Решение № 34444521, 23.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.10.2013 Справа № 905/6435/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Концерну «СоюзЕнерго», м. Новомосковськ Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 31965106

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Ясинівський коксохімічний завод»,

м. Макіївка Донецької області, ЄДРПОУ 00191035

про стягнення заборгованості у розмірі 39 362,52грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача - Максименко С.В., за довіреністю;

від відповідача - Батура А.М., за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Концерн «СоюзЕнерго», м. Новомосковськ, Дніпропетровської області (далі-Позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Ясинівський коксохімічний завод», м. Макіївка, Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 39 362,52грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №309у від 27.10.2009р., та додаткових угод до нього, в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість - 39 362,52грн.

На підтвердження позовних вимог надав суду (у копіях): договір №309у від 27.10.2009р. (а.с.8-9); додаткові угоди: №2 від 29.10.2009р., №3 від 02.11.2009р., №4 від 27.11.2009р., №5 від 02.12.2009р., №6 від 03.12.2009р., №8 від 14.01.2010р., №9 від 02.02.2010р., №10 від 03.02.2010р., №11 від 11.03.2010р., №12 від 12.04.2010р., №13 від 21.04.2010р., №14 від 23.04.2010р., №15 від 30.04.2010р., №16 від 14.05.2010р., №17 від 08.06.2010р., №18 від 14.07.2010р., №19 від 17.08.2010р., №20 від 09.09.2010р., №21 від 16.09.2010р., №22 від 22.09.2010р., №23 від 28.09.2010р., №24 від 01.10.2010р., №25 від 13.10.2010р., №26 від 12.10.2010, №27 від 15.11.2010р., №29 від 19.11.2010р. (а.с.а.с.10-36); видаткові накладні: №РН-3193 від 16.02.2010р., №РН-3194 від 16.02.2010р., №РН-3275 від 12.03.2010р., №РН-3709 від 25.06.2010р., №РН-3588 від 26.05.2010р., №РН-3589 від 26.05.2010р., №РН-3590 від 26.05.2010р., №РН-3649 від 11.06.2010р., №РН-3710 від 25.06.2010р., №РН-3778 від 16.07.2010р., №РН-4077 від 01.10.2010р., №РН-4078 від 01.10.2010р., №РН-4148 від 19.10.2010р., №РН-4151 від 19.10.2010р., №РН-4147 від 19.10.2010р., №РН-4194 від 04.11.2010р., №РН-4195 від 04.11.2010р., №РН-4267 від 17.11.2010р., №РН-4349 від 09.12.2010р., №РН-4350 від 09.12.2010р. (а.с.а.с.39-58); товарно-транспортні накладні: №РН-3193 від 16.02.2010р., №РН-3194 від 16.02.2010р., №РН-3275 від 12.03.2010р., №РН-3588 від 26.05.2010р., №РН-3589 від 26.05.2010р., №РН-3590 від 26.05.2010р., №РН-3649 від 11.06.2010р., №РН-3710 від 25.06.2010р., №РН-4078 від 01.10.2010р., №РН-4194 від 04.11.2010р., №РН-4195 від 04.11.2010р., №РН-4269 від 17.11.2010р., №РН-4350 від 09.12.2010р. (а.с.а.с.59-71) довіреності: №2432 від 15.02.2010р., №2427 від 15.02.2010р., №2635 від 11.03.2010р., №3290 від 25.05.2010р., №3282 від 25.05.2010р., №3830 від 24.06.2010р., №3289 від 25.05.2010р., №3545 від 10.06.2010р., №3834 від 24.06.2010р., №4129 від 12.07.2010р., №5357 від 28.09.2010р., №5350 від 28.09.2010р., №5648 від 18.10.2010р., №5890 від 03.11.2010р., №5669 від 19.10.2010р., №6090 від 16.11.2010р., №6432 від 08.12.2010р., №6433 від 08.12.2010р. (а.с.а.с.72-89); рахунки-фактури: №СФ-003586 від 16.02.2010р., №СФ-003587 від 16.02.2010р., №СФ-003683 від 12.03.2010р., №СФ-004027 від 26.05.2010р., №СФ-004028 від 26.05.2010р., №СФ-004029 від 26.05.2010р., №СФ-004096 від 09.06.2010р., №СФ-004102 від 11.06.2010р., №СФ-004183 від 25.06.2010р., №СФ-004271 від 16.07.2010р., №СФ-004397 від 16.08.2010р., №СФ-004587 від 22.09.2010р., №СФ-004619 від 01.10.2010р., №СФ-004620 від 01.10.2010р., №СФ-004742 від 04.11.2010р., №СФ-004802 від 17.11.2010р., №СФ-004803 від 17.11.2010р., №СФ-004804 від 17.11.2010р., №СФ-001419 від 14.11.2012р. (а.с.а.с.90-109); податкові накладні: №117 від 16.02.2010р., №120 від 16.02.2010р., №200 від 12.03.2010р., №519 від 26.05.2010р., №520 від 26.05.2010р., №521 від 26.05.2010р., №587 від 11.06.2010р., №703 від 25.06.2010р., №714 від 16.07.2010р., №1037 від 01.10.2010р., №1038 від 01.10.2010р., №1110 від 13.10.2010р., №1113 від 19.10.2010р., №1116 від 19.10.2010р., №1116 від 19.10.2010р., №1176 від 04.11.2010р., №1177 від 04.11.2010р., №1248 від 17.11.2010р., №1338 від 09.12.2010р., №1339 від 09.12.2010р. (а.с.а.с.110-128); претензію №282 від 23.04.2013р.; акти звірки взаємних розрахунків станом на 15.07.2013р. та 06.08.2013р., на суму 39 362,52грн. складений та підписаний Позивачем.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 5, 64, 67, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.09.2013р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

