Приговор № 34204918, 17.10.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 232/5298/12

Провадження № 1/127/148/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Іванченко Я. М.,

секретарів - Шевчук І.О., Бузак І.О., Ліщишина О.Г.,

за участю прокурора - Гантімурової Н.В.,

захисника ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_3

представника цивільного позивача ОСОБА_4 філії ПАТ «Кредит промбанк» - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, одруженого, раніше судимий 11.12.2008 року Чортківським районним судом Тернопільської області за ч.1 ст.212, ч.2 ст.366, 70 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, повязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на 2 роки (на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки та згідно ЗУ «Про амністію» звільнений від покарання 20.05.2009 року

- у вчинені злочинів передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 в період часу з 29.11.2007 року по 31.01.2008 року, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, розуміючи протиправність своїх дій, шляхом обману працівників ТЦВ ЛФ ВАТ «Кредитпромбанк», яке розташоване за адресою: м. Тернопіль, Тернопільської області, вул. Танцорова, буд.14, а саме надання завідомо підроблених документів: довідку (без дати видачі) про те, що ОСОБА_6 працює головою ОСОБА_7 ради ВАТ «Тернопільська рибо-меліоративна станція» та про його заробітну плату, довідки №0104 від 04.12.2007 року, про те, що ОСОБА_6 з 01.02.2007 року за сумісництвом працює на посаді менеджера в ПП «Плескачі-Медобори» та його заробітну плату, фінансові звіти ТОВ «Квартет» за 1 квартал 2007 року, 1 півріччя 2007 року, 9 місяців 2007 року, баланс ТОВ «Квартет» на 31.12.2006 року та звіт про фінансові результати за 2006 рік, які містили неправдиві відомості. ОСОБА_6, використавши вищевказані завідомо підроблені документи, 31.01.2008 року уклав кредитний договір №06/12/08-С, у відповідності до якого, ТЦВ ЛФ ВАТ «Кредитпромбанк» надано позичальнику ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 4 200 000 гривень, які ОСОБА_6 незаконно привласнив та використав на власні потреби, заподіявши ПАТ «Кредитпромбанк» матеріальну шкоду на вищевказану суму, що становить особливо великий розмір.

ОСОБА_8 того, ОСОБА_6, в період часу з 29.11.2007 року по 31.01.2008 року, умисно, з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення та заволодіння грошовими коштами, розуміючи протиправність своїх дій, достовірно знаючи, що довідка б/д про те, що ОСОБА_6 працює головою ОСОБА_7 ради ВАТ «Тернопільська рибо-меліоративна станція» та про його заробітну плату не відповідає дійсності (згідно висновку експерта №29-п від 25.01.2011 року), довідка №0104 від 04.12.2007 року, про те, що ОСОБА_6 з 01.02.2007 року за сумісництвом працює на посаді менеджера в ПП «Плескачі-Медобори» та про його заробітну плату не відповідає дійсності (згідно висновку експерта №357-П від 10.08.2011 року), а також фінансові звіти ТОВ «Квартет» за 1 квартал 2007 року, 1 півріччя 2007 року, 9 місяців 2007 року, баланс на 31.12.2006 року та звіт про фінансові результати за 2006 рік, не відповідають дійсності (згідно висновку експерта №176-П від 28.04.2011 року), умисно подав вищевказані завідомо підроблені документи до ТЦВ ЛФ ВАТ «Кредитпромбанк» за адресою: м. Тернопіль Тернопільської області, вул. Танцорова, буд.14 , в результаті чого ОСОБА_6, використавши завідомо підроблені документи, 31.01.2008 року уклав кредитний договір №06/12/08-С, у відповідності до якого ТЦВ ЛФ ВАТ «Кредитпромбанк» надано позичальнику ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 4 200 000 гривень, які ОСОБА_6 незаконно привласнив та використав на власні потреби, заподіявши ПАТ «Кредитпромбанк» матеріальну шкоду, що становить особливо великий розмір.

ОСОБА_8 того, ОСОБА_6, повторно 01.12.2008 року, приблизно о 12 год., на території ТОВ «Квартет» за адресою: с. Дорожне Вінницького району Вінницької області, вул. Київська, буд.1-а, умисно, з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення та заволодіння грошовими коштами, розуміючи протиправність своїх дій, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_2, повідомивши їй неправдиву інформацію про те, що обладнання ТОВ «Квартет» за адресою: с. Дорожне Вінницького району Вінницької області, вул. Київська, 1-а, належить йому на праві приватної власності, приховавши факт, що вказане майно знаходиться в заставі ВАТ «Кредитпромбанк», згідно договору застави №08/11/31/08 ЗЛТ від 08.05.2008 року, незаконно, шахрайським шляхом заволодів її грошовими коштами в розмірі 85 000 доларів США, що еквівалентно 584 604,50 гривень (по офіційному курсу, встановленому Національним банком України - 687,77 гривень до 100 доларів США станом на 01.12.2008 року), які взяв у позику в ОСОБА_2, гарантуючи їх повернення майном ТОВ «Квартет». Таким чином, ОСОБА_6, маючи прямий умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2, шляхом її обману та зловживання довірою, незаконно заволодів її грошовими коштами в розмірі 584 604,50 гривень, які привласнив та використав на власні потреби, заподіявши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму, що становить особливо великий розмір.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів не визнав, цивільні позови не визнав та дав суду наступні показання. Так, він довгий час працював директором Миргородського мясокомбінату. В 2007 році друзі з Києва вирішили купити підприємство «Квартет», де запропонували йому працювати директором. Власник «Квартету» - ОСОБА_9 зробив оцінку підприємства, проте в подальшому його друзі не купили підприємств, а тому він вирішив придбати його сам за кредитні кошти. Він звернувся до філії «Кредитпромбанку» в м Тернопіль, де йому запропонували схему купівлі підприємства під гарантії підприємства «Квартет» та ОСОБА_9. Оцінку майна підприємства проводили співробітники банку. В банку йому дали перелік документів, необхідних для отримання кредиту, та він окрім копій паспорта, ніяких документів не надавав, в тому числі і трудову книжку. Всі інші документи, після отримання погодження банку на видачу кредиту, збирав співробітник банку, який приїздив на підприємство «Квартет». Заяву на отримання кредиту він не писав, довідок про доходи не надавав, та вважає, що їх підробили працівники банку. В кредитній справі банку немає акту оцінки майна підприємства, опису документів кредитної справи з його підписом, а документи його дружини підроблено.

Він дійсно отримав в банку кредитні кошти, якими розрахувався з ОСОБА_9 за придбане підприємство «Квартет», після чого розпочав працювати на підприємстві та сплачувати кошти за кредитним договором. З початку діяльності справи на підприємстві йшли добре, проте в звязку з фінансовою кризою 2008 року, коли різко змінився курс долару США по відношенню до гривні та знизилась купівельна спроможність громадян, підприємство почало зазнавати фінансових труднощів при розплаті з поставщиками сировини, а через деякий час припинило свою діяльність.

Повідомив, що за позовом банку з підприємства в порядку господарського судочинства було стягнуто заборгованість по кредиту, проводиться ліквідаційна процедура підприємства та реалізація майна підприємства.

ОСОБА_8 того вказав, що наприкінці 2008 року на підприємство приїхала ОСОБА_2 зі своєю сестрою та запропонувала поставити для підприємства сировину, а саме сало та м'ясо. На підприємство ОСОБА_2 поставила, без документів, 1 вантажну машину (фуру) мяса та сала, за яку він мав розрахуватись. Вартість вказаної сировини була 60 тисяч доларів США, він біля 30 тисяч доларів США віддав, проте через кризу не зміг до кінця розрахуватись, оскільки змінився курс долара до гривні, а ОСОБА_2 вимагала виплату коштів по новому курсу. В подальшому, під тиском ОСОБА_2, він написав розписку про позику у неї грошей, повернення яких гарантував майном підприємства. На його думку він мав право написати таку розписку, оскільки не все майно підприємства було передано у заставу банку, а ще залишались автомашини, лінії електромереж, комунікації з водопостачання та каналізації та ін.

Незважаючи на невизнання вини підсудним ОСОБА_6, його вина у скоєнні інкримінованих злочинів повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.

Так, допитаний в судовому засіданні представник цивільного позивача ОСОБА_5 цивільний позов підтримав, та повідомив, що 31.01.2008 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та фізичною особою ОСОБА_6 укладено Кредитний договір № 06/12/08 - С, згідно якого Банк надає позичальнику кредит у сумі 4200000 грн., строком по 30.01.2018 року включно. 31.01.2008 року банк виконав свої зобовязання перед позичальником в повному обсязі, про що свідчить заявка про видачу готівки, тобто ОСОБА_6 готівкою отримав вищевказану суму в ТЦВ ЛФ ПАТ «Кредитпромбанк». Даний кредит було видано ОСОБА_6 на споживчі цілі. У відповідності до Кредитного договору основним забезпеченням повернення кредиту є іпотечний договір №13/12/1 01/08-С від 31.01.2008 року, згідно якого у забезпечення зобовязань іпотекодавець (боржник) надає іпотекодержателю (Банку) майно в іпотеку - нерухомість ТОВ «Квартет» с. Дорожне. За час користування кредитом підсудним в рахунок погашення відсотків за кредитним договором було сплачено 533 436,34грн. ОСОБА_6 при отриманні кредиту, згідно кредитного договору від 31.01.2008 року надав Банку документи (необхідні для отримання кредиту), що носять неправдиву інформацію, а саме довідки про його доходи, які, як в подальшому виявилося, містять неправдиву інформацію про місце його роботи і отриману заробітну плату. Якби, Банку було відомо, що дані довідки містять неправдиву інформацію, тобто у них завищено доходи ОСОБА_6, то кредит в сумі 4200000 грн. йому б не було видано. Вказав, що було проведено оцінку майна підприємства, яке було оцінено в 12 млн. гривен.

Також пояснив, що за рішенням Франківського районного суду м. Львова проводиться ліквідація ТОВ «Квартет» й вирішується питання продажі іпотечного майна товариства. В суму позову ввійшла сума стягнута за вищевказаним рішенням суду.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала та просила стягнути з підсудного 85000 доларів США, які останній позичив у неї, вказавши, що вона будучи введеною в оману ОСОБА_6, який гарантував повернення позики майном ТОВ «Квартет», позичила останньому до 01.02.2009 року, 85000 доларів США. Гроші вона передавала ОСОБА_6 у нього в кабінеті під розписку в присутності сина ОСОБА_6 та своєї сестри ОСОБА_10, разом з якою вона декілька разів поставляла на підприємство сировину, й була впевнена в платоспроможності ОСОБА_6, який заявляв, що являється власником ТОВ «Квартет» та обіцяв віддати позичені кошти грішми, або майном підприємства. Вона довіряла ОСОБА_6 та про те, що майно підприємства перебуває у заставі не знала. Коли пройшов строк повернення коштів ОСОБА_6 почав уникати зустрічей з нею, не пускав на територію підприємства, та до теперішнього часу грошей не повернув.

Свідок ОСОБА_10І в судовому засіданні дала показання аналогічні показанням потерпілої ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що ТОВ «Квартет» існує більше 15 років. Товариство займалося забоєм живності та переробкою мяса. Фактично з 2004 року ТОВ «Квартет» будь-якої діяльності не вело. Приблизно з 2006р. він виставив ТОВ «Квартет» на продаж. Приїхав покупець ОСОБА_6, з яким він домовився про продаж товариства за 3 500 000 грн. за кредитні кошти. ОСОБА_6 їздив на підприємство і дивився на виробництво. ОСОБА_6 неодноразово був на підприємстві ознайомлювався з його роботою та документацією бухгалтерії. Через деякий час останній разом з сином та інкасаторами з «Правекс Банку» поїхали до м. Тернопіль, де в приміщенні банку, в касі, ОСОБА_6 отримав гроші. Після цього ОСОБА_6 відав йому 3000000 грн. та попросив залишити ще 500 000 гривень на обігові потреби, що він і зробив. Потім він переоформив документи на ТОВ «Квартет», а саме: він вийшов із співвласників, з передачею своєї частки на користь ОСОБА_6, та ОСОБА_6 став власником ТОВ «Квартет» с. Дорожне. Через місяць він приїхав до підсудного на підприємство, і бачив, що процес виробництва налагоджений нормально. Через 2-3 місяці він поїхав до підсудного і просив відати йому гроші, однак той грошей йому не повернув.

