Постановление суда № 34227112, 16.10.2013, Апелляционный суд Автономной Республики Крым (г. Симферополь)

№ справи:124/3537/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Федоренко Е.Р. № провадження:22-ц/190/6251/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Павловська І. Г. _______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Павловської І.Г., суддів:Адаменко О.Г., Шестакової Н.В., при секретарі:Таранець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за заявою Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Центрального району м. Сімферополя» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за обслуговування будинку та прибудинкової території, за заявою представника Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Центрального району м. Сімферополя» про внесення виправлень у виконавчий документ, за апеляційною скаргою представника Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Центрального району м. Сімферополя» на ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05 серпня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

Судовим наказом № 124/3537/13-ц, виданим 16.05.13 Центральним районним судом м. Сімферополя АР Крим стягнуто на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Центрального району м. Сімферополя» (далі КП ЖЕО) з ОСОБА_6 заборгованість за надані комунальні послуги у розмірі 5 466,81 грн. і судовий збір.

22.10.12 представник КП ЖЕО звернувся до Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим із заявою про виправлення помилок допущених при оформленні та видачі виконавчого документа - судового наказу № 124/3537/13-ц від 16.05.13. Заява мотивована тим, що у судовому наказі не зазначений ідентифікаційний номер боржника.

Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05 серпня 2013 року відмовлено у задоволені заяви.

В апеляційній скарзі представник КП ЖЕО просить скасувати оскаржувану ухвалу, та постановити нову, якою задовольнити клопотання про внесення виправлень у виконавчий документ, посилаючись на те, що судом першої інстанції при вирішення цього питання були порушені норми процесуального та матеріального права. Зокрема зазначають, що наявність у виконавчому документі ідентифікаційного номера (коду) сторін виконавчого провадження (стягувача та боржника) передбачена Законом України «Про виконавче провадження» (далі Закон), а обов'язок по його зазначенню покладений на суд, що видає виконавчий документ.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України ( далі ЦПК), колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволені заяви, суд першої інстанції виходив з того, що судовий наказ видається на основі доданих до заяви документів і не передбачає обов'язку суду отримувати інформацію про ідентифікаційний код боржника.

Проте, з такими висновками суду не може погодитися колегія суддів, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

При апеляційному перегляді встановлено, що судовим наказом № 124/3537/13-ц, виданим 16.05.13 Центральним районним судом м. Сімферополя АР Крим, стягнуто з ОСОБА_6 на користь КП ЖЕО заборгованість за надані комунальні послуги у розмірі 5 466,81 грн. і судовий збір. В зазначеному судовому наказі не вказаний індивідуальний ідентифікаційний номер боржника.

Правилами частини 2 статті 103 ЦПК України встановлено, що судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» судовий наказ є виконавчим документом на підставі якого державною виконавчою службою здійснюється примусове виконання рішень.

Згідно частини 1 статті 18 Закону у виконавчому документі, крім іншого зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові - для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

З огляду на це, судова колегія вважає не заснованим на законі висновок суду першої інстанції про недопущення помилки чи описки при складанні виконавчого документа № 124/3537/13-ц.

Водночас, частиною 2 статті 369 ЦПК України встановлено, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

З аналізу зазначеної норми закону, колегія суддів приходить до висновку, що виправлення помилок, допущених при оформленні або видачі виконавчого листа відноситься виключно до повноважень суду, який видав цей виконавчий лист, тому у частині виправлення помилок у виконавчому документі судом другої інстанції апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу представника Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Центрального району м. Сімферополя» задовольнити частково.

Ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05 серпня 2013 року скасувати, питання щодо виправлення описки направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, і може бути оскаржена у касаційному порядку, визначеному статтями 325, 326 ЦПК України.

Судді: