Постановление суда № 34238595, 16.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3785/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

16 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання - Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в місті Києві до Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2013 року в задоволенні позову Державної фінансової інспекції в місті Києві відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в м. Києві (далі - Держфінінспекція в м. Києві) було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» (далі - ДГП «Укргеофізика») за період з 01.07.2009 р. по 31.07.2012 р., якою встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в акті ревізії від 09.11.2012 р. № 10-30/2055..

Враховуючи встановлені в Акті ревізії порушення відповідачем вимог фінансового законодавства, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду із позовними вимогами щодо відшкодування відповідачем на користь Кримської геофізичної експедиції «Кримгеофізика» ДГП «Укргеофізика» та Івано-Франківської експедиції по геофізичним дослідженням у свердловинах ДГП «Укргеофізика» відповідних коштів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки за договорами від 25.06.2009 р. б/н та від 20.07.2009 р. б/н між Кримською геофізичною експедицією «Кримгеофізика» ДГП «Кримгеофізика» (Виконавець) та ТОВ «Крим Петролеум Компані» (Замовник) здійснювалися у 2009 р., та відповідно недоплачена курсова різниця (заборгованість) у розмірі 2 224,28 грн., яку позивач просить зобов'язати відповідача відшкодування на користь Кримської геофізичної експедиції «Кримгеофізика» ДГП «Укргеофізика» також виникла у 2009 році, а саме 29.07.2009 р.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Враховуючи зазначене, судом першої інстанції вірно встановлено, що позовна давність стосовно обов'язку позивача відшкодувати на користь Кримської геофізичної експедиції «Кримгеофізика» ДГП «Укргеофізика» 2 224,28 грн. закінчилася 29.07.2012 р.

В той же час, позивач, з даною позовною вимогою, звернувся до суду 21.03.2013 р., згідно штампу канцелярії Окружного адміністративного суду м. Києва, а отже із порушенням строку загальної позовної давності (три роки), що встановлена ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України.

Доказів щодо звернення до суду за захистом відповідних прав з даного приводу протягом 29.07.2009 р. - 29.07.2012 р., позивачем не надано.

Також, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість перед Івано-Франківською експедицією по геофізичним дослідженням у свердловинах ДГП «Укргеофізика» в сумі 4 212 299,00 грн. виникла внаслідок непогашення відповідними підприємствами (ЗАТ «Миколаївський агробуд», ВАТ «СБМУ № 35», ЗАТ «ВО «Укімпорт», ТОВ «Енергопромгаз, ЗАТ «Нафтоімпекс», ВАТ «Харцизький трубний завод», ВАТ «Донецький завод металоконструкцій», ВАТ «Краматорський завод металургійного обладнання») простих векселів, термін оплати більшості з яких минув ще в 2005, 2006 та в 2010 роках.

В ході судового розгляду справи було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «Енергопромгаз», ЗАТ «ВО «Укімпорт», ЗАТ «Нафтоімпекс», ВАТ «СБМУ № 35», ЗАТ «Миколаївський агробуд» за адресами їх реєстрацій не знаходяться, а також при перевірці в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - записів не знайдено, підприємства ліквідовані, припинено державну реєстрацію.

За таких обставин суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідачем не може бути заявлено до стягнення із вищенаведених підприємств сум прострочених платежів по непогашених простих векселях з метою відшкодування відповідних коштів на користь Івано-Франківської експедиції по геофізичним дослідженням у свердловинах ДГП «Укргеофізика», зважаючи на припинення (ліквідацію) таких підприємств, а відповідно переходу суми такої заборгованості у стан безнадійної заборгованості (що згідно наявних матеріалів справи поступово списувалася відповідачем). Крім тго, як і у випадку стосовно першої позовної вимоги позивача, останнім також було пропущено загальний строк позовної давності в три роки, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Також, як було зазначено позивачем в позовній заяві та підтверджується наявними матеріалами справи, в ході ревізії було направлено запит ПАТ «Харцизький трубний завод», посадові особи якого повідомили, що кредиторська заборгованість по трьох векселях (№№ 66334345522192, 66334345522193 та 66334345522194) не рахується, оскільки зазначених векселів ПАТ «Харцизький трубний завод» не видавалося.

Разом з тим необхідно зазначити, що по 13 простих векселях (№№ з 0355401 по 0355410 та з 0355294 по 0355296, всі серії АА, емітент ВАТ «Краматорський завод металургійного обладнання», Донецька область) на суму 687 300,0 грн., термін оплати зазначений - 02.10.2015 року, а відповідно термін оплати по зазначених векселях станом на час розгляду даної адміністративної справи ще не сплинув, тому вимога щодо відшкодування відповідачем зазначеної суми на користь Івано-Франківської експедиції по геофізичним дослідженням у свердловинах ДГП «Укргеофізика», що на час розгляду справи ще не є отриманою від ВАТ «Краматорський завод металургійного обладнання», оскільки строк її погашення по простих векселях не сплинув - є також безпідставною.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість задоволення позовних вимог Держфінінспекції у м. Києві.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 21.10.2013 року.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.