Також пояснив, що він не підписував фінансові звіти про роботу ТОВ «Квартет», які знаходяться в матеріалах кредитної справи ОСОБА_6 і які були підставою для видачі кредиту ОСОБА_6 Документи про оцінку підприємства він не готував, про те, хто готував документи, йому не відомо. В подальшому від свого бухгалтера він дізнався, що оцінка підприємства була завищеною. Документи подані до банку, в т.ч. баланси підприємства були завищеними.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дала показання, що вона працювала бухгалтером ТОВ «Квартет» та їй було відомо, що ОСОБА_6, який приїздив на підприємство, мав намір його придбати. За вказівкою директора ОСОБА_9, вона надавала ОСОБА_6 всю бухгалтерську документацію для ознайомлення, він мав до неї вільний доступ, кабінет бухгалтерії не замикався та печатка підприємства була в кабінеті, ОСОБА_12 також мав до неї доступ. В прокуратурі їй показували баланси ТОВ «Квартет» та інші документи, відомості про діяльність підприємства в яких була значно завищеною. Вказані документи вона не виготовляла та не підписувала.

Підтримала показання надані нею під час досудового слідства.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні дав показання, що в 2009 році було засновано товариство «Плескачі-Медобори», де він рахувався бухгалтером, а син підсудного ОСОБА_14 був призначений директором. Власником товариства була ОСОБА_15 Товариство виготовило печатку, проте ніякою діяльністю не займалося, зарплати ніхто не отримував, а мало на меті купити цех по розливу мінеральної води, проте купівля цеху не відбулась. До печатки підприємства мав доступ він та ОСОБА_14, він особисто довідок про заробітну плату ОСОБА_6 не виготовляв та не видавав.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні дала показання, що вона працювала старшим касиром в м. Тернополі у «Кредитпромбанку» та особисто видавала ОСОБА_6 та його синові гроші в сумі 4 200 000 грн.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні дав показання, що він був одружений з ОСОБА_2 та йому відомо, що остання разом з сестрою позичала ОСОБА_6 85 тисяч доларів США, які останній не повернув, проте подробиць цієї справи він не знає.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні дав показання, що він в 2008 році працював в ТОВ «Квартет» та йому відомо, що ОСОБА_2 з сестрою постачали на підприємство м'ясо. Він памятає, що ОСОБА_2 приїжджала на підприємство показувала йому розписку згідно якої вона позичила ОСОБА_6 гроші, та скаржилась, що він не віддає борг. В розмові він повідомив ОСОБА_2, що майно підприємства перебуває у заставі банку. Також вказав, що йому відомо, що підприємство брало кредит в розмірі 1,5 млн. гривень, якими розрахувалось з боргами. Нове обладнання на підприємство не купувалось, а проводився лише поточний ремонт.

Дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_15 встановлено, що в березні 2007р. вони з чоловіком вирішили придбати цех по розливу мінеральної води в м. Гусятин Тернопільської обл., вул. Привокзальна, 3. В той же час на вказаному підприємстві познайомились з ОСОБА_14, який представлявся комерційним директором. Декілька раз на підприємстві вона бачила батька ОСОБА_19 ОСОБА_6 Жодних спільних справ з ОСОБА_6 вона не вела. Для придбання цеху у ОСОБА_20 нею 23.05.2007р зареєстровано ТОВ «Плескачі-Медобори» та вона є єдиним його засновником. В процесі підготовки придбання та експлуатації цеху, контактували з співробітниками цеху, в тому числі і з ОСОБА_14, який справив приємне враження, тому залишила його директором ТОВ «Плескачі-Медобори» та уповноважила займатися реєстрацією ТОВ «Плескачі-Медобори» та укласти договір оренди юридичної адреси в цьому ж цеху. ОСОБА_8 цього, ні вона, ні її чоловік, не уповноважували ОСОБА_14 на здійснення фінансово-господарських операцій в ТОВ «Плескачі-Медобори», нотаріально-посвідчених доручень йому не давала та не уповноважувала його здійснювати будь-які дії, крім вказаних вище. Трудових відносин у ОСОБА_14 з ТОВ «Плескачі-Медобори» не було. В серпні 2007р. ОСОБА_20 відмовився від продажу цеху. ТОВ «Плескачі-Медобори» з моменту реєстрації фінансово-господарської діяльності не вело, підходящого обєкту для здійснення діяльності не знайшли, тому в 2010 р. прийняли рішення про ліквідацію ТОВ «Плескачі-Медобори». За весь цей період роботи жодного найманого працівника не використовували. Бухгалтер ПП ОСОБА_20 ОСОБА_13, за погодженням з нею, подавав звіти ТОВ «Плескачі-Медобори» та вони були про відсутність будь-якої діяльності та прибутку. ОСОБА_6 в ТОВ «Плескачі-Медобори» ніколи не працював та ніякої заробітної плати не отримував. Взагалі в даному ТОВ діяльність не велася та трудові відносини не укладалися. Довідок про заробітну плату ОСОБА_6 вона не видавала та не підписувала, оскільки ОСОБА_6 у ТОВ «Плескачі-Медобори» не працював та зарплати не отримував. У предявленій їй для огляду довідці стоїть не її підпис, вказану довідку бачить вперше, її не підписувала та нікого не уповноважувала її підписувати. Вона оформлена невірно, оскільки відсутній підпис головного бухгалтера, а також вона повністю містить неправдиву інформацію. Відтиски печатки та штампа, на перший погляд, відповідають оригіналу. Оформленням документів на отримання печатки та штампу ТОВ «Плескачі-Медобори» займався, згідно протоколу №1 засновників ТОВ «Плескачі-Медобори» ОСОБА_14 та саме він отримував печатку та штамп підприємства в органах дозвільної системи та деякий час печатка та штам знаходилися у ОСОБА_14 та він міг ними скористатися. Також, при огляді довідки від 04.12.2007р, помітно, що напис «директор ПП «Плескачі-Медобори» нанесений поверх відтиску печатки ТОВ, а також в тексті довідки вказаного не ТОВ , а ПП. Це свідчить про те, що довідка підроблена. Щодо отримання кредиту ОСОБА_6 їй нічого не відомо, будь-яких довідок про доходи до банківської установи не подавала, в тому числі і щодо оформлення кредиту ОСОБА_6 ( т.1 а.с. 311-312 ).

Дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_21, встановлено, що в березні 2007 року він з дружиною вирішили придбати цех по розливу мін. води в смт. Гусятин Тернопільської обл., вул. Привокзальна, 3, у ПП ОСОБА_20 В той час на підприємстві за вказаною адресою познайомився з ОСОБА_14, який представлявся комерційним директором. Також, декілька раз на підприємстві бачив батька ОСОБА_19 ОСОБА_6 Вони вели перемовини з ОСОБА_20 з приводу придбання у нього його підприємства, а саме цеху, а також з приводу підготовки реалізації води, при чому, домовилися, що в разі придбання вказаного підприємства, працівники будуть залишені на робочих місцях, в тому числі і ОСОБА_14 Для придбання даного цеху ОСОБА_15 23.05.2007 року було зареєстровано ТОВ «Плескачі-Медобори» та вона є єдиним його засновником. В процесі перемовин з ОСОБА_20 та підготовки придбання та експлуатації цеху, контактували з його співробітниками, в тому числі і з ОСОБА_14 При спілкуванні ОСОБА_14 справив приємне враження, тому ОСОБА_15 залишила його директором ТОВ «Плескачі-Медобори» та уповноважила його займатися реєстрацією ТОВ та укласти договір оренди юридичної адреси цього цеху, що оформлено протоколом №1 зборів учасників ОСОБА_8 цього, ніхто не уповноважував ОСОБА_14 на здійснення фінансово-господарських операцій в ТОВ «Плескачі-Медобори», нотаріально-посвідчених доручень йому не давали та не уповноважували здійснювати, крім вказаних вище. Трудових відносин у ОСОБА_14 з ТОВ «Плескачі-Медобори» не було. В серпні 2007 р. ОСОБА_20 відмовився від продажу цеху. ТОВ «Плескачі-Медобори» з моменту реєстрації фінансово-господарської діяльності не вело, в 2010р. прийняли рішення про ліквідацію ТОВ «Плескачі-Медобори». За весь період роботи жодного найманого працівника ТОВ «Плескачі-Медобори» не використовувало. На прохання ОСОБА_15 бухгалтер ОСОБА_13, за погодженням з нею, подавав звіти ТОВ «Плескачі-Медобори» які були про відсутність діяльності та прибутку. ОСОБА_6 в ТОВ «Плескачі-Медобори» ніколи не працював та зарплати не отримував. ТОВ діяльність не велася та трудові відносини не оформлялися. Ні він, ні ОСОБА_15 довідок про зарплату ОСОБА_6 не видавали, оскільки він у ТОВ «Плескачі-Медобори» не працював та зарплати не отримував. Щодо отримання кредиту ОСОБА_6 йому нічого не відомо. Довідок про доходи ОСОБА_21 до банківської установи не подавав, в тому числі і щодо оформлення кредиту ОСОБА_6 ( т.1 а.с. 315-316 ).

Дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_22, встановлено, що з жовтня 2007 р. вона працювала на посаді начальника відділу роздрібного бізнесу ТЦВ ЛФ ВАТ «Кредитпромбанк». Вона надала ОСОБА_6 перелік документів, які потрібно було надати для формування кредитної справи. Усі документи їй надавалися ОСОБА_6 особисто, в тому числі і довідки про те, що він працює та про його заробітну плату, а також саме ОСОБА_6 їй подавалися баланси та фінансові звіти ТОВ «Квартет», яке виступало поручителем по кредитному договору. ОСОБА_8 того, нею, в присутності ОСОБА_6, з його слів було заповнено анкету позичальника від 29.11.2007 року, в якій нею була вписана інформація, в тому числі і щодо його майнового стану та його доходів. Вона не могла самостійно записати таку інформацію, оскільки вона їй відома не була. Анкета була прочитана ОСОБА_6, після чого підписана ним особисто. Ні вона, ні будь-хто інший з працівників банку довідок про доходи ОСОБА_6 самостійно не збирали та їй не подавали. При отримання документів, які були поміщені до кредитної справи, будь-яких розписок чи описів не складалося та ОСОБА_6 не передавалося. З даного приводу у ОСОБА_6 (з приводу передачі документів, подачі довідок, зазначеної в анкеті інформації) не було жодних претензій. При подачі їй ОСОБА_6 довідок про доходи та балансів і фінансових звітів ТОВ «Квартет» ОСОБА_6 запевнив, що дані документи відповідають дійсності. ОСОБА_8 того, в анкеті він розписався про те, що подана ним інформація є правдивою та повною, а також те, що він ознайомлений зі змістом ст.ст.190, 222 КК України (т.2 а.с. 59-61).

Дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_23, встановлено, що з ОСОБА_6 він знайомий з кінця 2007ру, з приводу того, що останній звернувся до ТВ ЛФ ВАТ «Кредитпромбанк» для оформлення кредиту. В той час він займав посаду заступника начальника ТЦВ ВАТ «Кредитпромбанку» та одночасно був начальником відділу корпоративних клієнтів. Ніяких відносин на даний час з ОСОБА_6 не підтримує. Йому ніхто, в тому числі і ОСОБА_6, документів для оформлення кредиту, в тому числі і особистісного характеру по кредитному договору, не передавали. Наскільки йому відомо, усі документи подавалися до банківської установи, а саме до відділу обслуговування фізичних осіб (роздрібного бізнесу) особисто ОСОБА_6 По документах він з клієнтами не працював, документів від них не отримував. Він памятає, що ОСОБА_6 подавав довідки про те, що він працював на інших роботах, проте зміст вказаних довідок не памятає, вказаними довідками він стверджував свою платоспроможність, з яких підприємств були вказані довідки не памятає. Також, ОСОБА_6, крім довідок про доходи останнього, подавалися фінансові звіти та баланси ТОВ «Квартет», корпоративні права на яке він мав намір придбати за отримані в кредит кошти та яке виступало поручителем по кредитному договору. Наскільки памятає, сума кредиту була 4 200 000 грн. Він жодного документу при оформленні кредиту ОСОБА_6 не збирав, оскільки це не передбачено банківськими інструкціями, якими керувався в своїй роботі. Банківський працівник може лише консультувати з приводу того, які документи та якого змісту необхідно зібрати, проте сам особисто банківський працівник жодних документів не збирає та до банківської установи не подає. Опис переданих банку документів позичальником банківські працівники не складають, вони не зобовязані цього робити, оскільки це не передбачено банківськими інструкціями. Опис зібраних документів кредитної справи складався при передачі документів до ЛФ ВАТ «Кредитпромбанку», це є внутрішнім документом, а не клієнтським, тому він на руки позичальнику не надається. Якщо опис складався, він повинен знаходитися в оригіналі кредитної справи. В разі неподачі ОСОБА_6 довідок про його доходи, які підтверджують платоспроможність позичальника, а також звітів діяльності підприємства, яке виступало поручителем, тобто в даному випадку ТОВ «Квартет», які підтверджують його платоспроможність, видача кредиту була б взагалі неможлива. В разі виявлення, що вище перелічені документи містили неправдиву інформацію, видача кредиту також була б неможлива. Банк попереджає про кримінальну відповідальність клієнта за подачу неправдивих відомостей у документах. Клієнт підписує, що він попереджений про кримінальну відповідальність за шахрайство та ін. статті Кримінального кодексу, які передбачають відповідальність за фінансові злочини. Дане попередження може міститися в анкеті позичальника або в окремій розписці. В якому документі це зазначалося при оформленні кредиту ОСОБА_6, він не памятає, оскільки цим не займався. Анкету ОСОБА_6 при оформленні ним кредиту від 31.01.2008р. приймала ОСОБА_22 При подачі документів та їх оформленні він присутнім не був. Працівник банку сам не може заповняти анкету, без участі позичальника. Анкета заповнюється як правило, позичальником особисто. Але у випадку надання допомоги при заповненні анкети, в тому числі і при заповненні анкети працівником банку зі слів позичальника, але вказана анкета обовязково перечитується та підписується позичальником особисто та власноручно. При видачі кредиту до уваги бралися лише документи. При видачі ОСОБА_6 кредитних коштів він був присутнім в банку, проте не безпосередньо при видачі кредитних коштів. ОСОБА_6 особисто отримав кошти в касі банку. Хто безпосередньо був присутнім, крім касира та ОСОБА_6, при отриманні ОСОБА_6 кредитних коштів сказати не може, оскільки при цьому присутнім не був. Про написання розписки йому нічого не відомо. Підставою видачі кредитних коштів є касовий документ, інших документів при цьому не потрібно. Банку такий документ, як розписка не потрібен. В його присутності того дня жодні розписки не писалися. Рішення про видачу вищевказаних двох кредитів видавалося колегіально кредитним органом банку у м. Києві, за попереднім погодженням Львівської філії банку. Обидва кредити оформлялися нотаріально. ОСОБА_23 при оформленні вищевказаних кредитів мав зацікавленість лише в кількості клієнтів банку, співпраця з якими приносить прибуток банку, іншої зацікавленості у неї не було. Після видачі кредиту систематично проводились перевірки, які підтверджували діяльність підприємства, його функціонування та наявність майна, яке було передано в забезпечення кредиту ( т.2 а.с. 141-146 ).

Окрім показань свідків, вина ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих злочинів доводиться також і іншими доказами зібраними в справі та дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- заявою «ПАТ «Кредитпромбанк» (а.с.2-4);

- копією кредитного договору №06/12/2008 року від 31.01.2008 року та додатком до даного договору (а.с.6-9, 11);

- згодою фізичної особи субєкта кредитної історії (а.с.10);

- повідомленням клієнта про умови кредитування (а.с.12);

- копією протоколу виїмки (а.с.14-16);

- копією довідки №0104 ТОВ «Плескачі-Медобори» про місце роботи та заробітну плату

ОСОБА_6 (а.с.20);

- копією довідки ВАТ «Тернопільська обласна рибо-меліоративна станція» про місце роботи та заробітну плату ОСОБА_6 (а.с.21);

- висновком спеціаліста та висновком експерта №2-П і відповідно 29-П (а.с.26-28, 67-69), висновків яких підпис в графі «Заступник голови» в довідці б/н про те, що ОСОБА_6 працює головою ОСОБА_7 ВАТ «Тернопільська рибо-меліоративна станція» виконаний не гр. ОСОБА_24, а іншою особою;

- витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «Плескачі-Медобори»(а.с.96-98);

- протоколом огляду речового доказу (а.с.101), якими є довідка №0104 ТОВ «Плескачі-Медобори» та довідка б/н ВАТ «Тернопільська обласна рибо-меліоративна станція» про місце роботи та заробітну плату ОСОБА_6;

- договорами банківського вкладу (а.с.191-192, 193-194, 195-196, 197-198);

- копією заяви ОСОБА_6 на видачу готівки (а.с.214);

- копіями квитанцій про здійснення ОСОБА_6 платежів по комісії за надання кредиту, оплати за страхові послуги (а.с. 215, 216);

- копією комплексного договору добровільного страхування іпотеки та додатками до нього (а.с.217-221);

- актом приймання-передавання документів, що підтверджують право власності Іпотекодавця на Предмет іпотеки, та містять його технічну характеристику (свідоцтво про право власності) (а.с.222);

