№ 34125960, 23.09.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

23 вересня 2013 року справа № 814/3481/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Западнюк К.А.,

за участю представників:

від позивача: Єленич О.В. (довіреність б/н від 20.11.12);

від відповідача: Бойко О.В.(довіреність №221/9/14-02-10-007 від 02.09.13);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Судносервіс", вул. Миколаївська, 34-а, кв. 3 (Нікольська,80), м. Миколаїв, 54044

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв,54028

провизнання неправомірними дій, В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" звернулось до суду з позовом про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ) що полягають у встановленні завищення податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ на суму 1 467 997,00 грн., валових доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на суму 6 353 545,00 грн.

Відповідач позов не визнав, просив у задоволенні відмовити.

В судовому засіданні представники сторін свої позиції підтримали.

Суд, дослідивши матеріали справи, діюче законодавство, заслухавши пояснення сторін, дійшов наступного.

Фахівцями ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва було проведено позапланову виїзну перевірку згідно наказу №761 від 15.08.2012 року, за результатами якої складено Акт від 19.07.2013 року №1570/22-220/23619147 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Судносервіс" з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ "Либертин" за листопад 2012 року та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2012 рік та формування податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ "Глобал торг ЛТД" за квітень 2013 року".

В акті ДПІ зазначено про порушення ТОВ "Судносервіс" положень Податкового Кодексу України, завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 1 467 997,00 грн, завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 6 353 545,00 грн. Податкові повідомлення рішення за результатами перевірки ДПІ не приймались.

З аналізу змісту позову та позовних вимог вбачається фактично оскарження позивачем висновків вищезазначеного акту перевірки.

Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому акт державного чи іншого органу (нормативно-правовий чи правовий акт індивідуальної дії) - це юридична форма рішень цього органу, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Акт перевірки є засобом документування дій контролюючого органу і не встановлює відповідальності для особи, яка допустила недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, тому не може бути об'єктом оскарження в суді. Об'єктом оскарження є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів перевірки.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.3 розділу І).

Складення такого акту, формулювання його змісту та висновків знаходяться поза межами публічно-правового спору щодо рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, оскільки саме складення акту перевірки не є виявом владних повноважень органу державної податкової служби, і тільки на підставі цього акту, як носія доказової інформації, можуть прийматися інші рішення, вживатися дії чи допускатися бездіяльність, які й можуть бути розцінені як вияв владних повноважень.

Таким чином, акт перевірки не є рішенням в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не впливає на права і обов'язки осіб. Він лише містить думку перевіряючих щодо здійсненої перевірки і не породжує для позивача прав та обов'язків.

Відтак, акт перевірки безпосередньо не створює негативних наслідків для самого позивача, як платника податків, а тому й вимога про його скасування задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А. П. Єнтіна