Решение № 34201213, 17.10.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 жовтня 2013 року Справа № 913/2651/13

Провадження №4/913/2651/13

За позовом

Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень", м. Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 12 725 грн. 00 коп.

Суддя Старкова Г.М.

Секретар судового засідання: Макаренко В.А.

У засіданні брали участь:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 12 725 грн. 00 коп. за неправильно зазначену масу вантажу у вагоні № 64889405 (напіввагон), відправленому Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" у березні 2013 року за накладною № 49298615.

Представник відповідача надав до канцелярії господарського суду Луганської області 14.10.2013 відзив на позовну заяву від 14.10.2013 № 1352, якою позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що підприємством були вжиті всі заходи на правильне зазначення у накладній масу вантажу та з інших підстав, викладених у відзиві. Даний відзив судом розглянутий та долучений до матеріалів справи.

Представник відповідача надав до канцелярії господарського суду Луганської області 14.10.2013 клопотання від 14.10.2013 № 1351, в порядку ст. 22 ГПК України, якою просить суд зменшити розмір штрафу за неправильно зазначену масу вантажу, зокрема посилаючись на те, що підприємство відповідача перебуває у складному фінансовому становищі. Надане клопотання про зменшення розмір штрафу за неправильно зазначену масу вантажу судом розглянуте, задоволене та долучене до матеріалів справи.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані представниками позивача та відповідача докази на підтвердження своїх доводів, суд

В С Т А Н О В И В:

Так, у березні 2013 року зі станції відправлення Фащівка Донецької залізниці на станцію призначення Ігрень Придніпровської залізниці за перевізним документом, а саме: накладною

№ 49298615 ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" (відповідач) відправило вантаж - вугілля антрацит у вагоні № 64889405, одержувач -ДТЕК Придніпровська ТЕС ПАТ ДТЕК «Днепроенерго».

На станції призначення Ігрень Придніпровської залізниці 03.04.2013 при переважуванні вагону на вагонних 150-тонних тензометричних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 49298615 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні.

На станції призначення Ігрень Придніпровської залізниці було проведене контрольне переваження і встановлено що:

- у вагоні № 64889405 в накладній № 49298615 вказана маса вантажу нетто 71000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає: брутто - 91950 кг, нетто- 68950 кг, тара - 23000 кг,що на 2050 кг менше ніж вказано у накладній.

По даним фактам складено акт загальної форми № 49 від 03.04.2013 та комерційний акт АА № 044969/134 від 03.04.2013 (а.с.10, 11).

Переважування проводилось на 150-тонних тензометричних вагах, повірених 17.08.2012. В технічному та комерційному відношенні вагони справні, люка закриті, завантаження у вагоні нижче рівня бортів на 30-40 см, навантаження рівномірне по всій площі вагону, маркировка проведена двома паралельними борознами шириною 100 мм по довжіні вагону, маркировка не порушена. Слідів течі вантажу немає.

За невірно зазначену в накладній масу вантажу, позивач, відповідно до ст.ст. 118, 112 Статуту залізниць України, нарахував штраф на суму 12725 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Оцінивши по матеріалам справи доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) (z0763-11) зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон № 64889405 є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Так, на станції призначення Ігрень Придніпровської залізниці, при переважуванні вагону на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 49298615 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні № 64889405. Відповідно до даного факту був складений комерційний акт АА № 044969/134 від 03.04.2013 (а.с.10).

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правила складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акту АА № 044969/134 від 03.04.2013 (а.с.10) контрольне переважування вагону № 64889405 проводилось на 150-тонних тензометричних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Перевіркою було виявлено наступне:

- у вагоні № 64889405 в накладній № 49298615 вказана маса вантажу нетто 71000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає: брутто - 91950 кг, нетто - 68950 кг, тара - 23000 кг, що на 2050 кг менше ніж вказано у накладній.

По даним фактам складено акт загальної форми № 49 від 03.04.2013 та комерційний акт АА № 044969/134 від 03.04.2013 (а.с.10,11).

Переважування проводилось на 150-тонних тензометричних вагах, повірених 17.08.2012. В технічному та комерційному відношенні вагони справні, люка закриті, завантаження у вагоні нижче рівня бортів на 30-40 см., навантаження рівномірне по всій площі вагону, маркировка проведена двома паралельними борознами шириною 100 мм по довжіні вагону, маркировка не порушена. Слідів течі вантажу немає.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями).

Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно із п.5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) (z0763-11) зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України (457-98-п). Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується комерційним актом АА № 044969/134 від 03.04.2013 (а.с.10).

Згідно з ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць / 5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення/, а саме:

- провізна плата вагону № 64889405 в накладній № 49298615 - 2545 грн. 00 коп., сума штрафних санкцій - 2545 грн. 00 коп. х 5 = 12 725 грн. 00 коп.

Сума штрафу складає 12 725 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Тобто наведені норми свідчать про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній № 49298615, у зв'язку з чим, відповідно до ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення частково.

Позивачем переваження вантажу на станції Мігрень Придніпровської залізниці було проведене контрольне переваження маси вантажу, яке проводилося на тензометричних вагах (технічний паспорт ваг № 020, тип ваг - тензометричні, модифікація ваг ЕрМак-ВВ-150-2-50СД), яких проведена повірка 17.08.2012 та вказано, що ваги придатні до переважування, що підтверджено матеріалами справи (а.с.12-13).

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній та масу вантажу, а не обов'язок. Також, відповідно до п. 3.15. роз'яснень Президії Вищого господарського Суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) при застосуванні статті 118 Статуту залізниць штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу слід зазначити наступне.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Але, відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

Також слід визначити, що відповідач є збитковим підприємством та знаходиться у тяжкому фінансовому стані.

Так, із наданих відповідачем доказів вбачається, що товариство є вугільним підприємством, знаходиться в тяжкому фінансовому стані та має заборгованість зі сплати обов'язкових податків та зборів.

Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

Враховуючи наведене та те, що відповідач знаходиться тяжкому фінансовому стані, підприємство відповідача є підприємством вугільної промисловості. Згідно звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2013 року - фінансові результати від звичайної діяльності підприємство відповідача є збитковим, тому суд вважає за доцільне застосувати ст. 233 ГК України та зменшити розмір штрафу до 7 635 грн. 00 коп. (2545,00 грн.х3).

У стягненні решти суми слід відмовити.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити суму штрафу, у зв'язку з чим задовольнити позов частково у розмірі 7635 грн. 00 коп. з покладенням судових витрат на відповідача.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з віднесенням на відповідача, у відповідності із ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору.

У судовому засіданні 17.10.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720 грн. 50 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.551, 908 ЦК України, ст. 233 ГК України, ст. ст. 22,24,44, 49, п.3 ст.83, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", вул. Комуністична, буд. 6, м. Ровеньки Луганської області, код ЄДРПОУ 37713861 на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця», пр. Карла Маркса,108, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 01073828, штраф у розмірі 7635 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720 грн. 50 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено і підписано -18.10.2013.

Суддя Г.М. Старкова