20.09.2013р. від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням компетентного представника у відпустці.

24.09.2013р. Позивач надав заяву №515 від 23.09.2013р., у якій повідомляє, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору, та надав підтвердження направлення всіх додатків до позовної заяви на адресу Позивача; виписку серії ААВ №256671 від 20.09.2013р. про включення Позивача до ЄДР.

Крім того, 24.09.2013р. Позивачем надані до матеріалів справи: копії акту звірки взаємних розрахунків станом на 19.09.2013р. та виписки з особового рахунку з 21.05.2013р. по 22.05.2013р. стосовно часткової оплати Відповідачем відповідно до договору №309у від 27.10.2009р., копії додаткової угоди №17 від 08.06.10р., та рахунку №СФ-001419 від 14.11.2012р. на суму 3 861,70грн.

Враховуючи клопотання Відповідача, та з метою надання йому права на захист своїх прав та інтересів, розгляд справи відкладався судом з 24.09.2013р. на 03.10.2013р.

03.10.2013.р від Відповідача надійшли пояснення №6794/14 від 02.10.2013р., у яких він повідомляє банківські реквізити та надає до матеріалів справи у копіях: Статут, виписки з загальних зборів акціонерів №2 від 08.10.2010р., довідку ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію та копію поштового конверту.

Крім того, 03.10.2013р. від Відповідача надійшов відзив №6795/14 від 02.10.2013р. на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що Відповідачем не було отримано додатків до позовної заяви.

03.10.2013р. Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог №514/1 від 02.10.2013р., в якій він відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу просить стягнути з Позивача 35 500,82грн. та долучити додаткові документи до матеріалів справи.

Відповідно до вимог ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Зменшення суми боргу Позивач обгрунтовує та підтверджує випискою з банківського рахунку Позивача у філії ПАТ «Кредитпромбанк», м.Дніпрпетровськ на суму 3 861,70грн., що сплачена Відповідачем на виконання обовязків по договору.

Суд дослідив зазначену заяву та дійшов висновку, що вона підлягає прийняттю та розгляду по суті.

Представник Позивача у судовому засіданні 23.10.2013р. зменшення розміру позовних вимог підтримав, на задоволенні позовних вимог у розмірі 35 500,82 наполягав, повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної позиції по суті спору.

Представник Відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково у розмірі 35 500,81грн. на підтвердження надав підписаний обома сторонами акт звіряння від 15.10.2013р. взаємних розрахунків станом на 06.08.2013р. за договором №309у від 27.10.2009р.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

03.10.2013р. Позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, яку було прийнято до розгляду по суті.

27.10.2009р. між Концерном «СоюзЕнерго», м. Новомосковськ, Дніпропетровської області та Відкритим акціонерним товариством «Ясинівський коксохімічний завод», м.Макіївка, Донецької області, укладено договір №309у від 27.10.2009р.

У зв'язку з приведенням правоустановчих документів у відповідність з нормами Закону України «Про акціонерні товариства» №514-VI від 17.09.2008р., Відкрите акціонерне товариство «Ясинівський коксохімічний завод», м. Макіївка, Донецької області з 08.10.2010р. перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Ясинівський коксохімічний завод».

За умовами п.1.1 наведеного Договору, Позивач (Продавець) зобов'язується передати, а Відповідач (Покупець) зобов'язується прийняти та оплатити відповідно до умов цього договору обладнання та продукцію виробничо-технічного призначення, іменованого в подальшому Товар. Номенклатура, кількість, строк та умови поставки Товару обмовляються сторонами у додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до умов зазначених у додаткових угодах, до Договору поставка товару провадиться на склад Відповідача умовах СРТ (Інкотерм 2000р.)

Згідно п.3.1 Договору Покупець здійснює оплату Товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Продавця протягом 10-ти банківських днів з дати його поставки, якщо інше не оговорено в додаткових угодах. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Продавця.

У відповідності до п.8.1 договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2010р. Будь-які зміни, доповнення чи додатки до договору мають силу, якщо вони виконані у письмовому вигляді та підписані уповноваженими представниками сторін.

Між сторонами підписані додаткові угоди №1 від 27.10.2009р., №2 від 29.10.2009р., №3 від 02.11.2009р., №4 від 27.11.2009р., №5 від 02.12.2009р., №6 від 03.12.2009р., №8 від 14.01.2010р., №9 від 02.02.2010р., №10 від 03.02.2010р., №11 від 11.03.2010р., №12 від 12.04.2010р., №13 від 21.04.2010р., №14 від 23.04.2010р., №15 від 30.04.2010р., №16 від 14.05.2010р., №17 від 08.06.2010р., №18 від 14.07.2010р., №19 від 17.08.2010р., №20 від 09.09.2010р., №21 від 16.09.2010р., №22 від 22.09.2010р., №23 від 28.09.2010р., №24 від 01.10.2010р., №25 від 13.10.2010р., №26 від 12.10.2010, №27 від 15.11.2010р., №29 від 19.11.2010р. до договору №309у від 27.10.2009р.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст договору №309у від 27.10.2009р., суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов договору №309у від 27.10.2009р. та додаткових угод, на підставі видаткових накладних (які містяться у матеріалах справи) Позивачем був поставлений товар Відповідачу на загальну суму 1 525 742,89грн.

Товар було прийнято належним чином уповноваженими представниками Відповідача.

Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли з договору №309у від 27.10.2009р. та додаткових угод до нього, інших договорів між сторонами укладено не було.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного првочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договором №309у від 27.10.2009р. та додатковими угодами.

Крім того, матеріали справи містять податкові накладні, у яких відображено здійснення спірної господарської операції на підставі договору поставки №309у від 27.10.2009р. на суму 1 525 742,89грн

Договором №309у від 27.10.2009р. передбачено (п.3.1) Покупець здійснює оплату Товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Продавця протягом 10-ти банківських днів з дати його поставки, якщо інше не оговорено в додаткових. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Продавця.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець грошове зобов'язання перед Продавцем в частині розрахунку за прийнятий товар, виконав частково (у розмірі 1490242,08грн.), вартість товару у сумі 35 500,81грн. у встановлені договором строки не сплачена.

Часткове виконання Відповідачем своїх зобов'язань підтверджується виписками з особового рахунку Позивача у філії ПАТ «Кредитпромбанк», м.Дніпропетровськ на загальну суму 1490242,08грн.(а.с.196-220)

Відповідачу була надіслана претензія №282 від 23.04.2013р. у якій Позивач просить протягом семи днів здійснити звіряння взаєморозрахунків та перерахувати на розрахунковий рахунок Позивача заборгованість у розмірі 39 362,52грн.

Відповідач, в встановлений строк не відреагував на претензію Позивача, та свої зобов'язання перед ним не виконав.

Між сторонами підписано акт звіряння взаємних розрахунків від 15.10.2013р. станом на 06.08.2013р. за договором №309у від 27.10.2009р., відповідно до якого, Відповідач підтверджує існування заборгованості перед Позивачем у розмірі 35 500,81грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у сумі 35 500,81грн. не надав, тому суд вважає позовні вимоги Позивача, у частині сплати суми заборгованості, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну «СоюзЕнерго», м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 31965106 до Публічного акціонерного товариства «Ясинівський коксохімічний завод», м. Макіївка, Донецької області, ЄДРПОУ 00191035 про стягнення заборгованості у розмірі 35 500,82грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Ясинівський коксохімічний завод» (86110, Донецька область, м. Макіївка, вул. 50 років утворення СРСР, будинок 5, код ЄДРПОУ 00191035, р/р №26000010034078 в Макіївському відділені №2 АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627) на користь Концерну «СоюзЕнерго» (51200, м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, вул. Спаська, будинок 8, п/р 26007122897001 у ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 31965106) суму основного боргу в розмірі 35 500,81грн.

Відшкодувати Концерну «СоюзЕнерго» (51200, м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, вул. Спаська, будинок 8, п/р 26007122897001 у ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 31965106) за рахунок Публічного акціонерного товариства «Ясинівський коксохімічний завод» (86110, Донецька область, м. Макіївка, вул. 50 років утворення СРСР, 5, ідентифікаційний код 00191035, р/р №26000010034078 в Макіївському відділені №2 АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн., 49 коп.

У судовому засіданні 23 жовтня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28 жовтня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Вик.Палівода Ю.В.

тел.(387-59-08)

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу.