Решение № 34026340, 25.09.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.09.2013 Справа № 905/5730/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м.Донецька (ідентифікаційний код 03336670)

до відповідача Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк (ідентифікаційний код 33161769)

про стягнення основного боргу в сумі 54457,03грн., 3% річних у розмірі 544,56грн., інфляції в сумі 54,46грн.

за участю представників:

від позивача: Малюк Л.В. за довіреністю б/н від 15.01.2013р.,

від відповідача: не з'явився

Позивач, Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м.Донецька звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 54457,03грн., 3% річних у розмірі 544,56грн., інфляції в сумі 54,46грн.

Ухвалою від 09.08.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/5730/13, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг №227-12 від 03.09.2012р., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 54457,03грн. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 544,56грн., інфляції в сумі 54,46грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору про надання послуг №227-12 від 03.09.2012р., додаткових угоди б/н від 03.02.2013р. до договору, б/н від 04.02.2013р., замовлення №219487 від 03.09.2012р., акту наданих послуг від 28.03.2013р., рахунка №219487 від 01.08.2013р., розрахунку визначення вартості виконаних робіт, претензії №01-7/1290 від 14.06.2013р. та доказів її направлення, платіжних доручень №7694 від 14.09.2012р., №7695 від 14.09.2012р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 549, 614, 625, 837, 843, 854 Цивільного кодексу України, ст. 1, 15, 21, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

03.09.2012р. між ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» ВП «Шахта Трудовська» (замовник) та КП Бюро технічної інвентаризації м.Донецька укладено договір про надання послуг №227-12 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язок по виконанню технічної інвентаризації об'єктів нерухомості з орієнтовною площею 29400м2 за адресоою: м.Донецьк, вул.Раціоналізаторів, 36 (п.1.1. Договору).

Додатковою угодою б/н від 03.02.2013р. до Договору сторони виклали п.1.1. договору в наступній редакції: «замовник доручає, а виконавець бере на себе на підставі сертифікату зобов'язання з виконання технічної інвентаризації об'єктів нерухомості з орієнтовною площею 29400 м2 за адресою: м.Донецьк, вул.Раціоналізаторів, 36».

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовної заяви.

Відповідно до п.1.2. Договору орієнтовна вартість надання послуг 84000,00грн., в тому числі ПДВ 14000,00грн.

За п.2.2. Договору кінцева вартість наданої послуги визначається після завершення технічної інвентаризації у відповідності із затвердженою калькуляцією, згідно фактично виконаних обсягів робіт.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що кінцевий розрахунок за надану за цим договором послугу замовник здійснює протягом 5 (п'яти) банківських днів після підписання сторонами акту приймання наданих послуг, згідно виставленого виконавцем рахунка, складеного на підставі калькуляції.

Так, 28.03.2013р. сторонами складено акт наданих послуг на суму 138457,03грн., який підписаний з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що надані послуги прийняті замовником без заперечень.

Також суд зазначає, що рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти, та, що ненадання позивачем відповідачу рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунка не звільняє відповідача від обов'язку сплатити вартість виконаних робіт.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний суд України у Постанові №37/405 від 29.09.2009р.

Відтак, кінцевий термін оплати наданих послуг за Договором становить 02.04.2013р.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до наданих позивачем платіжних доручень №7694 від 14.09.2012р. та №7695 від 14.09.2012р., замовником сплачено на користь виконавця за Договором 70000,00грн. та 14000,00грн. відповідно.

Однак, у встановлений термін замовник не здійснив розрахунки за надані послуги, внаслідок чого у останнього перед виконавцем виникла заборгованість з 03.04.2013р. у розмірі 54457,03грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати вказаної заборгованості у розмірі 54457,03грн. відповідачем суду не представлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки заборгованість у розмірі 54457,03грн. відповідачем не була сплачена у встановлений строк та доказів погашення вказаної заборгованості суду не представлено, позовні вимоги щодо стягнення вказаної заборгованості є обґрунтованими, доведеними належним чином, та є такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 544,56грн., нарахованих за період з 05.04.2013р. по 31.07.2013р. на суму 54457,03грн., інфляційні втрати у розмірі 54,46грн., нараховані за період з квітня 2013р. по червень 2013р. на суму 54457,03грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних судом встановлено, що позивачем невірно визначено суму вказаного нарахування.

Здійснивши перерахунок 3% річних за період з 05.04.2013р. по 31.07.2013р. на суму 54457,03грн., який не суперечить приписам чинного законодавства України, судом встановлено, що сума 3% річних становить 528,16грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково - у розмірі 528,16грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що здійснений позивачем розрахунок та визначений період нарахування є вірними, у зв'язку із чим, позовні вимоги щодо інфляційних втрат у розмірі 54,46грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м.Донецька до відповідача, Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 54457,03грн., 3% річних у розмірі 544,56грн., інфляції в сумі 54,46грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 63, ідентифікаційний код 33161769) на користь Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м.Донецька (83000, м.Донецьк, вул.Кобозєва, б.66, ідентифікаційний код 03336670) заборгованість у розмірі 54457,03грн., 3% річних у розмірі 528,16грн., інфляційних втрат у розмірі 54,46грн., судовий збір у розмірі 1719,99грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 25.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2013р.

Суддя Ю.В. Сич