Сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги, проте позивач своїм правом взяти участь у судовому засіданні не скористався.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивач звернувся до господарського суд з позовом до ПАТ "АКБ "Конкорд" про визнання недійсним Договору іпотеки № 70.00.000120 від 11.07.2008.
Крім цього, позивач подав до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ПАТ "АКБ "Конкорд", а саме: на нежитлову будівлю: літ. В-3 поз. 1-43, І, ІІ, ганки в, в1, вхід у підвал літ. в2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 77964012101, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 25; а також заборони відповідачеві здійснювати відчуження нежитлової будівлі: літ. В-3 поз. 1-43, І, ІІ, ганків в, в1, вхід у підвал літ. в2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 77964012101, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 25, будь-яким особам будь-яким чином; заборони відповідачеві вчиняти будь-які дії стосовно нежитлової будівлі: літ. В-3 поз. 1-43, І, ІІ, ганки в, в1, вхід у підвал літ. в2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 77964012101, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд.25, в тому числі шляхом створення перешкод у користуванні цією будівлею позивачем та пов'язаних із усуненням перешкод у користуванні цією будівлею відповідачем.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що предметом оскаржуваного договору іпотеки є адміністративна будівля на яку позивач просить накласти арешт і яка перейшла у власніть відповідача завдяки наданим останньому договором іпотеки права іпотекодержателя. Ставши власником даної адміністративної будівлі відповідач вчиняє дії щодо її відчуження розмістивши оголошення на своєму офіційному сайті, що дає всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову вочевидь унеможливить в майбутньому виконання судового рішення.
Місцевий господарський суд, частково задовольняючи заяву (шляхом накладення арешту на нерухоме майно та заборони відповідачеві відчужувати нежитлову будівлю будь-яким особам будь-яким чином), посилаючись на приписи ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, виходив із імовірності утруднення виконання можливого позитивного для відповідача рішення господарського суду, у разі прийняття такого.
Водночас, судом з посиланням на необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, залишено без задоволення заяву про забезпечення позову в частині вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві вчиняти будь-які дії стосовно нежитлової будівлі: літ. В-3 поз. 1-43, І, ІІ, ганки в, в1, вхід у підвал літ. в2, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 25, у тому числі шляхом створення перешкод у користуванні цією будівлею позивачем та пов'язаних із усуненням перешкод у користуванні цією будівлею відповідачем.
З такими висновками господарського суду першої інстанції погодився апеляційний господарський суд залишаючи ухвалу місцевого суду без змін з тих же підстав.
Проте колегія суддів вважає такі висновки передчасними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.
Згідно зі ст. 66 ГПК України, господарський, суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Таким чином, із змісту вищенаведеної статті вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.
Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.
Судами встановлено та вбачається з матеріалів справи, що предметом судового розгляду є вимога про визнання недійсним іпотечного договору. При цьому, незалежно від результатів вирішення господарським судом спору по даній справі, видача наказу та примусове виконання рішення по даній категорії позовних вимог не провадиться, оскільки право позивача захищається шляхом визнання факту, а не передачі майна чи вчинення певних дій.
З огляду цього, висновок місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що невжиття судом заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливлять виконання рішення у справі, є безпідставним.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суд України дійшла висновку, що ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 не можна визнати законними, оскільки зазначені судові акти не відповідають вимогам чинного законодавства, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, і тому підлягають скасуванню, а матеріали справи підлягають поверненню до господарського суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013 у справі № 904/5051/13 скасувати.
Матеріали оскарження у справі № 904/5051/13 повернути до господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий, суддя І.М. Волік
Судді : С.Р. Шевчук
Н.В. Акулова
Судебное решение № 34470036, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) было принято 29.10.2013. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – . На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные сведения.
то решение относится к делу № 904/5051/13. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: