Решение № 34055960, 07.10.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.10.2013 Справа № 907/240/13

За позовом Спільного українсько-англійського підприємства у формі ТзОВ "Магістраль - Інвест", с. Щасливе Бориспільського району Київської області

до відповідача Хустської міської ради, м. Хуст

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Хуст

про встановлення земельного сервітуту на право проходу та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху на земельній ділянці площею 0,0327 га, яка є частиною земельної ділянки площею 2,26 га за адресою: АДРЕСА_1.

Суддя Бобрик Г. Й.

За участю представників:

від позивача - представник відсутній

від відповідача - представник відсутній

від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 - представник по довіреності від 29.01.2013 року

Суть спору: Спільне українсько - англійське підприємство у формі ТзОВ "Магістраль - Інвест" (08325, Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Харківське шосе, 1, код ЄДРПОУ 3147785) звернулося до господарського суду із позовом про встановлення земельного сервітуту на право проходу та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху на земельній ділянці площею 0,0327 га, яка є частиною земельної ділянки площею 2,26 га, за адресою: АДРЕСА_1, власник - Хустська міська рада, кадастровий номер земельної ділянки 2110800000:01:034:0067 на наступних умовах: строк сервітуту - безстроковий; межі сервітуту - від А до Б - землі СП ТОВ "Магістраль - Інвест", від Б до В - землі Хустської міської ради, від В до А - землі загального користування (АДРЕСА_1), дискреційні кути та довжини сторін земельної ділянки: № 1-2, довжина 4,89, кут 189°25' 26", № 2-3, довжина 27,91, кут 172°05' 26", № 3-4, довжина 7,34, кут 173°30' 16", № 4-5, довжина 1,11, кут 173°46' 27", № 5-6, довжина 9,12, кут 083°38' 20", № 6-7, довжина 1,76, кут 177°23' 51", № 7-8, довжина 0,96, кут 207°22' 06", № 8-9, довжина 3,50, кут 174°15' 25", № 9-10, довжина 1,11, кут 204°00' 54", № 10-11, довжина 0,45, кут 215°05' 45" , № 11-12, довжина 6,18, кут 267°12' 59", № 12-13, довжина 3,45, кут 280°51' 15", № 13-14, довжина 3,45, кут 297°49' 41", № 14-15, довжина 3,52, кут 338°31' 50", № 15-16, довжина 9,01, кут 353°56' 52", № 16-17, довжина 14,03, кут 353°09' 49", № 17-18, довжина 6,23, кут 358°37' 15", № 18-19, довжина 0,94 кут 347°44' 07", № 19-20, довжина 6,60, кут 340°03' 4", № 20-21, довжина 6,96, кут 337°42' 34", № 21-1, довжина 9,45, кут 093°42' 04"; плата за встановлення та користування сервітутом - в розмірі 100% від суми земельного податку за земельну ділянку, на яку встановлено сервітут.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з набуттям ТзОВ "Магістраль - Інвест" права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до Договору купівлі - продажу від 15.07.2009 року, він позбавлений можливості обслуговувати автомийку, що належить останньому на праві власності згідно Договору купівлі - продажу від 12.12.2008 року та відсутня можливість проїхати до автомийки іншим чином, ніж по існуючій автодорозі через особливості рельєфу. До автомийки з центральної дороги веде окрема під'їзна дорога; іншого проїзду до автомийки не має. Зазначений під'їзд до автомийки існує з 1998 року, що підтверджується експлікацією будівель та споруд при будівництві автомийки та АЗС в 1998 році та відповідною технічною документацією до Державних актів на право власності; копія експлікації додана до позовних матеріалів.

Позивач звертався до відповідача із заявою, яка відповідачем не задоволена. З огляду на те, що добровільно Хустською міською радою не укладався з позивачем договір про встановлення земельного сервітуту ТзОВ "Магістраль - Інвест" просить встановити такий рішенням суду на визначених у позові умовах.

