Постановление суда № 34367978, 22.10.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

22 жовтня 2013 року Справа № 915/1807/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Прокурора Березанського району Миколаївської області, вул. Леніна, 41, смт. Березанка, 57400

в інтересах держави

до відповідача Березанської районної державної адміністрації, вул. Леніна, 33, смт. Березанка, 57400

до відповідача Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, вул. Щорса, 2, м. Одеса, 65076

про визнання незаконним та скасування розпорядження та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки

за участю представників сторін:

від позивача Джос Андрій Сергійович, прокурор відділу прокуратури м. Миколаєва, посвідчення № 010808, видане 22.10.2012 року, дійсне до 22.10.2017 року;

від відповідача Березанської районної державної адміністрації представник не з'явився;

від відповідача Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю представник не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Березанського району Миколаївської області звернувся до господарського суду Миколаївської області в інтересах держави з позовними вимогами до відповідачів Березанської районної державної адміністрації, Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про:

- визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 1349 від 16.11.07 року;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 3, 0418 га, розташованої по пр. Курортному, 7 в с. Коблево Березанського району Миколаївської області, кадастровий номер 4820982200:09:000:0457, укладеного між Березанською райдержадміністрацією та ВКФ "Юна-Сервіс" у вигляді ТОВ, 22.04.08 року.

В позовній заяві прокурором Березанського району Миколаївської області було також заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову (арк. справи 2-7), в якій заявник просить суд:

- накласти арешт на земельну ділянку площею 3,0418 га, розташовану по пр. Курортному, 7 в с. Коблево Березанського району Миколаївської області, кадастровий номер 4820982200:09:000:0457;

- заборонити ВКФ "Юна-Сервіс" у вигляді ТзОВ та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з вищезазначеною земельною ділянкою, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно цієї земельної ділянки та виконувати на ній будівельні роботи;

- заборонити реєстраційній службі Березанського районного управління юстиції Миколаївської області здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вищезазначеної земельної ділянки.

В позовній заяві прокурор зазначив, що враховуючи реальну можливість утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, відповідно до ст. ст. 66, 67 ГПК України є необхідність у вжитті заходів забезпечення позову, а саме накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборони вчиняти будь-які дії стосовно неї.

Представник прокуратури клопотання про забезпечення позову підтримав.

Розглянувши заявлене клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, зі змісту ст. 66 ГПК України вбачається, що заходи до забезпечення позову вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 з останніми змінами та доповненнями від 16.01.2013 року особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 з останніми змінами та доповненнями від 16.01.2013 року умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Прокурором жодним чином не обгрунтовано наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборони вчинення дій стосовно ділянки, не подано жодних доказів необхідності їх застосування. Посилання прокурора на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду грунтується на припущеннях. Крім того, прокурором не наведено, в чому саме полягає імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Клопотання ґрунтується на припущеннях, що не може бути в розумінні ст. 33, 66 ГПК України підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Отже, в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову є необгрунтованим, безпідставним та не підтвердженим належними та допустими доказами. В задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 33, 43, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні клопотання Прокурора Березанського району Миколаївської області про вжиття заходів забезпечення позову.

Суддя Е. М. Олейняш