Решение № 34396307, 18.10.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

18.10.2013 року

Справа № 127/16622/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18.10.2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі

Головуючого судді Борисюк І.Е.,

За участю: секретаря Пророк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ПАТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулося ПАТ «Акцент-Банк» з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем 21.02.2008 року було укладено кредитний договір № АBZGAE000046998, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 24 219, 20 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10, 56 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.02.2013 року. Позивач зобов'язання за договором перед відповідачем виконав в повному обсязі, а саме надав кредитні кошти у розмірі 24 219, 20 дол. США. Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки. Станом на 28.02.2013 року заборгованість ОСОБА_1 складає 74 880, 68 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом - 24 518, 08 дол. США, заборгованість по процентах - 5 873, 11 дол. США, заборгованість з комісії - 1 105, 19 дол. США, пеня - 39 788,75 дол. США, штраф - 31, 29 дол. США (фіксована частина), штраф - 3 564, 26 дол. США (процентна складова). В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 21.02.2008 року уклали договір застави рухомого майна, відповідно до якого відповідач надав в заставу автомобіль MAZDA, модель:RX8, рік випуску: 2004, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1. В порушення вимог договору відповідач зобов'язання за договором застави не виконує, предмет застави позивачу не передав.

Вище викладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про витребування у відповідача в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № АBZGAE000046998 від 21.02.2008 року в сумі 74 880, 68 дол. США, що за курсом 7,99 гривень станом на 28.02.2013 року складає 598 296, 60 гривень та передачу ПАТ КБ «Акцент-Банк» предмету застави - автомобіля MAZDA, модель: RX8, рік випуску: 2004, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, комплекту ключів, свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу. Також, звернути стягнення на предмет застави - автомобіль MAZDA, модель:RX8, рік випуску: 2004, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Акцент-Банк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям даного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність із зазначенням про підтримання позовних вимог в повному обсязі та можливості проведення заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином. Про причини неявки суд не повідомлено.

Суд, враховуючи думку представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

21.02.2008 року між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитно-заставний договір № АBZGAE000046998, згідно якого банк зобов'язався надати останньому кредитні кошти в розмірі 24 219, 20 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,56 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення - 20.02.2013 року. Мета кредиту - придбання автомобіля. В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором ОСОБА_1 передав в заставу автомобіль MAZDA, модель: RX8, рік випуску: 2004, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить йому на праві власності. (а.с. 16-28)

18.01.2013 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено відповідні реєстраційний запис. (а.с. 29)

Розділом 4 кредитно-заставного договору № АBZGAE000046998 від 21.02.2008 року визначено порядок проведення розрахунків по кредиту. Зокрема, відповідно до п. 4.4 цього договору погашення заборгованості здійснюється, шляхом сплати щомісячних платежів відповідно до статті 17.8 договору, до складу яких входять платежі за винагородою (у випадку її наявності), процентами та кредитом.

Відповідно до п. 14.2 та 14.3 кредитно-заставного договору № АBZGAE000046998 від 21.02.2008 року у випадку порушення зобов'язань, передбачених статтями 6.2.2., 6.2.3. та 6.2.4. договору, щодо сплати винагород, процентів та основної суми кредиту, позичальник сплачує пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менш 1 (однієї) гривні за кожен день прострочки.

Згідно п. 14.9 вище зазначеного кредитно-заставного договору при порушенні позичальником будь-якого грошового зобов'язання за договором понад 30 календарних днів, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку штраф у розмірі 250, 00 гривень плюс 5 % від суми невиконаного зобов'язання.

Розділом 13 вище зазначеного договору передбачено умови звернення стягнення та реалізації предмету застави.

Позивачем на адресу ОСОБА_1 було направлено письмову вимогу про необхідність повного погашення заборгованості. Також, позивач повідомив відповідача, що у разі не виконання вимог буде звернено стягнення на предмет застави. (а.с. 11-15) Однак вимоги позивача ОСОБА_1 були залишені без належного реагування.

