№ 34126695, 02.10.2013, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №206/6615/13-п

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.10.2013р. суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Маймур Г.Я, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська, у відношенні ОСОБА_1, 5.05.1972р.н, громадянина України, працюючої на посаді головного бухгалтера ТОВ «Завод монтажних виробів» РНОКПП НОМЕР_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч.1 ст.163-1КУпАП, суддя

ВСТАНОВИВ:

Головний ДРІ відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту ОСОБА_2 в протоколі зазначила, що ОСОБА_1 допустив порушення п.п. 14.1.179, п.п. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 2.12.2010р. за № 2755 VI з питання правильності відображення у податковому обліку проведених експортних операцій за березень 2013 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 20909 грн., чим було порушено порядок ведення податкового обліку, що виявлено актом перевірки № 185/224/00109487 від 29.07.2013 року, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та не погодився із результатами Акту від 29.07.2013р. №185/224/00109487 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ Завод монтажних виробів і пояснив, що він подав апеляційну скаргу 26.09.2013р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання дій Лівобережної ОДПІ протиправними та скасування податкового рішення-повідомлення. А також він пояснив, що обставини адміністративної справи, що викладені податковим органом у протоколі про адміністративне правопорушення суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення є позицією тільки Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська, а тому не можуть бути підставою для висновку про наявність в його діях вини в порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Вислухавши ОСОБА_1 та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що справу необхідно закрити, оскільки вина його не доведена.

Згідно ст.163-1 КУпАП відповідальність за порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку за умови їх вини у формі умислу чи необережності.

Встановлено, що ОСОБА_1 оскаржив не згоден та оскаржив рішення податкового органу.

Окрім того, що відповідно до п.56.15 ст.56 Податкового Кодексу України, скарга подана із дотриманням строків, визначених п.56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

З огляду на те, що станом на теперішній час, порядок адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень не завершений, триває процедура його оскарження, а тому він є неузгодженим і до остаточного вирішення цього спору факт допущення порушення є невстановленим.

На час розгляду даної справи має місце невирішений спір між податковими органом та ТОВ Завод монтажних виробів щодо обстави, викладених у акті та протоколі про адміністративне правопорушення.

Податковим Кодексом України передбачено апеляційний порядок узгодження сум податкового зобов»язання. Зазначений порядок узгоджень представляє собою можливість суб»єкту господарювання оскаржити в адміністративному порядку ( до вищестоящого податкового органу ) податкове повідомлення рішення , а у випадку , якщо суб»єкт господарювання не погоджується з рішенням Державної податкової адміністрації України має право оскаржити його до суду в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Таким чином, податковим законодавством України передбачено дворівневу процедуру оскарження рішень органів податкової служби та поширено презумпцію невинуватості.

Вважаю, що в діях ОСОБА_1 не встановлено правопорушення.

За правилами ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак, на час вирішення адміністративної справи відносно ОСОБА_1 з приводу адміністративного правопорушення про, яке йдеться в протоколі про адміністративне правопорушення № 74-224 серії АХ 596536, складеного 29.07.2013р. при перевірці Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська вина є недоведеною, отже провадження у справі необхідно закрити.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.163-1, ст.ст.245,280,283-285 КУпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

Справу у відношенні ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська.

С У Д Д Я : ОСОБА_3