Постановление суда № 34199051, 01.10.2013, Джанкойский горрайонный суд Автономной Республики Крым

Справа № 105/5291/13-ц

У Х В А Л А

"01" жовтня 2013 р. суддя Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим Старова Н.А., розглянувши заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про забезпечення позову по цивільній справі № 105/5291/13-ц за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим з позовом до ОСОБА_5 про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави.

Свої вимоги мотивують наступним. Їм на праві спільної часткової власності належала квартира АДРЕСА_1 Крим, Україна. 23.04.2010 року вони на підставі довіреностей уповноважили відповідача ОСОБА_5 продати зазначену квартиру. 04.06.2011 року відповідач ОСОБА_5 уклала договір купівлі-продажу квартири, згідно якого продаж квартири вчинено за 34276 гривень 00 копійок. За домовленістю між ними та відповідачем ОСОБА_5 грошові кошти від продажу вона повинна була передати їм особисто при зустрічі або поштовим переказом за місцем проживання. Вони неодноразово зверталися до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів, але відповідач постійно зазначала, що вона не може з ними розрахуватися оскільки ці грошові кошти в неї відсутні. Просять стягнути з відповідача ОСОБА_5 на користь кожного з них грошові кошти, набуті без достатньої правової підстави в розмірі 8569 гривень 00 копійок.

Разом з позовною заявою позивачі надали заяву про забезпечення зазначеного позову, просять накласти арешт на наступне нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_5, а саме: на квартиру АДРЕСА_2 Крим, Україна, квартиру АДРЕСА_3 Крим, Україна.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали цивільної справи № 105/5291/13-ц, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню позивачам.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.06 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи. Питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.

Відповідно до положень ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливім виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Позивачі в заяві про забезпечення позову просять накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_5, а саме на квартиру АДРЕСА_2 Крим, Україна, квартиру АДРЕСА_3 Крим, Україна, однак підтверджуючих документів того, що зазначене нерухоме майно на цей час належить відповідачу, матеріали цивільної справи не містять. Вищевикладене позбавляє суд дійти висновку про те, що зазначене нерухоме майно належить саме відповідачу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться в у нього або в інших осіб (п. 3 постановили Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Cуду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен враховувати, що ця обставина може спричинити шкоду відповідачеві та іншим особам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

У відповідності до ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заява про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ПК України, повертає її заявникові.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявникам, оскільки вона подана без додержання вимог, встановлених законом.

Заявники не позбавлені можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 151-153 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про забезпечення позову по цивільній справі № 105/5291/13-ц за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави повернути позивачам.

Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н. А. Старова