Решение № 3402071, 12.01.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ

"12" січня 2009 р. Справа № 2/1

за позовом Приватне підприємство-фірма "Юнісон"

до відповідача підприємець ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 128 022 грн. 97 коп.

Суддя

Представники:

Від позивача : Голуб В.А.

Від відповідача : не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 ГПК України позивачу роз'яснені.

СУТЬ СПОРУ: В грудні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача коштів в сумі 128022,97 грн., з яких: 26507,20 грн. - основний борг, 101515,77 грн. - відсотки за користування товарним кредитом, 3301,89 грн. - пеня, 6150,99 грн. - 30 відсотків річних. В обгрунтування вимог зазначає, що відповідачем порушено зобов'язання згідно договору поставки від 10.02.2007 р. № 19/02-07 в частині оплати поставлених нафтопродуктів. Заявою від 07.02.2008 року позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 3301,89 грн. та 30% річних в сумі 6150,99 грн.

За результатами перегляду рішення господарського суду Рівненської області від 07.02.2008 року у даній справі, постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2008 року скасовано рішення місцевого суду від 07.02.2008 р. № 2/1 та справу передано на новий розгляд.

Під час здійсненні нового розгляду справи, враховуючи погашення відповідачем основного боргу в сумі 26507,20 грн. в процесі апеляційного перегляду рішення суду, позивач подав зміни та доповнення до позовної заяви, згідно яких просить стягнути з відповідача 156260,49 грн. відсотків за користування товарним кредитом та судові витрати по справі. Заяву обгрунтовує тим, що відсотки за користування товарним кредитом нараховані до дня фактичної сплати заборгованості. В судовому засіданні підтримав позовні вимоги відповідно до останньої заяви про зміни та доповнення до позову.

Оскільки заява позивача про зміни та доповнення до позовної заяви подана відповідно до ст. 22 ГПК України до винесення рішення у справі, остання приймається судом до розгляду.

Відповідач в судові засідання не з'явився, витребовуваних судом документів не подав. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції адресату.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи згідно ст. 75 ГПК України - за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2007 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та приватним підприємством фірма "Юнісон" було укладено договір поставки № 19/02-07. Відповідно до предмету договору постачальник (позивач) зобов'язується поставити та передати покупцю (відповідач) у власність нафтопродукти (надалі Товар), в асортименті, кількості, за ціною, що зазначені в накладних, які підписуються представниками сторін договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах даного договору.

Розділом 5 договору сторони передбачили наступний порядок розрахунків.

Покупець має право здійснити оплату вартості отриманого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 (десяти) календарних днів з дня відвантаження, зазначеного в накладних. У випадку не оплати покупцем відвантаженої партії товару в строки вказані в п. 5.1 даного договору, покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 30 днів, починаючи з дня після відвантаження товару з нарахуванням покупцю 1% за кожен день використання товарного кредиту. Покупець зобов'язується оплатити товар, поставлений на умовах товарного кредиту і сплатити відсотки за його використання в терміни вказані в п. 5.3 даного договору. Під наданням покупцем згоди на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту розуміється підписання даного договору.

Покупець зобов'язаний оплатити суму товарного кредиту і відсотків за його використання на 31 день від дати відвантаження вказаної в накладній. Покупець має право на дострокове погашення товарного кредиту і відсотків за його використання. Відсотки нараховуються на залишок заборгованості. Якщо після закінчення 30 днів користування товарним кредитом, покупець не внесе всіх передбачених договором платежів - він продовжує сплачувати відсотки за користування товарним кредитом до повного погашення заборгованості, а також сплачувати пеню в розмірах, передбачених в п. 8.1 даного договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 143282,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними від 15.02.2007р., 20.02.2007р., 02.03.2007р., 07.03.2007р., 16.03.2007р., 29.03.2007р., 02.04.2007р., 11.04.2007р., 27.04.2007р., 03.05.2007р. та довіреностями на отримання товару, за який відповідач розрахувався частково в сумі 116775,00 грн. Відтак, станом на грудень 2007 року (подання позову) заборгованість відповідача складала 26507,20 грн. (143282,20 - 116775,00 = 26507,20).

Зважаючи, що оплата отриманих відповідачем партій товару здійснювалась частковими платежами та понад встановлений десятиденний строк, позивач нарахував відсотки за користування товарним кредитом в сумі 101515,77 грн. за період з 26 лютого 2007 року по 23 листопада 2007 року.

Остаточна сума заборгованості в розмірі 26507,20 грн. відповідачем погашена 17.06.2008 року. Оскільки п. 5.4 договору визначено, що відсотки за користування товарним кредитом сплачуються до повного погашення заборгованості, позивач провів донарахування відсотків по день фактичної сплати боргу - 16.06.2008 року в сумі 54744,72 грн.

Надані суду розрахунки про нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснені відповідно до договору, перевірені судом та визнано вірними.

За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 627-629 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договорі, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В Цивільному та Господарському кодексах України відсутнє поняття "товарного кредиту". Таке визначення міститься в п. 11.1.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Товарний кредит - це надання товарів однією особою іншій на умовах угоди, що передбачає відстрочку кінцевого розрахунку на визначений строк та під відсотки. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником) незалежно від часу погашення заборгованості.

Таким чином сторонами по договору поставки передбачені умови угоди товарного кредиту, що відповідає вимогам чинного законодавства, формі та змісту угоди.

Пункт 5.2 даного договору визначає, що під наданням покупцем згоди на те, щоб неоплачений товар вважався поставленим на умовах товарного кредиту розуміється підписання даного договору.

Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт користування відповідачем товарним кредитом на умовах укладеного між сторонами договору, вимоги позивача про стягнення 156260,49 грн. відсотків за користування товарним кредитом грунтуються на договорі та законі, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат згідно ст. 49 ГПК України, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (35707 Рівненська область, Здолбунівський район, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства - фірми "Юнісон" (35350 Рівненська область, Рівненський район, смт. Квасилів, вул. Індустріальна, 4, ідентифікаційний номер 24175313) - відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 156260 грн. 49 коп., 1 755 грн. 68 коп. витрат по державному миту, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

підписано "30" січня 2009 р.