Позивач, просить суд задовольнити позов в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві від 15.03.2013 року за № б/н та поясненнях наявних в матеріалах справи.

Відповідач заперечує проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 10.04.2013 року (а. с. 81-83).

Третя особа, у наданих суду запереченнях на позов та їх уповноважений представник у судових засіданнях, заперечуючи проти позову, просять суд відмовити у задоволені позову, покликаючись на те, що він є безпідставним та необґрунтованим (а. с. 59-61).

Ухвалою суду від 17.05.2013 року суд зупиняв провадження у справі для проведення земельно - технічної експертизи призначеної за клопотанням позивача.

Ухвалою суду від 09.09.2013 року поновлено провадження у справі та продовжувався розгляд справи по суті, надавши сторонам можливість ознайомитися та висловитися стосовно висновку.

З урахуванням складності справи, призначенням експертизи, справа розглядалась у більш тривалий строк, ніж два місяці. При цьому суд керувався ч. 3 ст. 69 ГПК України та ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи в сукупності, заслухавши пояснення представника третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменше обтяжливим для власника земельної ділянки щодо якої він встановлений.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 100 ЗК України власник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки.

Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Отже, сервітут по суті є можливістю обмеженого користування чужим майном в певних цілях.

Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь - яким іншим способом.

Факт звернення власника земельної ділянки до суду свідчить про відсутність можливості врегулювання спору в інший спосіб, адже звернення позивача до відповідача із заявою від 30.10.2012 року з вимогою про встановлення земельного сервітуту не принесло відповідних результатів.

Як вбачається з матеріалів справи згідно Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 липня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1760, позивачем було придбано земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 2110800000:01:034:0050, що підтверджується державним актом на право власності серії ЯЛ № 025715 від 14.07.2011 року.

У зв'язку з необхідністю здійснювати обслуговування автомийки, що належить позивачу на праві власності згідно Договору купівлі-продажу від 12 грудня 2008 року зареєстрованого в реєстрі за № 4786, та відсутності можливості проїхати до автомийки іншим чином, ніж по існуючій автодорозі через особливості рельєфу Позивач звернувся до Відповідача з заявою від 30.10.2012 року за № 30/10-12, з проханням надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а саме право земельного сервітуту. На час розгляду справи, заява не розглянута, що підтверджується запереченнями відповідача.

Незгода відповідача з вимогами, викладеними в позові, ґрунтується на нормах ст. ст. 98-100 Земельного кодексу України, ст. ст. 401-404 Цивільного кодексу України, в яких відповідач посилається на те, що потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом, наприклад, проїхати чи пройти до своєї земельної ділянки, користуватися належною йому будівлею, тощо. Тобто, позивачем не доведено необхідність задовольнити власні потреби в інший спосіб, ніж шляхом встановлення сервітуту.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору заперечує проти позову з підстав викладених в запереченнях відповідача, а також з підстав, що земельна ділянка на яку вимагається встановлення сервітуту, є частиною земельної ділянки площею 2,26 га, за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 2110800000:01:034:0067, яка свого часу була надана ФОК «Ріка» (на час розгляду справи юридична особа ліквідована, що підтверджується сторонами) на праві постійного користування згідно державного акту від 02.08.1996 року за № І-ЗК № 000837, для обслуговування медичного профілакторію, а відповідно не має відповідного цільового призначення. Та крім цього, враховуючи придбання третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору нерухомого майна ФОК «Ріка», останній посилається на власні права на земельну ділянку площею 2,26 га, за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 2110800000:01:034:0067, які виникають на його погляд на підставі ст. 120 Земельного кодексу України.