Станом на 28.02.2013 року заборгованість ОСОБА_1 складає 74 880, 68 дол. США, що еквівалентно станом на 28.02.2013 року 598 296, 60 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 24 518, 08 дол. США, заборгованість по процентах - 5 873, 11 дол. США, заборгованість з комісії - 1 105, 19 дол. США, пеня - 39 788, 75 дол. США, штраф - 31, 29 дол. США (фіксована частина), штраф - 3 564, 26 дол. США (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості. (а.с. 7-10)

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування, згідно ч. 2 ст. 61 ЦПК України. Офіційний курс гривні до іноземних валют, встановлений Національним банком України є загальновідомим.

НБУ 28.02.2013 року встановлено офіційний курс гривні до долара США в розмірі: 100 дол.США = 799, 30 гривень.

Відповідно, неустойка, а саме штраф (фіксована частина), яка визначена п. 14.9. кредитно-заставного договору № АBZGAE000046998 від 21.02.2008 року в сумі 250, 00 гривень еквівалентна сумі 31, 29 доларів США, визначеній позивачем в розрахунку заборгованості.

Судом перевірено розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем і встановленого його часткову невідповідність умовам кредитно-заставного договору № № АBZGAE000046998 від 21.02.2008 року, а саме в частині нарахування штрафу в сумі 3 564, 26 дол. США (процентна складова). Решта розрахунку відповідає умовам договору.

Заборгованість відповідачем перед позивачем не погашена. Протягом тривалого часу ніяких розрахунків відповідач не веде, відповідно, ухиляється від виконання зобов'язань, взятих на себе згідно кредитного договору.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 530 ЦК України, зобов'язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Частиною 3 ст. 533 ЦК України передбачено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Також, право на здійснення операцій в іноземній валюті, в тому числі і надання кредитів в іноземній валюті, передбачено ст.ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

При цьому згідно зі ст. 2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

На вище викладене, також, звернув увагу в п. 10, п. 11 Постанови Пленуму № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судом встановлено наявність у позивача банківської ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, позивач має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно надано кредит в іноземній валюті.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст.ст. 546, 549, 550 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи вище викладене суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки. Так з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 39 788, 75 дол. США, що станом на 28.02.2013 року еквівалентно 317 912, 11 гривень та штраф в сумі 31, 29 дол. США, що еквівалентно станом на 28.02.2013 року 250, 00 гривень (фіксована частина). Однак, суд не погоджується з нарахуванням штрафу в розмірі 3 564, 26 дол. США, що станом на 28.02.2013 року еквівалентно 28 478, 43 гривень, враховуючи наступне. Пунктом 14.9 умов кредитно-заставного договору № АBZGAE000046998 від 21.02.2008 року передбачено, зокрема, нарахування штрафу в розмірі 5 % від суми заборгованості. Позивачем нараховано даний штраф, в тому числі, й на пеню, що є неприпустимим, оскільки штраф та пеня є різновидом неустойки як юридичної відповідальності. Судом прийнято до уваги, що пеня і штраф застосовані позивачем до боржника за різні правопорушення договірного зобов'язання, що не суперечить ч. 1 т. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 503 ЦК України. Сума заборгованості становить - 31 496, 38 дол. США (заборгованість по кредиту, відсотках та комісії), а 5 % від цієї суми - 1 574, 81 дол. США. Тому, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф (процентна складова) в сумі - 1 574, 81 дол. США, а в стягненні 1 989, 45 дол. США - слід відмовити.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Право застави не тільки забезпечує виконання основного зобов'язання, а й визначає можливі способи здійснення іпотекодержателем захисту його прав та інтересів у основному зобов'язанні.

При розгляді таких питань, суд враховує як визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України способи захисту судом цивільних прав та інтересів, так і норми параграфа 6 гл. 49 ЦК України (про заставу) та Закону України «Про заставу», якими встановлено особливості звернення стягнення на предмет застави та задоволення за рахунок його вартості вимог заставодержателя.

