Решение № 34196903, 18.10.2013, Армянский городской суд Автономной Республики Крым

Справа № 102/1232/13-ц

Провадження № 2/102/326/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2013 року

Армянський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Шестаковської Л.П., за участю секретаря Нестереня Н.А., позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Армянськ АР Крим цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛГРИЦ" про стягнення заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку,

ВСТАНОВИВ:

01.08.2013 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про зобов`язання відповідача провести її звільнення з роботи, про стягнення з нього на свою користь заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та оплати за час вимушеного прогулу у загальному розмірі 3521,98 грн. Позов обгрунтований тим, що з 05.10.2009 року вона працювала головним бухгалтером у відповідача ТОВ "МАЛГРИЦ", 31.05.2013 р. подала заяву про звільнення з роботи за власним бажанням, направивши вказану заяву відповідачу поштою, після чого захворіла та перебувала на лікарняному з 03 по 21 червня 2013 року. Листки непрацездатності надала відповідачу 25.06.2013 року, проте її і того дня не звільнили, а поштове відправлення з її заявою про звільнення з роботи повернулося до неї не врученим відповідачу.

Виходячи з викладеного позивач просила суд зобов`язати відповідача звільнити її за власним бажанням з 31.07.2013 року та стягнути з відповідача на свою користь кошти у розмірі 3521 грн. 98 коп., які складаються з заробітної плати за червень у розмірі 138,46 грн., компенсації за невикористану відпустку за період з 05.10.2009 р. по 31.07.2013 р., у розмірі 2558,52 грн., оплати вимушеного прогулу за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 року у розмірі 825 грн.

У судовому засіданні у ході розгляду справи по суті позивач надала заяву про залишення без розгляду позовної заяви у частині її звільнення з роботи та у частині стягнення з відповідача оплати за вимушений прогул у розмірі 825 грн., враховуючи те, що відповідач вже звільнив її з роботи 13.09.2013 року, про що вручив їй наказ від 13.09.2013 року № 10. Позивач зменшила і розмір свого позову та просить стягнути на її користь загальну суму у розмірі 2641,36 грн., яка складається з заробітної плати за червень2013 року у розмірі 138,46 грн. та з компенсації за невикористані відпустки за період з 05.10.2009 р. по 30.06.2013 р. у розмірі 2502,90 грн. за 45 відпрацьованих місяців із розрахунку 2 календарних дні відпустки за один відпрацьований місяць, тобто всього за 90 календарних дні відпустки, яка в неї складає 24 календарних дні на рік.

Ухвалою суду від 18.10.2013 року позовна заява ОСОБА_1 у частині зобов`язання відповідача провести її звільнення та у частині стягнення з відповідача оплати за вимушений прогул у розмірі 825 грн. була залишена без розгляду на підставі відповідної заяви позивача. Крім того, судом було прийнято до увагу зменшення позивачем ОСОБА_1 суми позову до 2641,36 грн.

Представник відповідача позов у частині, що залишилася, тобто у частині стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати за червень у розмірі 138,46 грн. та компенсації за невикористану відпустку за період з 05.10.2009 р. по 30.06.2013 р. у розмірі 2502,90 грн., а всього у загальній сумі 2641,36 грн. - визнав, зазначену суму не оспорює, пояснивши, що заяву позивача про звільнення з роботи відповідач отримав лише 02.09.2013 року у ході судового розгляду справи, директором ТОВ "МАЛГРИЦ" ОСОБА_3 зазначена заява про звільнення була підписана шляхом накладення відповідної візи про відпрацювання заявницею 14 днів перед звільненням та про передачу нею, як головним бухгалтером, справ роботодавцю. Проте, позивач жодного дня не виходила на роботу як з 01.07.2013 року по 02.09.2013 року включно, так і після 02.09.2013 року, коли їй належало відпрацювати передбачений законом двотижневий термін перед звільненням; як головний бухгалтер підприємства позивач не здійснила передачу своїх справ. Позивача наказом від 13.09.2013 року № 10 звільнено з роботи 13.09.2013 року за ініціативою адміністрації з підстав, передбачених п.п. 1, 4 ст. 40 КЗпП України. Зазначений наказ позивачці було вручено сьогодні 18.10.2013 року перед судовим засіданням. Сума, яка належить позивачці при звільненні, з нею узгодженна та дійсно складає 2641 грн. 36 коп., відповідачем ця сума позову визнається та буде перерахована позивачці ОСОБА_1 на її рахунок, який вона вказала сьогодні ж у відповідній заяві. Представник позивача просить суд постановити рішення про задоволення позову у частині вимог, що залишилися, застосувавши правила ч.4 ст. 174 ЦПК України.

Третя особа ОСОБА_3, директор ТОВ "МАЛГРИЦ", був присутній у судовому засіданні лише 02.09.2013 року, де пояснив, що заяву позивачки про її звільнення з роботи він отримав від неї лише 02.09.2013 року у залі судового засідання, тому вважає, що вона має до звільнення відпрацювати два тижні та належно передати йому свої справи, після чого отримає розрахунок при звільненні. ОСОБА_3 стверджував, що раніше від ОСОБА_1 він ніяких заяв про звільнення не отримував та ніяких наказів про її звільнення не видавав. Вважає, що позивачка допустила тривалі прогули з 01.07.2013 року і до цього часу, а тому є всі підстави звільнити її не за власним бажанням, а за прогули.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне прийняти від представника відповідача його визнання позову у частині, що залишилася, як таке, що не порушує права, свободи та охоронювані законом інтереси інших осіб, при цьому суд вважає за необхідне позов задовольнити у розмірі, про який просив позивач та визнав відповідач.

Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності до того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

У порядку п.2 ч.1 ст. 267 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про присудження працівникові заробітної плати, але не більше, ніж за один місяць.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 4-11, 174 ч.4, 88, 212- 215, 367 ч.1 п.2 ЦПК України, на підставі ст.ст. 115, 116, 83 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальтністю "МАЛГРИЦ", розташованого за адресою: вул. Лікарняна, 45 в м. Армянськ АР Крим, Україна, 96012, р/р 26006054909452 в Армянському відділенні № 85 КРУ ПАТ "ПриватБанк" м. Сімферополь, МФО № 384436, ОКПО 35801050, на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, АР Крим, Україна, 96000, заробітну плату у розмірі 138,46 грн. та компенсацію за невикористані відпустки у розмірі 2502,90 грн., а всього загальну суму - 2641,36 грн., утримавши з неї при цьому передбачені законом податки та інші обовязкові платежі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальтністю "МАЛГРИЦ", розташованого за адресою: вул. Лікарняна, 45 в м. Армянськ АР Крим, Україна, 96012, р/р 26006054909452 в Армянському відділенні № 85 КРУ ПАТ "ПриватБанк" м. Сімферополь, МФО № 384436, ОКПО 35801050, на користь держави судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок.

Рішення підлягає негайному виконанню у частині стягнення заробітної плати у розмірі 138,46 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя_______