Постановление суда № 34118705, 03.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"03" жовтня 2013 р. Справа № 922/4193/13

Суддя господарського суду Попович І.М. розглянувши матеріали по позовній заяві (вх.№ 4193/13 від 03.10.13) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровектор Плюс", м. Дніпропетровськ ONT>

до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в о. філії УМГ "Харківтрансгаз", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агровектор Плюс" звернулось до господарського суду із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в о. філії УМГ "Харківтрансгаз", м. Харків, про стягнення 257 486,30 грн. заборгованості, в тому числі, 225 000,00 грн. основного боргу, пені в сумі 16 736,30 грн., штраф в сумі 15 750,00 грн.

Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.

Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.

Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.

Суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою.

Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пунктів 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Позивачем в порушення вимог ст.56 ГПК України не надано доказів направлення копії позовної заяви відповідачеві.

Пунктом 2 частини 1 статті 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Судом встановлено, що позивач в порушення норм вищевказаних статей ГПК України надав лише докази надіслання відповідачеві доданих до позовної заяви додатків з описом вкладення у цінний лист, загальною кількістю - 10 предметів.

Водночас, як вбачається з самого листа опису вкладення від 01.10.13 р., копії самої позовної заяви позивач не надіслав, в зв'язку з чим, заявник допустився порушення вимог ст.ст. 56, 57 ГПК України, якими передбачено обов'язок надавати докази, що підтверджують відправлення відповідачеві не тільки доданих до позовної заяви документів, а і самої копії позовної заяви. Наявність чеку № 8494 від 01.10.13 р. не являється достатнім доказом надіслання стороні копії позовної заяви.

П.3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Суд зазначає, що національним законодавством України (ст.56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з усіма додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про судовий збір" і ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви підлягає поверненню.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п.6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї документи на 56 - ти аркушах, в тому числі, платіжне доручення №883 від 25.09.2013 р. про сплату судового збору в розмірі 5 149,72 грн.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про судовий збір" і ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви в сумі 5 149,72 грн. сплачений платіжним дорученням №883 від 25.09.2013 р. підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "Агровектор Плюс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул.Баумана, 3-Б, код 35112069).

Суддя Попович І.М.

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (ст.63 ГПК України).