Згідно наявних в матеріалах справи державних актів ТОВ «Магістраль-Інвест» на право власності серії ЯЛ № 025715, ТОВ «Сівелія» на право власності серії ЯЕ № 468585, ТОВ «Автомобіліст» на право власності серії ЯЕ № 446111, технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку згідно договору купівлі-продажу, виготовленої Хуст - Земля Карпат, які в подальшому було затверджено відповідачем, землі від В до Г, віднесено до земель загального користування, а відповідно посилання відповідача та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, щодо невідповідності цільового призначення не заслуговують на увагу. Також, факт наявності під'їзної дороги до будівлі належної третій особі, що не заявляє самостійних вимог підтверджується висновком судового експерта, яким вказується, що «підхід та проїзд до автомийки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, за кадастровим номером 2110800000:01:034:0050 можливий за варіантом, коли підхід та проїзд здійснюється по наявному шляху - вздовж межі від В до Г, які ідентифіковані у чинному Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 025715 від 14.07.2011 року, як землі загального користування», що відповідає доказам, наданим позивачем в ході судового розгляду справи.

Посилання третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на те, що останнім придбано нерухоме майно ФОК «Ріка», а відповідно у нього виникає право на земельну ділянку площею 2,26 га, за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 2110800000:01:034:0067, на підставі ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, не заслуговують на увагу, адже вказані норми права передбачають, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). В той же час, ст. 92 Земельного кодексу України, встановлює виключний перелік осіб, які вправі набути право постійного користування земельною ділянкою з державної або комунальній власності, що дає підстави вважати, що третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору не має правових підстав для отримання вказаного права.

Зазначене підтверджується і самою третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, яка вказує на те, що документи з землеустрою розробляються для укладання договору оренди земельної ділянки, а відтак і межі земельної ділянки можуть бути змінені.

Крім цього, всупереч ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, третьою особою, що не заявляє самостійних вимог не надано жодних доказів, крім посилань на норми діючого законодавства, щодо виникнення права на земельну ділянку площею 2,26 га, за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 2110800000:01:034:0067.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17 травня 2011 року N 6, зокрема п. 2.35., передбачено, що у вирішенні спорів про встановлення сервітуту суд має враховувати, що обов'язок обґрунтування площі і меж чужої земельної ділянки, встановлення сервітуту на яку вимагає позивач, а також виготовлення проекту технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки покладається на позивача. Так, згідно кадастрового плану та технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, яка розташована за адресою : АДРЕСА_2, складеного ТОВ «Зодчий і К», Ліцензія на проведення землевпорядних та земле оціночних робіт від 17 червня 2008 року серії АВ № 390642, було належним чином доведено та визначено межі і точні координати земельної ділянки з урахуванням геометрії будівлі автомийки, заперечень з приводу в казаних даних з боку відповідача та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору не надходило.

Згідно із ч. 1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлено щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Згідно абз. 2 п. 2.32 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17 травня 2011 року N 6, визначено, що ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, у яких є потреба у використанні суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, зумовлені її місцем розташування або природним станом.

У зв'язку з особливістю ландшафту земельної ділянки позивача, розташованої за адресою АДРЕСА_2, а саме у зв'язку з різким перепадом поверхні земельної ділянки, іншої можливості проїзду до автомийки, окрім як по наявному шляху по території земельної ділянки площею 2,26 га, за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 2110800000:01:034:0067, позивач не має, що підтверджується висновком судового експерта № 2805/13 від 30.08.2013 року, яким при вивчені матеріалів справи та дослідженні на місцевості із співставлення результатів огляду з даними кадастрового плану зроблено наступні висновки:

1.Земельна ділянка площею 0,2031 га за кадастровим номером 2110800000:01:034:0050, яка належить Спільному українсько-англійському підприємству у формі ТзОВ «Магістраль-Інвест» та розташована за адресою: АДРЕСА_2, використовується для розміщення стаціонарного традиційного середньої категорії автозаправного комплексу типу А з підземними резервуарами та роздільним розміщенням паливно-роздавальних колонок відносно резервуарів, призначених для приймання, зберігання рідкого моторного палива і заправлення ним автотранспорту, а також для сервісного обслуговування автотранспорту (миття автомобілів).

Частина даної земельної ділянки площею 0,0227 га, де розміщено будівлю автомийки, не використовується через відсутність можливості проїзду до автомийки автомобільного транспорту.

