Постановление суда № 34199749, 09.10.2013, Апелляционный суд города Севастополя

09.10.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797/1857/13р. Головуючий

У 1 інстанції Кукурекін К.В.

Доповідач апеляційної

інстанції Клочко В.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:

головуючого судді - Клочка В.П.,

суддів - Водяхіної Л.М., Птіціної В.І.,

при секретарі: - Лашкевич Н.О.,

за участю: - представника позивача Бєлкіної С.В., представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_5 на ухвалу Ленінського районного суду м.Севастополя від 13 травня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» у особі Кримської республіканської дирекції акціонерного банку «Украгазбанк» до ОСОБА_6, третя особа Відділ громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ УМВС України у місті Севастополі про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідачки заборгованість по кредитному договору №2203-08-27/USD від 22.05.2008 р. у розмірі 90 895,17 доларів США, що еквівалентно 726 525,09 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, виселенням зареєстрованих мешканців з квартири, а у разі недостатності - на інше майно боржника.

27 листопада 2012 р. представником позивача було подано уточнену позовну заяву, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за кредитом у розмірі 90 895,17 доларів США, що еквівалентно 726 525,09 грн..

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 17 грудня 2012 року позов було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 90895,17 доларів США, що еквівалентно 726 525,09 грн.

08 лютого 2013 року представником відповідача було подано до суду заяву про винесення додаткового рішення по справі щодо позовних вимог про виселення, зняття з реєстраційного обліку та звернення стягнення на майно боржника.

Ухвалою суду від 13.05.2013 року в ухваленні додаткового рішення було відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання скасування ухвали суду від 13.05.2013 року з підстав порушення судом норм процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Суд першої інстанції постановляючи ухвалу про відмову в ухваленні додаткового рішення виходив з того, що вказані відповідачем підстави для постановлення додаткового рішення є небгрунтованими.

З данними висновками погоджується колегія суддів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 27.11. 2012 р. представником позивача було подано уточнену позовну заяву, з якої вбачається, що позивач відмовився від позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, та просив суд лише стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором(а.с.98).

З рішення суду від 17.12.2012 року вбачається, що судом були у повному обсязі задоволені позовні вимоги вточненої позовної заяви.

Відповідач, обґрунтовуючи свої вимоги, вказує, що суд у своєму рішенні не зазначив відмову позивача від позовних вимог про виселення, зняття з реєстраційного обліку та звернення стягнення на предмет іпотеки, які були предметом розгляду у судових засіданнях, по них давалися пояснення та заперечення, а тому питання щодо цих позовних вимог не вирішено.

Колегія суддів, вважає помилковими доводи відповідача щодо ухвалення додаткового рішення з визначених підстав.

Відповідно до ч.3 ст.174 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Тобто, судом першої інстанції у порушення норм процесуального права не було постановлено ухвалу про закриття провадження у частині позовних вимог, від яких позивач відмовився.

Але, встановлене порушення не є підставою для скасування ухвали суду про відмову у в ухваленні додаткового рішення, бо постановлена ухвала є обґрунтованою та постановлена відповідно до норм процесуального права. Підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що порушень норм процесуального права, яки призвели до неправильного вирішення питання судом не допущено, підстави для скасування ухвали суду відсутні, тому у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м.Севастополя від 13 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.П.Клочко

Судді: Л.М. Водяхіна

В.І. Птіціна