Згідно ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У відповідності до положень ст. 584 ЦК України сторонами в договорі застави визначено його зміст.

Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 та ч. 4 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Згідно ч. 5 ст. 590 ЦК України якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.

Згідно ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане (ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу»). Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»).

Згідно ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються, у тому числі, і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета забезпечувального обтяження (застави) шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Судом надана правова оцінка співмірності визначеної позивачем суми заборгованості за кредитом із вартістю заставного майна.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Предметом виконання як невід'ємним елементом виконання договору є ті конкретні суб'єктивні права і конкретні юридичні обов'язки для набуття, здійснення і виконання яких конкретні суб'єкти права вступають в конкретні правовідносини і, відповідно, до вимог норми права, що реалізується, вчиняються належні правомірні дії.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вище викладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно якої суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача, шляхом вилучення у відповідача та передачі в заклад позивача в рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором № АBZGAE000046998 від 21.02.2008 року в сумі 72 891, 23 дол. США, що станом на 28.02.2013 року еквівалентно 582 400 (п'ятсот вісімдесят дві тисячі чотириста) гривень 92 копійки, з яких заборгованість за кредитом - 24 518, 08 дол. США, заборгованість по процентах - 5 873, 11 дол. США, заборгованість з комісії - 1 105, 19 дол. США, пеня - 39 788, 75 дол. США, штраф - 31, 29 дол. США (фіксована частина), штраф - 1 574, 81 дол. США (процентна складова) предмету застави: автомобіля MAZDA, модель: RX8, рік випуску: 2004, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, а також комплекту ключів та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) на даний автомобіль. Звернути стягнення на предмет застави: автомобіля MAZDA, модель: RX8, рік випуску: 2004, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційним банком «Акцент-Банк» з правом укладання від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням публічному акціонерному товариству комерційному банку «Акцент-Банк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості в сумі 1 989, 45 дол. США, що еквівалентно станом на 28.02.2013 року 15 895, 70 гривень слід відмовити, оскільки така вимога є необґрунтованою.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 441, 00 гривень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вище викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», п. 3 ч. 1 ст. 3, ст.ст. 14-16, 192, 525, 526, 530, ч. 3 ст. 533, ст.ст. 536, 546, 549, 550, ч. 1 ст. 572, ст.ст. 584, 589, ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 590, 610, 611, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 624, ст.ст. 627, 629, ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1049, ч. 2 ст. 1050, ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, Законом України «Про заставу», ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212-215, 218, 224-226, 228, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором № АBZGAE000046998 від 21.02.2008 року в сумі 72 891 (сімдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто один) долар США 23 центи, що станом на 28.02.2013 року еквівалентно 582 400 (п'ятсот вісімдесят дві тисячі чотириста) гривень 92 копійки, з яких заборгованість за кредитом - 24 518, 08 дол. США, заборгованість по процентах - 5 873, 11 дол. США, заборгованість з комісії - 1 105, 19 дол. США, пеня - 39 788, 75 дол. США, штраф - 31, 29 дол. США (фіксована частина), штраф - 1 574, 81 дол. США (процентна складова) вилучити у ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_3) та передати в заклад публічного акціонерного товариства комерційного банку «Акцент-Банк» (місцезнаходження: вул. Батумська, 11, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 14360080) предмет застави:

- автомобіль MAZDA, модель: RX8, рік випуску: 2004, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1;

- комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) MAZDA, модель: RX8, рік випуску: 2004, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Звернути стягнення на предмет застави: автомобіль MAZDA, модель: RX8, рік випуску: 2004, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційним банком «Акцент-Банк» з правом укладання від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням публічному акціонерному товариству комерційному банку «Акцент-Банк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості в сумі 1 989 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дев'ять) доларів США 45 центів, що еквівалентно станом на 28.02.2013 року 15 895 (п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) гривень 70 копійок - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_3, на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Акцент-Банк» судовий збір в сумі 3 441, 00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано ним протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Позивач вправі оскаржити рішення суду в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

СУДДЯ: