Решение № 34069711, 11.10.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3072/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання - Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

17.07.2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 43515,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між Банком та відповідачем 09.08.2005 року був укладений кредитний договір № NKVYSK990018, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 7000 грн. на споживчі цілі зі строком повернення кредиту до 13.02.2007 року (включно), із сплатою за користування кредитом процентів - 3,34% місячних.

Посилаючись на те, що відповідач порушив умови кредитного договору: не проводить з 1 по 7 число кожного місяця щомісячні мінімальні платежі в сумі 430,72 грн., які складаються з заборгованості по кредиту, відсоткам, комісії, позивач просив позов задовольнити.

В судове засідання представник позивача не з'явився, суду надав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд позову в його відсутність, згоден на винесення заочного судового рішення.

Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, судом належним чином повідомлений про час та місце його проведення за зареєстрованим місцем проживання, судові виклики повернулися з відміткою про невручення через не проживання. Згідно статті 74 ч.5 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою реєстрації місця проживання, вважається, що судовий виклик вручений їм належним чином.

Дослідивши матеріали справи в порядку статей 224-226 ЦПК України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 09.08.2005 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір згідно умов якого відповідач отримав кредит у сумі 7000 грн. на споживчі цілі зі строком повернення кредиту до 13.02.2007 року із сплатою за користування кредитом процентів - 3,34% місячних.

Повернення кредиту мало бути здійснено шляхом сплати щомісячних платежів по кредиту в сумі 430,72 грн. в строк з 1 по 7 число кожного місяця.

Так, п. 3.2 кредитного договору передбачено право Банку нарахувати пеню в розмірі 0,15% від суми непогашеної заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідач умови кредитного договору не виконав, згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору у відповідача через неналежне виконання умов договору є заборгованість за кредитом - 2618,16 грн., заборгованість по процентам - 14962,43 грн., пені у сумі 25934,82 грн., а всього 43515,41 грн. станом на 03.07.2013 року.

Що стосується вимог про стягнення суми пені, то суд виходить з того, що ч.3 ст. 551 ЦК України дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду, за наявності кількох умов: а) якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов'язання збитків; б) за наявності інших обставин, що мають істотне значення. При цьому, діючим законодавством не наводиться чіткий перелік таких обставин.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року у справі за Конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 7-рп/2013) рекомендовано Верховній Раді України законодавчо врегулювати питання щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання позичальниками - фізичними особами грошових зобов'язань у відносинах споживчого кредитування.

З розрахунку, наданого Банком, видно, що розмір заявленої до стягнення пені (25934,82 грн.) значно перевищує заборгованість відповідача за тілом кредиту.

Разом з тим, відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 ЦПК України одним із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність і розумність, а також судовий захист цивільних прав та інтересів.

За такого, враховуючи наведене, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 10000 грн. 00 коп.

Статтею 1054 ч.2 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Статтею 1054 ч.1 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212 - 215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ "Приват Банк" в (р\рахунок 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором - 27580,59 грн. (двадцять сім тисяч п'ятсот вісімдесят гривень п'ятдесят дев'ять коп.)

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ "Приват Банк" в (р\рахунок 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати в сумі 275,8грн. (двісті сімдесят п'ять гривень вісімдесят коп.)

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційного скарги протягом 10 днів .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: О.Є.Старжинська