Решение № 34026463, 02.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17079/13 02.10.13

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Сумський Промпроект», м.Суми, ЄДРПОУ 00219649

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом», м.Київ, ЄДРПОУ 24101390

про стягнення 390 360 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Долгальова Л.В. - по дов.

від відповідача: Глушакова Г.В. - по дов.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Сумський Промпроект», м.Суми звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом», м.Київ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом» на користь Приватного акціонерного товариства «Сумський Промпроект» безпідставно набутих грошових коштів в сумі 390 360 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ті обставини, що згідно з договором №1СМ від 01.09.2010р. про переведення боргу заборгованість відповідача перед позивачем складала 390 360 грн., а відповідно до попереднього договору від 01.09.2010р. купівлі-продажу офісного приміщення позивач зобов'язався сплатити відповідачу 390 360 грн. За таких обставин, 02.09.2010р. сторонами було підписано угоду №1СМ про зарахування зустрічних однорідних вимог, проте до теперішнього часу договір-купівлі продажу підписано не було, що свідчить про неукладеність вказаного правочину та безпідставне утримання відповідачем грошових коштів позивача в сумі 390 360 грн.

Відповідач у відзиві б/н від 17.09.2013р. проти задоволення позову заперечив, посилаючись на нікчемність попереднього договору купівлі-продажу офісного приміщення, обрання позивачем невірного способу захисту, а також безпідставність вимог про стягнення 390 360 грн., оскільки вказані грошові кошти відповідачу ніколи не сплачувались.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.10.2013р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, господарський суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 01.09.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Підрядсервіс» (первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдом» (новий боржник) та Відкритим акціонерним товариством «Сумський Промпроект» (кредитор) було укладено договір №1СМ про переведення боргу, за умовами якого Товариством з обмеженою відповідальністю «Підрядсервіс» було переведено на нового боржника, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдом», борг (грошове зобов'язання) у розмірі 390 360 грн. перед Відкритим акціонерним товариством «Сумський Промпроект».

Також 01.09.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдом» (продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Сумський Промпроект» (покупець) в простій письмовій формі було підписано попередній договір №1СМ купівлі-продажу офісного приміщення №17 по вул.Головатого, 89 в м.Бориспіль Київської області, відповідно до п.1 якого в строк до 31.12.2010р. покупець зобов'язався придбати, а продавець продати об'єкт нерухомості за ціною 814 800 грн. При цьому, у п.1.1 зазначеного попереднього договору сторони погодили, що протягом одного банківського дня з дати укладення даного договору позивач перераховує відповідачу аванс в розмірі 390 360 грн.

02.09.2010р. сторонами було укладено угоду №1СМ про зарахування зустрічних однорідних вимог, що випливають з договору №1СМ від 01.09.2010р. про переведення боргу в розмірі 390 360 грн. та з попереднього договору №1СМ купівлі-продажу офісного приміщення №17 по вул.Головатого, 89 в м.Бориспіль Київської області в розмірі 390 360 грн.

Згідно з листом вих.№01/1176 від 12.08.2013р. Приватного акціонерного товариства «Сумський Промпроект» позивачем було заявлено вимогу відповідачу повернути 390 360 грн., оскільки договір купівлі-продажу на виконання попереднього договору купівлі-продажу від 01.09.2010р. у встановлений строк укладено не було.

За таких обставин, посилаючись на неповернення відповідачем у добровільному порядку грошових коштів на рахунок Приватного акціонерного товариства «Сумський Промпроект», позивач звернувся до суду з позовом про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 390 360 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст.202 Цивільного кодексу України встановлено, що дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків є правочином.

За змістом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

За приписами ст.635 Цивільного кодексу України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Статтею 657 вказаного нормативно-правового акту (в редакції, що була чинна на момент підписання попереднього договору від 01.09.2010р.) передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» об'єкти нерухомого майна - це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Частиною 1 ст.181 Цивільного кодексу України встановлено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, пересування яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Тобто, діюче законодавство передбачало імперативні вимоги щодо форми договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме укладення договору в письмовій формі з наступним проведенням нотаріального посвідчення та державної реєстрації. При цьому, форма попереднього договору має відповідати формі основного договору, яка, зокрема, визначена законодавством.

Таким чином, враховуючи, що предметом попереднього договору від 01.09.2010р. є офісне приміщення №17 по вул.Головатого, 89 в м.Бориспіль Київської області, тобто, нерухоме майно, сторони повинні бути укласти вказаний договір у письмовій формі з наступним нотаріальним посвідченням та проведенням державної реєстрації.

Проте, як свідчать матеріали справи, Приватним акціонерним товариством «Сумський Промпроект» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдом» не було вчинено дій, направлених на нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію підписаного попереднього договору від 01.09.2010р. З боку позивача та відповідача факт укладення попереднього договору в письмовій формі без проведення нотаріального посвідчення та державної реєстрації в судових засіданнях підтверджений та не оспорюється.

Відповідно до ст.210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

За змістом ст.640 Цивільного кодексу України у відповідній редакції договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

За таких обставин, згідно зі статтями 210 та 640 Цивільного кодексу України не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Неукладений сторонами договір є неіснуючим у часі, просторі та по відношенню до невизначеного кола осіб. Неукладений договір не створює будь-яких наслідків для сторін.

Таким чином, приймаючи до уваги відсутність нотаріального посвідчення та державної реєстрації попереднього договору від 01.09.2010р., враховуючи положення ст.ст.210, 640 Цивільного кодексу України у відповідній редакції, суд дійшов висновку, що попередній договір, який підписаний між Приватним акціонерним товариством «Сумський Промпроект» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдом», є неукладеним.

При цьому, доводи відповідача щодо нікчемності попереднього договору від 01.09.2010р. є помилковими та безпідставними, враховуючи, що правочин, момент укладення якого пов'язується з моментом державної реєстрації, зокрема, договір купівлі-продажу нерухомого майна, не є нікчемним в порядку ст.220 Цивільного кодексу України, оскільки відсутність нотаріального посвідчення та державної реєстрації правочину свідчить про його неукладеність.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України в постанові від 18.04.2011р. по справі №2-17/604-2009 та в постанові №9 від 06.11.2009р. Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», за змістом п.13 якої судам необхідно враховувати, що норми статті 220 Цивільного Кодексу України не застосовуються щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 Цивільного кодексу України пов'язується з державною реєстрацією, а тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

За таких обставин, приймаючи до уваги неукладеність попереднього договору від 01.09.2010р., господарський суд дійшов висновку, що строк виконання сторонами своїх зобов'язань за вказаним договором, у тому числі, щодо сплати авансу в розмірі 390 360 грн., не настав.

В свою чергу, відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Тобто, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). За своєю правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

При цьому, обов'язковою умовою, за якої можливе зарахування зустрічних однорідних вимог, є настання строку виконання зобов'язань, на підставі яких такі вимоги виникли.

Таким чином, за висновками суду, оскільки в силу неукладеності попереднього договору від 01.09.2010р. строк виконання позивачем обов'язку сплатити аванс в розмірі 390 360 грн. не настав, зарахування зустрічних однорідних вимог Приватного акціонерного товариства «Сумський Промпроект» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом» за угодою №1СМ від 02.09.2010р. не відбулось.

З огляду на викладене вище, господарський суд не приймає до уваги при розгляді даної справи угоду №1СМ від 02.09.2010р. про зарахування зустрічних однорідних вимог в якості доказу отримання відповідачем авансу за попереднім договором від 01.09.2010р.

Інших доказів сплати відповідачу 390 360 грн. Приватним акціонерним товариством «Сумський Промпроект» суду представлено не було.

Одночасно, судом встановлено, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на положення ст.1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

При цьому, зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності наступних умов.

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст.11 Цивільного кодексу України).

Проте, як вбачається з обставин справи, що викладені вище, позивачем грошові кошти в сумі 390 360 грн. відповідачу не передавались, майно Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдом» набуто або збережено не було, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень ст.1212 Цивільного кодексу України.

При цьому, господарським судом враховано, що якщо заборгованість в розмірі 390 360 грн. відповідача перед позивачем і існує, то лише на підставі договору від 01.09.2010р. про переведення боргу, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Підрядсервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдом» та Відкритим акціонерним товариством «Сумський Промпроект».

Разом з цим, враховуючи предмет та підстави розглядуваного позову, обставини щодо укладення, дійсності та виконання договору від 01.09.2010р. про переведення боргу, а також щодо розміру заборгованості та її можливого погашення не входять до предмету доказування у даній справі та не досліджуються судом.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи, що доводи позивача є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, позов Приватного акціонерного товариства «Сумський Промпроект», м.Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом», м.Київ про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 390 360 грн. задоволенню не підлягає.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишається за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Сумський Промпроект», м.Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдом», м.Київ про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 390 360 грн.

У судовому засіданні 02.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 07.10.2013р.

Суддя М.О.Любченко