Постановление суда № 34050290, 10.10.2013, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

10 жовтня 2013 рокуСправа № 322/890/13-ц

Суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області Гасанбеков С.С., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про забезпечення позову у цивільній справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»

до: ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості,

встановив:

24 вересня 2013 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд: стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 28 556,89 грн. за кредитним договором № б/н від 24.03.2008.

Ухвалою судді від 10.10.2013, після отримання інформації про зареєстроване у встановленому порядку місце проживання відповідача, було відкрито провадження у справі.

До позовної заяви позивачем додано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт у межах суми заборгованості за кредитом в розмірі 28 556,89 грн. на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Вирішуючи питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Частиною третьою цієї статті визначено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З огляду на наведені норми закону, заява про забезпечення позову має містити обґрунтування необхідності вжиття запропонованих заявником заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема обставин цивільної справи, особи відповідача та з посиланням на конкретні факти, що свідчать про можливе утруднення чи неможливість виконання рішення суду без вжиття таких заходів.

Проте, у поданій заяві про забезпечення позову зазначеного обґрунтування не міститься, а лише зазначається про звичайні, на думку заявника, дії відповідачів у подібних справах, спрямовані на позбавлення банку можливості задовольнити його вимоги за рахунок майна, належного відповідачу. Разом з цим, у заяві не зазначається про те, з яких підстав заявник вважає, що саме відповідач по даній справі вчинятиме такі дії.

Виходячи з наведеного, суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 151 - 153, 208, 210, 293 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити Публічному акціонерному товариству Комерційному банку «Приватбанк» у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.С. Гасанбеков