- актом попереднього огляду майна, що пропонується в забезпечення (а.с.223);

Копією висновку про вартість цілісного майнового комплексу мясокомбінату, що належить ТОВ «Квартет»(а.с.224-227);

- висновком про попередню оцінку ТЦВ ЯВАТ «Крдитпромбанк» майна, що пропонується в заставу (а.с.228-231);

- протоколом виїмки оригіналів іпотечних договорів, оригіналів договорів застави, оригіналів кредитних договорів, оригіналу договору про внесення змін до кредитного договору (а.с.254);

- копією кредитного договору №06/12/08-С від 31.01.2008 року (а.с.278-283) про отримання ОСОБА_6 у ВАТ «Кредитпромбанк» 4200000 грн.;

- копією договору застави №08/1131/08- ЗЛТ з додатком від 08.05.2008 року (а.с.284-286), укладеним між ВАТ «Кредитпромбанк» і ТОВ «Квартет» с. Дорожне Вінницького району, Вінницької області в особі директора ОСОБА_6, яким підтверджується обставина застави 57 найменувань обладнання ТОВ «Квартет» за отримані ним кошти згідно кредитного договору №08/11/08-КЛТ від 08.05.2008 року;

- висновком про ринкову вартість ТОВ «Квартет»(будівель і обладнання) с. Дорожне станом на 11.05.2011 року, яка становить 3271103 грн. (а.с.288-289);

- постановою Господарського суду Вінницької області, згідно якої ТОВ «Квартет» визнано банкрутом (а.с.290);

- протоколом №1 від 22.05.2007 року учасників ТОВ «Плескачі-Медобори», згідно якого син ОСОБА_14 (син підсудного ОСОБА_6Є.), призначений директором ТОВ «Плескачі-Медобори» (а.с.317);

- протоколом огляду речового доказу, якими являються кредитна справа ОСОБА_6 з перерахуванням документів, що знаходяться в кредитній справі (а.с.328-329) та постановою про визнання даних документів речовими доказами, та приєднання їх до кримінальної справи в якості речових доказів (а.с.330);

- висновком експерта №357-П від 10.08.2011 року (а.с.6-8), згідно висновків якого підпис в довідці №0104 від 04.12.2007 року в графі «Директор ПП «Плескачі-Медобори» ймовірно виконаний не гр. ОСОБА_15, а іншою особою;

- висновком експерта №176-П від 28.04.2011 року (а.с.41-44), згідно висновків якого підписи в графі «Керівник» в звіті про фінансові результати за 1 квартал 2007 року, звіті про фінансові результати за перше півріччя 2007 року, звіті про фінансові результати за 1 квартал 2007 року на 9 місяців, балансі на 31грудня 2006 року, звіті про фінансові результати за 2006 рік, ймовірно виконаний не ОСОБА_9, а іншою особою. Підписи в графі «Головний бухгалтер» в звіті про фінансові результати за 1 квартал 2007 року, звіті про фінансові результати за 1 півріччя 2007 року, звіті про фінансові результати за 1 квартал 2007 року на 9 місяців, балансі на 31.12.2006 року, звіті про фінансові результати за 2006 рік, виконані не ОСОБА_11, а іншою особою;

- протоколом очної ставки проведеним між ОСОБА_6 і ОСОБА_2 (а.с.93-94);

- протоколом очної ставки проведеним між ОСОБА_6 і ОСОБА_10 (а.с.95-96);

- протоколом очної ставки проведеним між ОСОБА_6 і ОСОБА_11 (а.с.101-102), в ході проведення якого ОСОБА_11 пояснила, що в 2007 році, ОСОБА_9, який в той час був директором та засновником ТОВ «Квартет», дав їй вказівку надати ОСОБА_6 усі документи підприємства, які йому будуть потрібні та які він запросить. Весною 2007 року ОСОБА_6, який до цього працював в кабінеті ОСОБА_9, якого в той час не було, подав їй ряд фінансових звітів ТОВ «Квартет» за 2006 та 2007 роки, і сказав, щоб вона їх підписала. Вона оглянула дані документи, які були заповнені в надрукованому вигляді, проте не були підписані ні бухгалтером, ні директором ТОВ. Занесені до фінансових звітів дані про результати фінансової діяльності ТОВ «Квартет» були значно завищені, про що вона повідомила ОСОБА_6 та відмовилася їх підписувати. Після чого він забрав вказані документи і з даним проханням до неї більше не звертався. Також пояснила, що печатка товариства знаходилася в її робочому столі в верхньому ящику, який не замикався, тому бойківський Б.Є. мав до неї вільний доступ. Були такі випадки, коли ОСОБА_6 просив занести йому печатку до кабінету, де він працював, що вона і робила та залишала йому печатку. Коли ОСОБА_6 став директором ТОВ «Квартет» печатка постійно знаходилася в нього. Пояснювала, що жодних документів фінансової звітності ТОВ «Квартет», в тому числі і за 2006- 2007 роки для подачі до банківської установи і працівникам банку, які фотографували майно підприємства, для оформлення кредиту не готувала, не підписувала і не надавала;

- протоколом виїмки (а.с.153) про вилучення оригіналів балансу за 2006 рік, оригінал звіту про фінансові результати за 2006 рік;

- протоколом виїмки (а.с.155) про вилучення оригіналу фінансового звіту субєкта малого підприємства у склад балансу по 01.04.2007 року та звіту про фінансові результати за І квартал 2007 року, оригінал фінансового звіту субєкта малого підприємництва у складі балансу на 30.06.2007р. та звіт про фінансовий результат за І півріччя 2007 року та інші документи;

- баланс за 2006 рік (а.с.156);

- звіт про фінансові результати за 2006 рік (а.с.157-158);

- фінансовий звіт малого підприємства (а.с.159-163);

- протоколом очної ставки проведеним між ОСОБА_6 і ОСОБА_2 (а.с.168-171);

- протоколом виїмки у ОСОБА_2 оригіналу розписки ОСОБА_6 від 01.12.2008 року (а.с.224);

- протоколом огляду речового доказу розписки (а.с.225);

- копією розписки (а.с. 226), згідно якої підсудний ОСОБА_6 позичив в ОСОБА_17

ОСОБА_25, вона ж ОСОБА_2, 85000 доларів США, і зобовязався їх повернути до 01.02.2009 року, та гарантував повернення позичених коштів майном ТОВ «Квартет» с. Дорожне;

- постановою про приєднання до справи речових доказів (а.с.227);

- протоколом огляду вилучених документів (а.с.229), якими являються кредитні договори між ОСОБА_6 і ВАТ «Кредитпромбанк», договори застави, іпотечні договори, договір про внесення змін до кредитного договору;

- постановою про приєднання до справи речових доказів (а.с.231), якими є договір про внесення змін до кредитного договору, кредитні договори, застави, іпотечні договори.

ОСОБА_8 того, з метою перевірки версій підсудного в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_26, яка повідомила, що вона в 2008-2009 роках працювала лікарем ветеринарної медицини на підприємстві «Квартет» та здійснювала контроль ветеринарного стану сировини яка постачалась на підприємство. Всі документи, в тому числі сертифікат якості, ветеринарне свідоцтво, підшивались у журналі. Продукцію на підприємство поставляли партіями по 5-6 тон, про значно більші обєми сировини їй не відомо. Вся документація залишилась на підприємстві, й вона не змогла її забрати, оскільки її не допустили на підприємство.

- дослідженими в судовому засіданні (долученими до справи) документами обліку поставленої сировини на ТОВ «Квартет», згідно яких відомостей про поставку на вказане підприємство ОСОБА_2 великої партії мяса та сала вартістю 60 тисяч доларів США (або еквівалентно у гривнах України) немає, що спростовує показання підсудного в цій частині, та узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_26

Суд, аналізуючи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковано за ст. 190 ч. 4 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) вчинене в особливо великих розмірах, кваліфікуючою ознакою якого є: шахрайство вчинене повторно;

та ч. 3 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документу (в редакції від 1 вересня 2001 року).

Суд, виходячи з принципів розумності та виваженості того, що саме ОСОБА_6 був зацікавлений в отриманні кредиту, вважає неправдивими його показання стосовно того, що він документів про заробітну плату та доходи й фінансові звіти підприємства за 2006-2007 роки, які нібито готував колишній власник ОСОБА_9, до банку не здавав, грішми банку фактично заволодів ОСОБА_9, а він лише добросовісно сплачував внески за кредитом та потрапив у скрутне становище через економічну кризу, як такі, що спростовуються послідовними показаннями свідків ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_5, ОСОБА_16 які, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні підтвердили те, що саме ОСОБА_6 здавав документи до банку, в тому числі ті, які підтверджували його доходи, саме він отримав готівкові кошти у касі банку, що узгоджується з іншими доказами у справі та частково з показаннями самого підсудного.

Суд вважає такими, що відповідають дійсності показання свідків ОСОБА_9М, та ОСОБА_30, які дали показання про те, що саме ОСОБА_6 готував фінансові звіти підприємства ТОВ «Квартет», оскільки перед отримання кредиту він значний час перебував на підприємстві вивчав його роботу, документацію, мав доступ до бухгалтерій та міг скористатись печаткою підприємства. Крім того суд бере до уваги висновок почеркознавчої експертизи № 176-П від 28.04.2011 року згідно якого підписи у звітах про фінансові результати ТОВ «Квартет» в графі керівник ймовірно виконані не ОСОБА_9, а в графі головний бухгалтер виконані не ОСОБА_11, що узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_11, ОСОБА_30

Суд зазначає, що доводи підсудного про відсутність у нього умислу на шахрайське заволодіння коштами банку, що на його думку, підтверджується в подальшому сплатою біля 500 тис. грн. за користування кредитом, є необґрунтованими та спрямованими на уникнення відповідальності за скоєне, оскільки дана обставина не може впливати на кваліфікацію скоєного та не може бути підставою для виправдання підсудного, так як в судовому засіданні достовірно встановлено, що заволодіння кредитними коштами в сумі 4 200 000 грн. відбулось саме шахрайським шляхом, за допомогою обману та надання банківській установі завідомо підроблених документів, про його місце роботи головою ОСОБА_7 ради ВАТ «Тернопільська рибо-меліоративна станція» та за сумісництвом на посаді менеджера в ПП «Плескачі-Медобори» і отримання в цих організаціях заробітної плати, та фінансових звітів ТОВ «Квартет», що містили неправдиву інформацію, що повністю підтверджується доказами дослідженими в судовому засіданні.

В тому числі суд приймає до уваги показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_13 згідно яких підприємство «Плескачі-Медобори» будь якої діяльності не здійснювало, а на вказаному підприємстві працював син ОСОБА_6, який мав доступ до печатки підприємства.

Версія підсудного, перевірена в судовому засіданні, про підробку документів працівниками банку, які мали відповідати за достовірність наданих документів, не була підтверджена жодним доказом та на переконання суду, є надуманою.

По епізоду заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_2, суд вважає доведеною вину підсудного, оскільки на момент отримання коштів у потерпілої та написання розписки підсудним останній не повідомив потерпілу про те, що станом на 01.12.2008 року підприємство «Квартет» перебувало у скрутному економічному становищі, все ліквідне майно підприємства, яким він гарантував повернення боргу знаходиться в заставі банку, а навпаки шляхом обману та зловживання довірою, заволодів коштами останньої, що підтверджується показаннями як потерпілої ОСОБА_2 , свідків так і даними речового доказу (розписки від 14.11.2011р. т. 2 а.с. 255), повідомленням арбітражного керуючого про визнання ТОВ «Квартет» банкрутом, проведенням ліквідаційної процедури та відсутністю надлишків майна та скасування заборони на відчуження майна підприємства Банкрута (т. 2 а.с. 186-187).

Оцінюючи показання підсудного в частині того, що вказану розписку він написав під тиском ОСОБА_2 та її сестри, й кошти в сумі біля 30 тис. доларів США він заборгував ОСОБА_2 за постачання сировини на підприємство суд вважає їх такими, що не відповідають дійсності та спрямовані на ухилення від відповідальності за скоєне, оскільки такі показання підсудного були перевірені судом та не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства. ОСОБА_8 того не знайшла свого підтвердження в суді й версія підсудного про те, що під час написання розписки ОСОБА_6 гарантував повернення боргу іншим майном яке не перебувало у заставі банку, та яке можна було реалізувати, оскільки суду не було надано доказів існування такого майна, а підсудним на протязі тривалого часу не було вжито жодних заходів по реалізації такого майна й поверненню боргу.

Аналізуючи доводи сторони захисту про стягнення в порядку цивільного судочинства з ОСОБА_6Є та ТОВ «Квартет» в солідарному порядку заборгованості по кредитному договору в сумі 5122522 грн., та необхідності встановлення стану реалізації майна підприємства, що на думку захисту суттєво впливає на розмір завданої шкоди та кваліфікацію дій підсудного суд зазначає, що така позиція є хибною, оскільки закон не ставить кваліфікацію злочину у виді шахрайства яке завершилось з моменту заволодіння винною особою майном потерпілого та виниклою можливістю вільно ним розпоряджатись в залежність від відшкодування потерпілому завданої шкоди, яке до того ж відбувається з значною перервою в часі, після порушення кримінальної справи й не з доброї волі винної особи, а в ході виконання рішення суду.

Таким чином, суд, аналізуючи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_6 в скоєнні інкримінованих йому злочинів повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

Обставиною, яка помякшує покарання підсудного судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання підсудному суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Разом з тим, зважаючи на високий ступінь суспільної небезпеки фактично вчинених діянь, кількості епізодів злочинної діяльності, корисливого мотиву вчинених злочинів, його відношення до вчинених злочинів, суд вважає, що покаранням необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк, з конфіскацією майна.

Водночас, суд зважаючи на вимоги ч.5 ст. 74 КК України, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України вважає за необхідне звільнити ОСОБА_6 від покарання передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції від 01.09.2001 року), у звязку із закінченням строків давності, оскільки з дня вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, який є злочином невеликої тяжкості та був скоєний в період з 29 листопада 2007 року по 31 січня 2008 року, на час винесення вироку минуло понад три роки.

При вирішенні питання про задоволення цивільного позову в частині стягнення матеріальної шкоди, суд приймає до уваги ст. ст. 28, 51, 328 КПК України (в редакції 1960 року) відповідно до яких особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі предявити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, якій розглядається судом разом з кримінальною справою.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона в даному випадку цивільний позивач зобовязані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку, що цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню на суму, що підтверджується матеріалами кримінальної справи, а саме в розмірі 659275 грн. 78 коп., яка складається з різниці між нарахованою банком заборгованістю по кредитному договору № 06/12/08-С станом на 07.12.2012 р. і сумою 5122522 грн. 47 к. стягнутою в солідарному порядку з ОСОБА_6 і ТОВ «Квартет» за рішенням Франківського районного суду м. Львова у справі № 2-1342/10, за період звернення ПАТ «Кредитпромбанк» з позовом до ОСОБА_6, ТОВ «Квартет» до вищевказаного суду.

Аналізуючи позов ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_6 85000 доларів США завданої злочином матеріальної шкоди, 48049 грн. процентів за прострочення повернення позики, та 50000 грн. завданої злочином моральної шкоди, суд приходить до висновку, що він підлягає частковому задоволенню, а саме:

на суму 85000 доларів США завданої злочином матеріальної шкоди, яка знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, а також на суму 50000 грн. завданої злочином моральної шкоди яка на переконання суду складається з душевних страждань повязаних з неповерненням великої суми коштів, погіршенням стану здоровя та порушенням нормального життєвого укладу потерпілої внаслідок скоєння злочину. В решті позовних вимог слід відмовити.

ОСОБА_8 того, з підсудного на користь ОСОБА_2 слід стягнути вартість витрат за надання правової допомоги в сумі 3000 грн., що підтверджується матеріалами справи (т. 4 а.с. 11).

Згідно ст. 92 КПК України (в редакції 1960 року) з підсудного також підлягають стягненню і витрати за проведення криміналістичних експертиз в розмірі 3696 грн., проведення яких було зумовлене розслідуванням вчинених ОСОБА_6 злочинів.

Міру запобіжного заходу підсудному слід залишити обрану.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з часу затримання, зарахувавши в строк відбування покарання час тримання під вартою.

Речові докази залишити в матеріалах справи.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України (в редакції 1960 року),

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції від 01.09.2001 року) та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік та на підставі ч. 5 ст. 74, п.2 ч.1 ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання в звязку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та призначити покарання у виді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін підписку про невиїзд.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з часу його затримання.

Зарахувати ОСОБА_6 в строк відбування покарання час його перебування під вартою з 17.05.2011 року по 09.06.2011 року та з 17.07.2012 року по 25.10.2012 року.

Цивільні позови задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» в особі Львівської філії ПАТ «Кредитпромбанк» м. Львів, вул. К.Левицького, 55а, субкоррахунок №3901335 у ПАТ «Кредитпромбанк» м. Київ, МФО 300863; Львівської філії МФО 385305, код ЗКПО 25250904 заборгованість за кредитним договором №06/12/08-С, в сумі 659275 (шістсот пятдесят девять тисяч двісті сімдесят пять) грн. 78 коп.

В задоволенні решти позовних вимог ПАТ «Кредитпромбанк» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_17) ОСОБА_25 у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди 679405 (шістсот сімдесят девять тисяч чотириста пять) грн. (що станом на день винесення рішення судом згідно курсу НБУ становить 85000 доларів США).

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_17) ОСОБА_25 50000 (пятдесят тисяч) грн. у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_17) ОСОБА_25 3 000 гривен у відшкодування витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави Україна судові витрати по справі в сумі 3696 грн.

Речові докази, залишити в матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: