Решение № 34186708, 09.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15032/13 09.10.13За позовом Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі»

про стягнення 85075076,70 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Заєць О.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» (далі - Відповідач) про стягнення 85075076,70 грн. заборгованості та штрафних санкцій за Кредитним договором № 4683 від 18.05.2010.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором.

В судовому засіданні 11.09.2013 судом було розглянуто та відхилено клопотання Відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення по суті справи №910/17111/13 про визнання недійсним Кредитного договору № 4683 від 18.05.2010.

Так, статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому, під неможливістю розгляду певної справи розуміється неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Відповідачем не обґрунтовано саме неможливості розгляду даної справи до вирішення по суті справи №910/17111/13.

А саме по собі порушення провадження у справі, предметом спору в якій є визнання недійсним кредитного договору, не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі, в якій предметом спору є повернення кредиту та сплата відсотків за ним (аналогічну правову позицію викладено в п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

В судовому засіданні 11.09.2013 судом була оголошена перерва на 09.10.2013.

Від Відповідача 08.10.2013 через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з наміром генерального директора Відповідача особисто з'явитися в судове засідання та надати заперечення по суті позовних вимог.

Судом клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи відхилено, оскільки закінчився встановлений ст. 69 ГПК України двохмісячний строк на розгляд справи, а клопотання про продовження строку розгляду спору від Відповідача не надходило. Натомість, за приписами ст. 69 ГПК України, суд не наділений правом продовжувати строк вирішення спору з власної ініціативи.

Крім того, суд приймає до уваги, що директор Відповідача не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) надати пояснення по суті спору, які він вважає за необхідне надати, в письмовому вигляді через канцелярію суду.

Явка директора Відповідача в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відмовляє в задоволенні клопотання Відповідача.

Судом також не встановлено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відповідач не скористався своїм правом надати суду письмові документально обґрунтовані заперечення по суті спору.

Враховуючи все вищенаведене, суд, відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.05.2010 між Акціонерним товариством «Український інноваційний банк», правонаступником якого є Позивач (Банк, Кредитор) і Відповідачем (Позичальник) укладено Кредитний договір № 4683 про відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі - Кредитний договір), на виконання п. 3.1 якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії, з лімітом в розмірі 10000000 грн., та з граничним терміном повернення кредиту - 17.05.2011 включно (п. 3.1 та п. 3.5.1 Кредитного договору).

За умовами п. 3.4.1 Кредитного договору, Позичальник зобов'язався сплачувати Банку проценти в розмірі 25% річних.

Відповідно до п. 3.2.1 Кредитного договору, кредит використовується Позичальником на поповнення оборотних коштів.

В подальшому, у період з 22.06.2010 по 27.09.2012 між Позивачем та Відповідачем були укладені додаткові угоди до Кредитного договору (повний перелік наведено в позовній заяві, належним чином засвідчені копії залучено до матеріалів справи), відповідно до яких сторони змінювали процентну ставку, збільшили ліміт кредитної лінії до 61583863 грн. та встановили граничний термін повернення кредиту - по 31.12.2013 включно, а щодо сплати нарахованих процентів за період з грудня 2011 року по вересня 2012 року - в строк до 15.10.2012.

Залученими до матеріалів справи копіями меморіальних ордерів та платіжних доручень (повний перелік наведено в позовній заяві) підтверджується отримання Відповідачем у період з 18.05.2010 по 29.12.2011 кредитних коштів на загальну суму 61583863 грн., тобто підтверджується виконання Позивачем умов Кредитного договору в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.4.1 Кредитного договору сплата процентів здійснюється щомісячно, та нараховані проценти сплачуються у валюті кредиту з « 01» по «10» число (включно) кожного наступного місяця, за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням Кредиту шляхом перерахування на вказаний в договорі рахунок Банку.

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди № 25 від 27.09.2012), сторони також погодили новий графік зменшення ліміту кредитної лінії.

Відповідно до п. 5.2.5 Кредитного договору, в разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором, Банк набуває права вимагати дострокового погашення заборгованості за Договором, відшкодування збитків, та звернути стягнення на передане в іпотеку (заставу) майно чи майно, що належить Позичальнику.

