Постановление суда № 34241736, 10.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/50611/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М. О.секретаря судового засідання Волошина В. М.,

представник позивача не з'явився

представник відповідача Чорний О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Зуївський енергомеханічний завод" до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Зуївський енергомеханічний завод" (далі - ПАТ "Зуївський енергомеханічний завод") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька (далі - ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року позов ПАТ "Зуївський енергомеханічний завод" задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Зуївський енергомеханічний завод" у задоволенні позову.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про заміну сторони правонаступником у зв'язку зі зміною найменування на Державну податкову інспекцію у Будьонівському районі головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене та надані докази перейменування відповідача, судова колегія вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, на рахунок платника у банку за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоді за серпень 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 02.12.2010 року №3685/23-411/34359707.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року у розмірі 16906366, 00грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2010 року №0000402304/0/16649/10, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16906366,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Форекс Групп» (постачальник) було укладено договори №01032010 від 01.03.2010 року, №ФГ-05/02 від 05.02.2010 року, № 01032010 від 01.03.2010 року, №ФГ-09/15 від 15.09.2010 року. Крім того, 07 травня 2010 року між позивачем та ТОВ «Франко Плюс» було укладено договір №0705. Також, між позивачем (покупець) та ТОВ «Дайм групп» (постачальник) було укладено договір №ДГ-159/0710 від 15.07.2010 року. Між позивачем (покупець) та ТОВ «Транс агентство метал» (постачальник) було укладено договір №ТМГ-69 від 01.04.2009 року. Виконання, реальність та товарність зазначених договорів підтверджується матеріалами справи.

Підпунктом 7.7.1 п.п 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Порядок обчислення і сплати податку визначений статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.7.1 якого встановлено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що факт виконання господарських операцій від укладення угод до оплати підтверджено первинними документами. Первинні документи відповідають вимогам передбаченими Законом України «Про податок на додану вартість».

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що позивач правомірно у відповідності до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сформував податковий кредит, по даті отримання податкових накладних, що засвідчує факт списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів, а при визначені бюджетного відшкодування дотримався вимог підпункту «а» 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме визначив суму бюджетного відшкодування яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій ним, як отримувачем товарів (послуг) в попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що позовні вимоги ПАТ "Зуївський енергомеханічний завод" підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Державну податкову інспекцію у уБудьонівському районі м. Донецька на Державну податкову інспекцію у Будьонівському районі головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та у порядку, визначеному статтями 236 - 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко М. О. Федоров