Приговор № 34420868, 24.10.2013, Приазовський районний суд Запорізької області

Справа № 1-кп/325/130/2013

325/1459/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Діоба Г.О., при секретарі Цукановій Л.В., за участю прокурора прокуратури Приазовського району Запорізької області Стефанкової Ю.М., потерпілої ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приазовського районного суду Запорізької області кримінальне провадження № 12013080330000487 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Гірсівка Приазовського району Запорізької області, громадянина України, із середньою освітою, перебуваючого у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_4, непрацюючого, проживаючого без реєстрації по АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 10.07.2007р. Приазовським районним судом за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

- 23.01.2008р. Приазовським районним судом за ч.2 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців обмеження волі,

- 09.06.2008р. Приазовським районним судом за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 186, ч.1 ст. 263 КК України з застосуванням ст. ст. 70, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 20.04.2011р. умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 20 днів,

у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України;

В С Т А Н О В И В :

07 серпня 2013 року близько 08 години 20 хвилин ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснював рух у східному напрямку по проїзній частині автодороги, яка розташована між с. Степанівка Перша та с. Миронівка Приазовського району Запорізької області. Під час зазначеного керування ОСОБА_3 в порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, проявивши злочинну недбалість, змінив напрямок руху, виїхав за межі проїзної частини автодороги на ліве узбіччя, де допустив перекидання вказаного транспортного засобу та наїзд на дерево. В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2, яка перебувала в автомобілі НОМЕР_1 в якості пасажира, отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого осколкового перелому лівої плечової кістки в середній третині зі зміщенням уламків та легкі тілесні ушкодження у вигляді саден лівого плеча, а ОСОБА_5, яка також перебувала в автомобілі НОМЕР_1 в якості пасажира, отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді лінійного поперечного перелому правої ключиці в середній третині зі зміщенням уламків та легкі тілесні ушкодження в області голови, шиї і лівого плеча у вигляді закритої черепно-мозкової травми, рани лівого плеча, забою м'яких тканин шийного відділу хребта.

Потерпілими ОСОБА_2 і ОСОБА_5 цивільні позови не заявлені.

Допитаний в ході судового розгляду ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненому та пояснив, що обставини, викладені в обвинувальному акті він повністю визнає і не оспорює, підтвердив, що дійсно вранці 07.08.2013р. він керував автомобілем НОМЕР_1 і їхав по дорозі із с. Степанівка Перша в с. Миронівка. Під час руху він не впорався з керуванням автомобілем, розгубився та виїхав на ліве по ходу руху узбіччя, де транспортний засіб перекинувся та здійснив наїзд на дерево. В результаті пригоди він, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які знаходились в машині у якості пасажирів, отримали тілесні ушкодження, з якими були доставлені до лікарні. У вчиненому щиро кається. Позовні вимоги прокурора в інтересах Мелітопольської міської ради про відшкодування витрат на лікування потерпілих визнає повністю.

Дані обвинуваченим в судовому засіданні показання відповідають обставинам справи.

Суд, з'ясувавши в учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, пояснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, врахувавши згоду учасників судового провадження, ухвалив визнати недоцільним дослідження всіх доказів, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, дослідивши при цьому висновки судово-медичних експертиз, судової автотехнічної експертизи та дані, що характеризують особу обвинуваченого.

Відповідно до дослідженого в судовому засіданні висновку експерта № 645 за вих. № 316/12-26/2 від 20.09.2013р. у ОСОБА_2 малися тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритого осколкового перелому лівої плечової кістки в середній третині зі зміщенням уламків та легкі тілесні ушкодження у вигляді саден лівого плеча. Зазначені тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів або при ударі о такі предмети, можливо в салоні автомобіля, що рухається, при ДТП 07.08.2013р.

Відповідно до дослідженого в судовому засіданні висновку експерта № 647 за вих. № 323/12-26/1 від 21.09.2013р. у ОСОБА_5 малися тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді лінійного поперечного перелому правої ключиці в середній третині зі зміщенням уламків та легкі тілесні ушкодження в області голови, шиї і лівого плеча у вигляді закритої черепно-мозкової травми, рани лівого плеча, забою м'яких тканин шийного відділу хребта. Зазначені тілесні ушкодження утворились по механізму тупої травми і могли бути завдані від дії тупих твердих предметів або при ударі о такі предмети, можливо в салоні автомобіля, що рухається, при ДТП 07.08.2013р.

Згідно з висновком експерта № 120/13 від 13.09.2013р. дії водія автомобіля АЗЛК реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 в розглянутій дорожній ситуації не відповідають вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України та знаходяться в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою. У розглянутій дорожній ситуації водій автомобіля АЗЛК реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути пригоди при виконанні п.10.1 Правил дорожнього руху України.

З урахуванням досліджених доказів, суд кваліфікує діяння вчинене ОСОБА_3 за ч.1 ст. 286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні обвинуваченому покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання.

Встановлено, що обвинувачений є раніше судимою особою, вчинив злочин невеликої тяжкості з необережності, за місцем проживання характеризується з задовільної сторони, у вчиненому щиро розкаявся.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Щире каяття ОСОБА_3 у вчиненому, думку потерпілої ОСОБА_2 про призначення йому покарання не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення нових злочинів призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у вигляді обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки ОСОБА_3 право керувати транспортними засобами не надавалось.

Приймаючи до уваги наявність обставин, які пом'якшують покарання, враховуючи відношення обвинуваченого до вчиненого злочину, дані, що характеризують його особу з задовільної сторони, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства і знаходить необхідним звільнити його від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, поклавши на нього обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.

Суд приходить до висновку про відсутність підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, оскільки клопотань від учасників судового провадження з цього приводу в судовому засіданні не надходило.

Цивільний позов прокурора заявлений в інтересах Мелітопольскої міської ради про відшкодування витрат закладові охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілих підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_3 повністю визнає ці позовні вимоги, що не суперечить закону і не порушує права та інтереси інших осіб. Позов прокурора в інтересах Приазовської районної ради про відшкодування витрат закладові охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з поданою до суду про це заявою Приазовської районної ради.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373 - 376 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3) на користь виконкому Мелітопольської міської ради Запорізької області до місцевого бюджету м. Мелітополь на р/р 31416544700013, код ЄДРПОУ 01992877, код ОКПО 34676932, банк УДК ГУДКУ в Запорізькій області, місцевий бюджет м. Мелітополь 24060300, МФО 813015 витрати на стаціонарне лікування потерпілих в сумі 9797 (дев'ять тисяч сімсот дев'яносто сім) гривень 92 копійки.

Позов прокурора в інтересах Приазовської районної ради Запорізької області до ОСОБА_3 про відшкодування витрат закладові охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого залишити без розгляду.

Речові докази: АЗЛК 2140 реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебуває на зберіганні у ОСОБА_3, повернути власнику ОСОБА_7.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення Апеляційним судом Запорізької області.

Суддя Г.О. Діоба