2. Проїзд автотранспорту до автомийки, розташованої на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2, за кадастровим номером 2110800000:01:034:0050, площею 0,2031 га можливий тільки за варіантом проїзду до автомийки по земельній ділянці відповідача.

Прохід до автомийки можливий по влаштованим на ділянці між будівлями операторської та автомийки сходам.

3. Заїзд автотранспорту на автомийку Спільного українсько-англійського підприємства у формі ТзОВ «Магістраль-Інвест» іншим шляхом, ніж через земельну ділянку відповідача, в тому числі після проведення власником автомийки необхідних будівельних робіт неможливий.

У відповідності до ст. 402 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 100 Земельного кодексу України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Враховуючи фактичні обставини та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що поданий позов є підставним та обґрунтованим, а відтак підлягає до задоволення шляхом встановлення земельного сервітуту відповідно до технічної документації (кадастрового плану) та експлікації.

Судовий збір в сумі 1 147,00 грн. за подання позовної заяви та судові витрати за проведення земельно - технічної експертизи, в сумі 1 652,40 грн., сплачені позивачем платіжним дорученням № 392 від 06.06.2013 року, підлягають відшкодуванню відповідачем відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 44-49, 69, 77, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Встановити Спільному українсько - англійському підприємству у формі ТзОВ "Магістраль - Інвест" (код ЄДРПОУ 3147785, 08325 Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Харківське шосе, 1) земельний сервітут на право проходу та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху на земельній ділянці площею 0,0327 га, яка є частиною земельної ділянки площею 2,26 га, за адресою: АДРЕСА_1, власник - Хустська міська рада, кадастровий номер земельної ділянки 2110800000:01:034:0067 на наступних умовах: строк сервітуту - безстроковий; межі сервітуту - від А до Б - землі СП ТОВ "Магістраль - Інвест", від Б до В - землі Хустської міської ради, від В до А - землі загального користування (АДРЕСА_1), дискреційні кути та довжини сторін земельної ділянки: № 1-2, довжина 4,89, кут 189°25' 26", № 2-3, довжина 27,91, кут 172°05' 26", № 3-4, довжина 7,34, кут 173°30' 16", № 4-5, довжина 1,11, кут 173°46' 27", № 5-6, довжина 9,12, кут 083°38' 20", № 6-7, довжина 1,76, кут 177°23' 51", № 7-8, довжина 0,96, кут 207°22' 06", № 8-9, довжина 3,50, кут 174°15' 25", № 9-10, довжина 1,11, кут 204°00' 54", № 10-11, довжина 0,45, кут 215°05' 45", № 11-12, довжина 6,18, кут 267°12' 59", № 12-13, довжина 3,45, кут 280°51' 15", № 13-14, довжина 3,45, кут 297°49' 41", № 14-15, довжина 3,52, кут 338°31' 50", № 15-16, довжина 9,01, кут 353°56' 52", № 16-17, довжина 14,03, кут 353°09' 49", № 17-18, довжина 6,23, кут 358°37' 15", № 18-19, довжина 0,94, кут 347°44' 07", № 19-20, довжина 6,60, кут 340°03' 14", № 20-21, довжина 6,96, кут 337°42' 34", № 21-1, довжина 9,45, кут 093°42' 04"; плата за встановлення та користування сервітутом - в розмірі 100% від суми земельного податку за земельну ділянку, на яку встановлено сервітут.

3. Стягнути з Хустської міської ради (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, 27, код ЄДРПОУ 04053714) на користь Спільного українсько-англійського підприємства у формі ТзОВ "Магістраль - Інвест" (08325, Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Харківське шосе, 1, код ЄДРПОУ 3147785) суму 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень) судового збору та суму 1 652, 40 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят дві гривні 40 копійок) судових витрат за проведення земельно - технічної експертизи.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 07.10.2013 року.

Повне рішення складено 11.10.2013р.

Суддя Бобрик Г.Й.