Постановление суда № 34273974, 22.10.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2013 р. Справа № 918/667/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М. розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальсервіс" (04112, м. Київ, вул.Дегтярівська, 50, код ЄДРПОУ 21531888)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" (35601, Рівненська обл., м.Дубно, провул. Проїзний, 7, код ЄДРПОУ 32404621)

про стягнення 53251 грн. 92 коп.

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Рівненської області від 14.10.2013 р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальсервіс" 53251 грн. 92 коп. боргу, 1720,50 грн. витрат на оплату судового збору, 3470,00 грн. витрат за проведення судової експертизи

Крім того, рішенням від 14.10.2013 р., визнано недійсним правочин про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог № 01 від 12.02.2013 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива".

При прийнятті рішення від 14.10.2013 р., у відповідності до положень статті 83 ГПК України, суд вийшов за межі позовних вимог за клопотанням позивача та розглянув вимогу про визнання недійсним правочину.

Як роз'яснено в пункті 3.17.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", визнаючи недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний з предметом спору договір (пункт 1 статті 83 ГПК) або виходячи у разі необхідності за межі позовних вимог (пункт 2 тієї ж статті), господарський суд за результатами розгляду справи повинен з урахуванням вимог частин першої - четвертої статті 49 названого Кодексу вирішувати питання про стягнення та розподіл відповідних сум судового збору.

Водночас, при прийнятті рішення у справі № 918/667/13 судом не вирішено питання про розподіл господарських витрат, а саме не стягнуто судовий збір в доход державного бюджету України за розгляд немайнової вимоги про визнання недійсним правочину.

Статтею 88 ГПК України передбачено, що господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, зокрема, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до частин першої та другої статті 49 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Правочином, який визнано судом недійсним відповідач обґрунтовував свої заперечення на позовні вимоги позивача. Вихід за межі позовних вимог та визнання недійсним правочину здійснено судом за клопотанням позивача для захисту його прав та законних інтересів.

З наведених підстав, суд приходить до висновку про покладення судового збору за розгляд вимоги немайнового характеру на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива".

Враховуючи положення статті 4 Закону України "Про судовий збір" та статті 49 ГПК України, судовий збір у розмірі 1147 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету.

З огляду на викладене, наведена обставина є підставою для прийняття додаткового рішення по справі № 918/667/13 за ініціативою суду.

Керуючись статтями 49, 88 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" (35601, Рівненська обл., м.Дубно, провул. Проїзний, 7, код ЄДРПОУ 32404621) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1147 грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Суддя Качур А.М.