Решение № 34107747, 29.04.2013, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/799/13-ц

Провадження № 2/366/195/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2013 року смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Ткаченка Ю.В.

при секретарі Євтушенко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іванків цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 21 серпня 2007 року між ним та відповідачкою був укладений кредитний договір № 001-09958-210807, згідно якого позивач відкрив відповідачці картковий рахунок № 26255901074894 в національній валюті України - гривні, а також ПІН-код до картки та здійснює обслуговування держателя на умовах, викладених в Тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в Додатку № 1 до Договору та умовах викладених в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками.

Банк надає держателю кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії, що передбачено п. 1.3 кредитного договору, з кредитною лінією на загальну суму 30 000 грн. та на день укладення кредитного договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку у сумі 3000 грн. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку додаткова угода не укладається.

У відповідності до договору, держатель картки зобовязаний щомісяця у строки, визначені правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за попередній звітний звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом.

Відповідачка умови договору порушила у зв'язку з чим станом на 20.02.2013 року за нею рахується заборгованість за кредитним договором на загальну суму 9684,25 грн., яка складається з

тіла кредиту в розмірі 5199,97 грн.;

прострочене тіло кредиту 0,00 грн.;

заборгованості за відсотками 1787,04 грн.;

заборгованості за комісіями в розмірі 2697,24 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідачки вищезазначену суму заборгованості, а також судові витрати по справі в розмірі 229,40 грн.

У судове засідання представник позивача не з'явився, але завчасно заявив про розгляд справи без участі його представника. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та надає згоду на заочний розгляд справи.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і просить у їх задоволенні відмовити. Також зазначила, що кредитні зобовязання вона виконувала в межах кредитного ліміту 3000 грн., що погоджено п. 1.3 умов договору, своєчасно сплачувала кредит. В подальшому у розрахунку ціни позову зясувалось, що Банк в односторонньому порядку збільшив ліміт до 5000 грн., і більше, та нарахував проценти та неустойку на змінену суму, чим порушив п. 1.3 договору, де зазначено що зміни кредитного ліміту здійснюються банком самостійно, про що додаткова угода не складається, але про змінену суму та строки введення в дію зазначаються у щомісячній виписці. Вона неодноразово зверталася до представників Банку з цього приводу, однак, не дивлячись на це, сума кредиту постійно збільшувалася по невідомим обставинам. Претензій щодо порушення нею умов кредитного договору від позивача вона не отримувала, в порушення п.2.15 Договору вона не завжди отримувала виписку про рух коштів на рахунку, коли отримувала, то сплачувала заборгованість у повному обсязі, а в основному сплачувала після телефонного дзвінка з банку, що звичайно не передбачено п. 2.15 договору. На її звернення до працівників Банку про зростання заборгованості в той час, коли вона її сплачує, нічого роз'яснено їй не було. Кредитні зобовязання щодо сплати платежів за договором здійснила в повному обсязі. За період дії кредитної лінії, зняла готівки на суму 11 520 грн., а сплатила банку з усіма нарахуваннями 25 287,00 грн.

Таким чином, суд, заслухавши пояснення відповідачки та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора забов'язаний сплатити суму боргу за весь час прострочення.

В той же час суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести суду обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень. Отже, звертаючись до суду з позовом, позивач повинен надати суду всі докази, які явно свідчать про обґрунтованість позовних вимог, щоб суд не мав жодного сумніву з цього приводу, оскільки на припущеннях судове рішення ґрунтуватися не може.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав суду копію договору про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, укладеного між ним та відповідачкою 21 серпня 2007 року, а також розрахунок заборгованості, згідно якого розмір заборгованості станом на 20.02.2013 року складає 9909,53 грн., в тому числі тіло кредиту 5199,97 грн., відсотки 1787, 04 грн., комісії 2697, 24 грн., пеня 225,28 грн.

Жодних інших доказів в підтвердження факту наявності у відповідачки заборгованості за кредитом, крім розрахунку заборгованості, позивачем не надано, а сам по собі розрахунок заборгованості не є достатнім доказом порушення відповідачкою умов кредитного договору у разі наявності у неї заперечень з цього приводу.

Відповідачка заперечує факт наявності у неї заборгованості і зазначає, що вся заборгованість за кредитом нею була погашена, а представник позивача не надав суду жодного доказу факту зняття відповідачкою грошових коштів з карткового рахунку в зазначені в розрахунку періоди.

Отже, представник позивача в судове засідання не з'явився, інших доказів в обґрунтування позовних вимог суду не надав, відповідачка заперечує факт наявності у неї заборгованості за кредитом, у зв'язку з чим суд має сумніви стосовно достовірності викладених позивачем у позовній заяві обставин.

Крім того, позивач не надав суду жодного доказу про те, що відповідачка повідомлялася про наявність у неї заборгованості та необхідність її погашення і протягом більше чотирьох років з заявами про стягнення з відповідачки заборгованості не звертався, що також викликає певні сумніви з приводу обґрунтованості позовних вимог.

Таким чином, суд вважає наявність фактів, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги, не встановленими.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати по справі в розмірі 229,40 грн. стягненню з відповідачки не підлягають згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 599, 625 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 208, 209, 212 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Іванківський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення рішення.

Суддя: