Постановление суда № 34265607, 15.10.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 жовтня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4971/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

при секретарі судового засідання - Лі Н.А.,

за участю:

представника позивача - Столович В.О.,

представника відповідача - Блищук В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про стягнення штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2013 року позивач Полтавське територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про стягнення штрафних санкцій.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

15 жовтня 2013 року від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви Полтавського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку без розгляду. Вказане клопотання відповідач обґрунтовував тим, що при подачі позову позивачем і при прийнятті суддею ухвали про порушення провадження по справі допущені порушення норм процесуального права, які повинні, на думку відповідача, слугувати підставою для залишення позовної заяви без розгляду. Так, на думку відповідача, у Полтавського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку були три окремі підстави для подачі позову, оскільки окремого рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 51 000 грн. позивачем не виносилось, натомість останнім були винесені постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 01 березня 2013 року № 14-ПО-1-Е у розмірі 17 000 грн., № 13-ПО-1-Е у розмірі 17 000 грн. та № 15-ПО-1-Е у розмірі 17 000 грн. Також, відповідач дійшов висновку, що при вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі судом було допущено порушення статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України в частині не повернення позивачу матеріалів позовної заяви у зв'язку з неусуненням останнім її недоліків. Серед іншого, відповідач посилається на порушення судом вимог статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, відповідач вважає, що розстрочення судом сплати судового збору позивачу в ухвалі про відкриття провадження від 27 серпня 2013 року є упередженим ставлення до відповідача щодо вирішення спору по суті. За таких обставин, ПАТ "Полтаваобленерго" вважає, що ухвала про відкриття провадження по справі від 27 серпня 2013 року є такою, що порушує принцип рівності сторін перед судом і законом і винесена з порушенням норм процесуального права, а тому просить винести ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі пункту 7 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача заперечував проти заявленого клопотання.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини та оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, приходить до наступних висновків.

Як вбачається з позовної заяви предметом даного спору є заборгованість зі сплати штрафних санкцій, застосованих до ПАТ "Полтаваобленерго" у зв'язку з порушенням законодавства щодо регулювання ринку цінних паперів, на загальну суму 51 000 грн. Вказана заборгованість виникла на підставі постанов Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 01 березня 2013 року № 13-ПО-1-Е, № 14-ПО-1-Е, № 15-ПО-1-Е.

Так, постановою Полтавського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 13-ПО-1-Е від 01 березня 2013 року на відповідача була накладена штрафна санкція у розмірі 17 000 грн., постановою від 01 березня 2013 року № 14-ПО-1-Е від 01 березня 2013 року на ПАТ "Полтаваобленерго" була накладена штрафна санкція у розмірі 17 000 грн. та постановою № 15-ПО-1-Е від 01 березня 2013 року на відповідача була накладена штрафна санкція у розмірі 17 000 грн. Тобто, загальна заборгованість ПАТ "Полтаваобленерго" за вказаними рішеннями склала 51 000 грн.

На думку відповідача, у Полтавського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку були три окремі підстави для подачі позову, оскільки окремого рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 51 000 грн. позивачем не виносилось, натомість останнім були винесені постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 01 березня 2013 року № 14-ПО-1-Е у розмірі 17 000 грн., № 13-ПО-1-Е у розмірі 17 000 грн. та № 15-ПО-1-Е у розмірі 17 000 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду лише у випадках, передбачених Конституцією та законами України (частина третя статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Частиною 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду;

5) немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Також статтею 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.

Відповідачем у заявленому клопотанні /а. с. 82/ не заперечувався той факт, що позовні вимоги Полтавського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 51 000 грн. на підставі трьох рішень є однорідними і між тими самими сторонами.

До того ж, суд зауважує, що Полтавське територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звернулось до суду з даним позовом саме щодо стягнення загальної заборгованості зі сплати штрафних санкцій.

Відповідно до положень статті 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" у разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Жодних спеціальних вимог щодо розмежування позовів для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та її територіальних відділень по кожному з прийнятих рішень щодо стягнення фінансових санкцій чинне законодавство України не містить.

В заявлено клопотанні /а. с. 82/ відповідач зазначив, що суд своєю ухвалою від 12 серпня 2013 року залишив позовну заяву по даній справі без руху у зв'язку з несплатою позивачем судового збору. Позивачу було надано строк для усунення недоліків до 22 серпня 2013 року та зазначено, що у разі не усунення недоліків до 22 серпня 2013 року позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу. Відповідач зауважує, що з ухвали про відкриття провадження у справі від 27 серпня 2013 року вбачається, що позивач недоліки не усунув аж до 27 серпня 2013 року. Тому, відповідач дійшов висновку, що при вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі судом було допущено порушення статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України в частині не повернення позивачу матеріалів позовної заяви у зв'язку з неусуненням останнім її недоліків відповідно до вимог пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

З цього приводу суд зазначає, що у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) процесуальними строками є встановлені законом або судом строки вчинення процесуальних дій.