Пунктом 3.6.2 Кредитного договору передбачено обов'язкове дострокове повернення кредиту, сплата процентів, комісій та інших платежів, передбачених цим договором, у випадках, передбачених п. 6.1 цього Договору, у разі втрати не з вини банку забезпечення, зазначеного п. 3.7 цього Договору, та в інших випадках, передбачених цим договором. Про необхідність дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та інших платежів Банк письмово повідомляє Позичальника.

Згідно п. 3.6.3 Кредитного договору, дострокове повернення кредиту, сплата процентів, комісій та інших платежів, передбачених цим договором, у випадках, зазначених у п. 3.6.2 цього договору, повинно бути здійснено Позичальником протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання від Банку письмового повідомлення щодо необхідності дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та інших платежів, передбачених цим договором. У випадку порушення зазначеного строку сплати Банк має право проводити будь-яку роботу щодо примусового стягнення боргу відповідно до чинного законодавства України, в т.ч. звернути стягнення на передане в іпотеку (заставу) майно тощо.

Так, 12.07.2013 письмовим Повідомленням про повернення заборгованості за кредитним договором (вих. №2918/0/2-13) Банк звернувся до Відповідача з вимогами усунути порушення виконання зобов'язань за Кредитним договором та сплатити суми заборгованості за кредитом, процентами, комісією, а також сплатити передбачену Кредитним договором пеню. В матеріалах справи містяться належні докази направлення вказаної вимоги на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з ЄДР ЮО та ФОП, а відтак будь-яке неотримання Відповідачем вказаного повідомлення за цією адресою покладаються на Відповідача та є його відповідальністю.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розміри прострочених Відповідачем платежів, дати їх фактичної сплати та кількість днів прострочення зазначені в Розрахунку заборгованості (доданий до позову). Даний розрахунок Відповідачем не спростований, та, натомість, перевірений судом і визнаний обґрунтованим та арифметично правильними.

Судом встановлено, що станом на 29.07.2013 сума прострочених строкових платежів за Кредитним договором склала: 61543863 грн. - заборгованість за кредитом; 19420754,65 грн. - заборгованість за процентами; 89549 грн. - заборгованість по комісії, та є непогашеною Відповідачем на даний час. Відтак, заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.3. Кредитного договору сторони погодили, що у разі порушення строків сплати процентів за кредитом Позичальник сплачує Банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Пунктом п. 7.4 Кредитного договору передбачено, що у разі порушення граничного терміну повернення кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості, починаючі з дати її виникнення до дати повернення кредиту (приведення у відповідність розміру заборгованості за кредитом розміру ліміту кредитної лінії згідно з умовами п. 3.1 цього договору), в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, в пункті 7.6 Кредитного договору сторони встановили інше від передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України. А саме, що пеня, передбачена пунктами 7.3-7.5 цього договору нараховується банком за весь час існування простроченої заборгованості (до моменту виконання простроченого зобов'язання).

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені станом на 29.07.2013 (доданий до позову), суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Кредитного договору, а відтак, позовні вимоги про стягнення 2403936,44 грн. пені за кредитом та 1616973,61 грн. пені за процентами визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відтак, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» (м. Київ, вул. Ямська, 28-А; ідентифікаційний код 35076670) на користь Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-А; ідентифікаційний код 05839888) 61543863 (шістдесят один мільйон п'ятсот сорок три тисячі вісімсот шістдесят три) грн. заборгованості за кредитом, 19420754 (дев'ятнадцять мільйонів чотириста двадцять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн. 65 коп. заборгованості за процентами, 89549 (вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сорок дев'ять) грн. заборгованості по комісії, 2403936 (два мільйони чотириста три тисячі дев'ятсот тридцять шість) грн. 44 коп. пені за несплату кредиту, 1616973 (один мільйон шістсот шістнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн. 61 коп. пені за несплату процентів та 68820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.10.2013

Суддя Сташків Р.Б.