Постановление суда № 34058525, 11.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 жовтня 2013 року Справа № 901/739/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.перевіривши матеріали касаційної скаргиЯлтинської міської радина постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.08.13у справі№ 901/739/13-г Господарського суду Автономної Республіки Крим за позовомЯлтинської міської ради доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача1.ОСОБА_5 2.ОСОБА_6 3.ОСОБА_7 4.ОСОБА_8 пророзірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

Касаційна скарга Ялтинської міської ради на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.08.13 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з приписами частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір". Відповідно до частин 1, 2 статті 4 вказаного Закону ставка судового збору із позовних заяв немайнового характеру, поданих до господарського суду, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна скарга подається до суду. За подання касаційних скарг на рішення суду судовий збір із спорів немайнового характеру становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. При цьому за приписами статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" мінімальна заробітна плата установлюється у місячному розмірі і на 01.01.13 становить 1147 грн. 00 коп.

Водночас відповідно до пункту 2.11. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.13 № 7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку, тобто об'єднано дві вимоги немайнового характеру. Враховуючи вимоги даної касаційної скарги, скаржнику за її подання необхідно було сплатити судовій збір за кожну вимогу немайнового характеру, що разом складає 1 605,80 грн.

Однак, з поданих матеріалів вбачається, що в підтвердження сплати судового збору скаржником додано до касаційної скарги платіжне доручення № 914 від 20.08.13 про сплату судового збору лише в розмірі 802,90 грн., що є менше, ніж встановлено чинним законодавством.

Також відповідно до листа Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 07.02.12 судовий збір із касаційних скарг у справах, які розглядаються у Вищому господарському суді України, має бути перерахований за такими платіжними реквізитами: отримувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; банк отримувачва - ГУ ДКСУ у м. Києві; рахунок отримувача - 31211254700007; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; МФО - 820019; код класифікації доходів бюджету - 22030004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України),070"; символ звітності банку - 254.

Проте з платіжного доручення № 914 від 20.08.13 вбачається, що судовий перерахований на інший рахунок, ніж той, що зазначений у вказаному вище листі, а саме 31210255700007.

Отже, зазначене платіжне доручення не може бути належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до пункту 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі і порядку.

Разом з тим, судова колегія наголошує, що за приписами частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення, а також враховуючи вимоги статті 53 зазначеного Кодексу.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ялтинської міської ради на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.08.13 у справі № 901/739/13-г Господарського суду Автономної Республіки повернути скаржникові без розгляду.

Головуючий суддя Т.Добролюбова Судді Т.Гоголь В.Швець