Постановление суда № 34211834, 17.10.2013, Апеляційний суд Сумської області

Копія

Справа №579/1063/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Школа Микола ГригоровичНомер провадження 22-ц/788/2290/13 Суддя-доповідач - Кононенко О. Ю. Категорія - 27

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

17 жовтня 2013 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Кононенко О. Ю.,

суддів - Семеній Л. І., Шевченка В. А.,

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 02 вересня 2013 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 02 вересня 2013 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 28 серпня 2006 року у розмірі 35826 грн. 25 коп. та судовий збір у розмірі 358 грн. 26 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове про відмову банку у задоволенні позову.

При цьому зазначає, що на момент звернення позивача до суду сплив строк позовної давності, адже банком не було надано відомостей про те, чи були на момент закінчення строку кошти на картці та не зрозуміло, на який саме строк продовжується дія кредитного договору.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з'явились.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 серпня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № б/н у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 10000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, яку відповідачем було отримано в цей день, що відповідає даті відкриття рахунку.

ОСОБА_3 погодився на підписання Заяви разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, що складає між ним та банком кредитний договір.

За умовами п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Станом на 31 травня 2013 року заборгованість відповідача перед банком становить 35826 грн. 25 коп., яка складається з: 7579 грн. 60 коп. заборгованості за кредитом, 26064 грн. 45 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 500 грн. штрафу (фіксована сума), 1682 грн. 20 коп. штрафу (процентна складова).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань за кредитним договором у відповідача утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з нього на користь банку. Строк дії договору не закінчився, тому не пропущений і строк позовної давності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України укладений між сторонами договір є обов'язковим для виконання. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 та ч. 2 ст. 509 ЦК України зазначений договір є підставою виникнення зобов'язань.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або інших умов та вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З заяви позичальника від 28 серпня 2006 року вбачається, що ОСОБА_3 погодився, що його заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, про що свідчить його підпис на заяві (а.с.10). Порядок погашення кредиту визначений розділом 6 Умов і правил надання банківських послуг.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що сплив строк дії договору, а тому необхідно застосувати строк позовної давності, є безпідставними з огляду на наступне.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Відповідно до пункту 1.2 Умов і правил надання банківських послуг, ці умови регулюють відносини між банком та клієнтом щодо відкриття та обслуговування карткового рахунку клієнта, а також інших банківських послуг, указаних в Заяві (а.с. 11). Пунктом 9.12 цих Умов встановлено, що договір діє упродовж 12 місяців з моменту підписання та передбачено автоматичне лонгування дії договору на такий самий строк у разі, якщо жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору (а.с. 15).

Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що дія кредитного договору припинилась відповідачем, всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України, суду не надано.

Отже, задовольняючи позов ПАТ КБ «ПриватБанк» та, стягуючи заборгованість за кредитним договором з ОСОБА_3, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, права і обов'язки сторін, взяв до уваги положення пункту 9.12. Умов та правил надання банківських послуг та дійшов до обгрунтованого висновку про те, що жодна із сторін не проінформувала іншу сторону про припинення дії договору, відтак він автоматично лонгується на такий же термін кожного року.

Таким чином, підстав для застосування спливу позовної давності не вбачається.

За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 02 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -

З оригіналом згідно: суддя Кононенко О.Ю.