Строк для вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі встановлено статтею 107 КАС України, згідно з частиною четвертою якої зазначене питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом трьох днів з дня надходження позовної заяви до адміністративного суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху та не пізніш наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Загальні правила обчислення процесуальних строків визначено статтею 103 КАС України.

Строк, передбачений частиною четвертою статті 107 КАС України для вирішення питання про відкриття провадження у справі, є процесуальним строком, отже, обчислюється в порядку, встановленому статтею 103 цього Кодексу.

Так, згідно з частиною першою статті 103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до частини п'ятої цієї статті останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

З аналізу наведених норм вбачається, що перебіг строку, в який суд повинен вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, починається з наступного дня після дня надходження позовної заяви до суду або дня, в який закінчується строк для усунення недоліків позовної заяви, та завершується на третій день від дня початку перебігу цього строку.

Відповідно до частини шостої статті 103 КАС України у випадках, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Крім зазначеного правила, необхідно також мати на увазі, що за приписами статті 67 Кодексу законів про працю України у випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73 цього Кодексу) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. У такому разі останнім днем строку для вирішення питання про відкриття провадження у справі буде день, який є наступним за таким перенесеним вихідним днем.

Так, статтею 73 Кодексу законів про працю України святковим днем, серед іншого, є 24 серпня - День незалежності України.

В 2013 році 24 серпня випало на суботу, отже за вимогами статті 73 Кодексу законів про працю України, понеділок, тобто 26 серпня 2013 року, був вихідним днем. За таких обставин, з урахуванням вимог статті 107 КАС України та статті 73 Кодексу законів про працю України, суд мав вирішити питання про відкриття провадження у справі протягом трьох робочих днів, починаючи з 22 серпня 2013 року, тобто 22 серпня 2013 року, 23 серпня 2013 року та 27 серпня 2013 року. Так, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року було відкрито провадження у справі.

Стосовно твердження відповідача про порушення судом вимог статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Так, ухвалою про відкриття провадження у справі від 27 серпня 2013 року суд відстрочив Полтавському територіальному управлінню Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку сплату судового збору у розмірі 510 грн. 00 коп. за подання адміністративного позову до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про стягнення штрафних санкцій до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідач вважає, що розстрочення судом сплати судового збору позивачу в ухвалі про відкриття провадження від 27 серпня 2013 року є упередженим ставлення до відповідача щодо вирішення спору по суті. За таких обставин, ПАТ "Полтаваобленерго" вважає, що ухвала про відкриття провадження по справі від 27 серпня 2013 року є такою, що порушує принцип рівності сторін перед судом і законом і винесена з порушенням норм процесуального права, а тому просить винести ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі пункту 7 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

З ухвали про відкриття провадження у справі від 27 серпня 2013 року вбачається, що від позивача надійшло клопотання, відповідно до якого останній просив відстрочити сплату судового збору за подачу адміністративного позову до прийняття рішення по справі, оскільки Полтавське територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є державною установою, а кошти для сплати судових витрат, в тому числі сплати судового збору, не передбачені кошторисом затвердженим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку на 2013 рік.

Оцінюючи обґрунтованість даного клопотання, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною другою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, згідно із частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до абзацу 1) підпункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання позовних заяв майнового характеру становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (114,70 грн.) та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат (2294 грн).

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено пільги щодо сплати судового збору.

Вказаний у зазначеній статті перелік є вичерпним і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та її територіальні органи не звільнені від сплати судового збору.

За приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою: 1) відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; 2) зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

В заяві позивач зазначив, що він не звільнений від сплати судового збору і витрати по їх сплаті не передбачені кошторисом Полтавського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що не дозволяє сплатити судовий збір у повному розмірі при звернення до суду з позовною заявою.

При цьому, суд враховував, що відповідно до статті 9 Закону України "Про судовий збір" кошти судового збору, який сплачується до спеціального фонду Державного бюджету України, спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп'ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп'ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору підлягало задоволенню та вважав за можливе відстрочити Полтавському територіальному управлінню Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку сплату судового збору у розмірі 510 грн. 00 коп. за подання адміністративного позову до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 51 000 грн. до ухвалення судового рішення у справі.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що відстрочення від сплати судового збору не є звільненням від його сплати, та, в будь-якому випадку, при прийнятті судом рішення по даній справі, позивач зобов'язаний сплатити судових збір у розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір". Також, суд зауважує, що питання про розстрочення, відстрочення, зменшення або звільнення позивача від сплати судового збору, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про судовий збір", є саме правом суду.

Згідно вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви Полтавського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про стягнення штрафних санкцій без розгляду, а тому клопотання відповідача від 15 жовтня 2013 року не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви Полтавського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про стягнення штрафних санкцій відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 17 жовтня 2013 року.

Суддя Р.І. Молодецький