Решение № 34082330, 14.10.2013, Біловодський районний суд Луганської області

14.10.2013

Справа № 2/408/322/13

(ЄУН 408/1030/13-ц)

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

с.Біловодськ 14 жовтня 2013 року

Біловодський районний суд Луганської області в складі:

головуючого: судді Ткаченко О.Д.,

за участю:

секретаря Торби Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Біловодського районного суду Луганської області справу за позовом гр.ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи гр. ОСОБА_3 про скасування усиновлення ,-

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд скасувати усиновлення залученої за ухвалою суду третьої особи у справі гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що 29 червня 1999 року позивач уклав шлюб з гр. ОСОБА_2, від шлюбу мають двох дітей, доньку Софію ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3. За заявою позивач за рішенням суду усиновив ОСОБА_3, тому прізвище, імя та по батькові сина було змінено , а батьком в актовому записі про народження гр. ОСОБА_5 вказано на прохання позивача у справі , що гр. ОСОБА_6 підтверджує доданою до заяви копією свідоцтва про народження гр. ОСОБА_5.Однак сімейне життя з відповідачкою не склалося, шлюб розірваний 03 липня 2012 року, про що гр. ОСОБА_6 додав копію рішення суду. Тому позивач вважає, що виконання ним батьківських обовязків виявилося неможливим і він вимушений був залишити сімю та піти жити до своєї матері. Відповідачка забороняє йому спілкуватися та виховувати сина , спроба відвідати дітей закінчується лайкою та образливими висловлюваннями на адресу позивача, з часом син сам перестав спілкуватися з позивачем. Тому гр. ОСОБА_6 вважає, що вимушене усиновлення, зроблене ним під тиском руйнування сімї ще в 2000 році, коли народилася спільна з відповідачкою донька, не забезпечили інтересів гр. ОСОБА_5,відносини з сином не склалися не з його волі, та зусилля примиритися навіть після розлучення з відповідачкою у нього не дали позитивного результату, що необхідно для нормального розвитку та виховання сина в сімї. Таким чином, він вважає, що негативне ставлення до нього відповідачки робить неможливим виконання позивачем своїх батьківських обовязків та використання батьківських прав щодо усиновлення та усиновленого. З огляду на вищевикладене , позивач просить суд скасувати усиновлення позивачем гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідачки гр. ОСОБА_2 судові витрати.

Відповідачка у судовому засіданні позов не визнала і вказала на те, що за рішенням суду було стягнуто аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, що спонукало позивача вимагати скасування усиновлення вже повнолітнього сина, але син був на стороні батька і не заслуговує, щоб цього його позбавили в дорослому віці.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із ксерокопії рішення Біловодського районного суду Луганської області від 3 липня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу вбачається, що сторони знаходились в зареєстрованому шлюбі (а.с.7,9), який в наступному був розірваним за ініціативою позивача .

Від цього шлюбу мають дійсно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження, яке було видано 22 липня 2003 року Біловодським відділом РАЦС Луганської області (а.с.8).

Згідно заяви третьої особи від 03.10.2013 року гр. ОСОБА_3 навчається на денній бюджетній формі навчання Старобільського факультету Луганського національного університету імені ОСОБА_8 , справу просить розглянути без його участі та в задоволенні позову просить суд відмовити.

Ст. 238 ч.2 Сімейного Кодексу України передбачено, що скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття. Усиновлення може бути скасовано після досягнення дитиною повноліття, якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоровю усиновлювача, усиновленого або інших членів сімї. За ч.3 ст. 238 СК України усиновлення повнолітньої особи може бути скасоване судом за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися.

Однак суд , беручи до уваги, що гр. ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у справі, тому що позовні вимоги до усиновленого не були заявленими відповідно до ст. 33 ЦПК України до особи, яка мала б відповідати за цим позовом, оскільки гр. ОСОБА_2 , виходячи з предмету та підстав позовних вимог, не може бути відповідачем за цим позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11,33, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ч.2, ч.3 ст.238 Сімейного Кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову гр. ОСОБА_1 повністю відмовити з причин предявлення позову до неналежного відповідача.

Копію рішення надіслати до відома третій особі у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:О.Д. Ткаченко