Решение № 34082292, 04.10.2013, Калинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Донецька)

Справа № 256/6537/13-ц

2/256/1870/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

04 жовтня 2013 року м. Донецьк

Калінінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді Домарєва О.В.

при секретарі Вашкулатової Н.О.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості за кредитним договором», -

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2013 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, якою просив стягнути з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором від 28.08.2007 року у розмірі 26785,86 гривень та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не зявилася, надала заяву, якою просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідачка та її представник у судове засідання не зявились, просили справу розглядати без їх участі, до суду надали заперечення, якими зазначали, що позов не підлягає задоволенню з мотивів спливу строків позовної давності.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 28.08.2007 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2 уклали договір вкладу «Стандарт» №SAMDN25000700080069, згідно якого при заключнні даного договору клієнт передав, а банк прийняв грошові кошти в сумі 3000,00 євро, подальше - вклад, на строк 12 місяців по 28.08.2008 року включно. У якості додаткового документу, підтверджуючого внесення коштів на депозит, банк надав вкладнику електронну заощаджувану книжку №1201000023164887, дозволяючи отримати у банкоматах банку інформацію про суму вкладу та процентах до виплати. Для внесення суми вкладу банк відкрив вкладнику особистий рахунок №26351602356978 процентна ставка з вкладу склала 8,5 % річних. (а.с. 6)

Відповідно п. 20 договору вкладу при укладанні цього договору банк надав вкладнику кредитну карту «Універсальна» №4149437304865593, валюта якої гривня, кредитний ліміт у сумі 7000,00 грн., базова процентна ставка з кредитного ліміту 3 % в місяць на остаток заборгованості.

Згідно п. 20 договору вкладу «Стандарт» умови та правил надання банківських послуг, тарифи банку, памятка клієнта є додатками до цього договору. Кредитор ознайомився та надав згоду з умовами кредитування, які були надані йому у письмовій формі. Своїм підписом він підтвердив надання йому повної інформації у письмовій формі у відповідності до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживача»

Відповідно до п. 1.1 умов та правил надання банківських послуг встановлено, що дійсні умови та правила надання банківських послуг (подальше «Умови») визначають умови, на яких банк пропонуює клієнтам платіжні карти, а також інші банківські послуги, вказані у Заяві та Памятці Клієнта. Належним чином заповнена Заява підписується клієнтом та таким чином Клієнт висловлює своє згоду, що Заява разом з Памяткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами складає укладений договір про надання банківських послуг. (а.с.7-10)

Оскільки до матеріалів справи долучено підписаної Заяви клієнта, відповідно п. 1.1 Умов та правил надання банківського вкладу, суд не може прийняти зазначені умови, які не підписані відповідачкою, в якості обовязкового додатку до договору про надання банківських послуг, та не приймає відповідні умови в якості належного доказу по справі.

Відповідно до ст. 251 ч. 1 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно до ст. 251 ч. 3 ЦК України строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 256 ч. 1 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 259 ЦК України зазначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Оскільки до суду не надано відомостей відносно встановленої сторонами позовної давності, судом берутьбся за основу строки загальної позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 31 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» враховуючи положення п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У звязку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі, що також зазначалося у Інформаційному листі Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10-70/0/4-13 «Про окремі питання застосування строків позовної давності» від 16.01.2013 р.

Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давніть спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), зазначене вище правило застосовується й до додаткових вимог банку .

Таким чином, з урахуванням строків визначених договором № SAMDN25000700080069, відсутності звернення позивача до суду з заявою про поновлення строків позовної давності з заначенням поважності причин його пропуску, а також враховуючи вищезазначені вимоги закону, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та в їх задоволенні слід відмовити з мотивів спливу три річного строку позовної давності.

Згідно ст. 88 ч. 1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням відмови у задоволенні позову - в частині вимог позивача про стягнення судових витрат також слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 527, 530, 611, 1077, 1080, 1082 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості за кредитним договором» - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. В. Домарєв

04.10.2013