Решение № 33997357, 30.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15812/13 30.09.13

За позовомПриватного підприємства «ЮЛАНА»ДоМалого приватного підприємства «Гетьман»Простягнення 183,92 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Кучерук Т.М. - дов. № б/н від 07.08.2013 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «ЮЛАНА» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Малого приватного підприємства «Гетьман» про стягнення 4 021,22 грн.

Ухвалою суду від 19.08.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 09.09.2013 року.

Представники сторін в судове засідання 09.09.2013 року не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою у дане судове засідання представників сторін, а також у зв'язку з ненаданням сторонами витребуваних судом доказів, суд відклав розгляд справи до 30.09.2013 р.

Представник позивача в судовому засіданні 30.09.2013 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав клопотання по зміну підстав позову та уточнення позовних вимог, у відповідності до якої просив суд стягнути з відповідача 183,92 грн. 3 % річних, у зв'язку з простроченням оплати поставленого товару по накладним № ЮК 000004707 від 31.10.2011 р., № ЮК 000004710 від 31.10.2011 р., № ЮК 000004839 від 08.11.2011 р. та № ЮК 000005037 від 18.11.2011 р.

Представники відповідача у судове засідання 30.09.2013 року не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.09.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було поставлено відповідачу товар за наступними видатковими накладними: № ЮК 000004707 від 31.10.2011 р. на суму 1 258,68 грн., № ЮК 000004710 від 31.10.2011 р. на суму 1 062,00 грн., № ЮК 000004839 від 08.11.2011 р. на суму 1 021,08 грн. та № ЮК 000005037 на суму 495,54 грн.

Відповідачем була здійснена оплата поставленого товару у повному обсязі, проте з порушенням строків, у зв'язку чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 183,92 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 передбачено, що відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

Судом встановлено, що відповідачем по видатковим накладним № ЮК 000004707 від 31.10.2011 р. на суму 1 258,68 грн., № ЮК 000004710 від 31.10.2011 р. на суму 1 062,00 грн., № ЮК 000004839 від 08.11.2011 р. на суму 1 021,08 грн. та № ЮК 000005037 на суму 495,54 грн. заборгованість була погашена, проте з порушенням строків оплати.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково у розмірі 183,09 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Гетьман» (місцезнаходження: 03164, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Клавдіївська, буд. 34, кв. 48, код ЄДРПОУ 21635903) на користь Приватного підприємства «ЮЛАНА» (місцезнаходження: 95000, Автономна республіка Крим, м. Сімферополь, просп. Кірова, 66, кв. 38, код ЄДРПОУ 31470096) 183 (сто вісімдесят три) грн. 09 коп. три відсотки річних та 1 712 (одна тисяча сімсот дванадцять) грн. 74 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

07.10.2013 року

Суддя О.М. Спичак