Решение № 33975557, 07.10.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.10.13р. Справа № 904/6118/13

За позовом Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетроська область.

про стягнення 3 720 грн. 50 коп.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за дов. № 00.01.0110

від відповідача: ОСОБА_3 - адвокат за договором від 02.10.2013 б/н

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськ-тепломережа" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3658 грн. 85 коп. основного боргу та 61 грн. 65 коп. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки теплової енергії № 1007л від 06.01.2006 в частині повної та своєчасної оплати за отриману теплову енергію.

Ухвалою господарського суду від 12.08.2013 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 16.09.2013. Ухвалою суду від 16.09.2013 розгляд справи було відкладено на 30.09.2013, ухвалою від 30.09.2013 розгляд справи було відкладено на 07.10.2013.

04.10.2013 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти задоволення позову з огляду на наступне.

У позовній заяві не зазначено до якого саме приміщення позивачем постачається теплова енергія; договір № 1007 від 06.01.2006 відповідачем взагалі не підписувався; відповідно до акту приймання-передачі від 16.07.2009 відповідачем було повернуто нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, площею 14,7 кв. м. та згідно наказу Дніпродзержинської міської ради № 02/150 від 16.07.2009 договір оренди зазначеного приміщення був розірваний.

У судовому засіданні 16.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.01.2006 між Комунальним підприємством "Дніпродзержинськтепломережа" (далі - позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач, споживач) був укладений договір на відпуск теплової енергії № 1007л (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 предметом договору є продаж постачальником споживачеві теплової енергії для потреб опалення вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені в цьому договорі.

Постачальник проводить відпуск т/е для потреб опалення, вентеляції та гарячого водопостачання згідно з діючими ДБН по об'єктах споживача, згідно адрес: АДРЕСА_1 (з 01.10.2003 згідно договору оренди), загальна опалювальна площа 14,7 кв. м. (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 3.2 договору споживач зобов'язаний письмово сповіщати постачальника про зміну власного найменування, організаційно правові форми, місце знаходження, банківських реквізитів тощо, припинення користування тепловою енергією або зміну натуральних показників / договірних /, а також про зміну користувачів приміщень та теплових мереж споживача, не пізніше 5 діб з моменту настання зазначених подій.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що розбіжності та спори між сторонами, пов'язані з виконанням, зміною, та розірванням цього договору, вирішуються шляхом досудового врегулювання, а також шляхом проведення переговорів, обміном листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод.

Згідно п. 9.1 договору він набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 06.01.2007 року, в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін.

Згідно п. 2.3 договору облік відпущеної т/е проводиться розрахунковим способом.

Розрахунок періодом є календарний місяць. Споживач самостійно одержує платіжну вимогу у постачальника, після 10-го числа наступного за розрахунковим місяцем.

Споживач протягом розрахункового періоду сплачує постачальнику вартість зазначеної в договору місячної кількості т/е, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору всі розрахунки за цим договором виконуються на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання т/е, що виписує постачальник споживачу.

На виконання вимог договору позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 3 658 грн. 85 коп. за період з жовтня 2011 року по квітень 2013 року, що підтверджується актами про постачання теплової енергії та рахунками, які були надіслані позивачем на адресу відповідача (арк. с. 12-23, 38-65).

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем умов договору на відпуск теплової енергії від 06.01.2006 № 1007л в частині своєчасної оплати теплової енергії за період з жовтня 2011 року по квітень 2013 року.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 ГК України).

Відповідно до частин 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперчено факт отримання теплової енергії згідно виставлених рахунків та не надано доказів її оплати на суму 3 658 грн. 85 коп., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 3 658 грн. 85 коп.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо неправомірності нарахування заборгованості з нижченаведених підстав.

До матеріалів справи залучено, надана позивачем копія договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності міста, укладеного між фондом комунальної власності м. Дніпродзержинська (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - орендар) 04.08.2004.

Відповідно до п. 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 14,7 кв. м.

Відповідач надав до суду наказ Дніпродзержинської міської ради від 16.07.2009 № 02/151 про розірвання договору оренди з ФОП ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 14,8 кв. м.) та акт приймання-передачі від 16.07.2009, відповідно до якого відповідач передав, а балансоутримувач - управління житлового господарства міської ради прийняло нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 14,8 кв. м.) (арк. с. 83-84).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки відповідач не надав доказів звернення до позивача із заявою про припинення дії договору на відпуск теплової енергії № 1007л від 06.01.2006 та доказів розірвання спірного договору у судовому порядку, як то передбачено пунктами 3.2 та 6.1 договору, даний договір є пролонгованим та таким, що діє на момент розгляду даної справи.

Крім того, у наданих відповідачем наказі Дніпродзержинської міської ради від 16.07.2009 № 02/151 про розірвання договору оренди з ФОП ОСОБА_1 нежитлового приміщення та акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 16.07.2009, зазначено, що нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 14,8 кв. м.), тоді як відповідно до договору на відпуск теплової енергії № 1007л від 06.01.2006 теплова енергія постачається споживачу до нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 14,7 кв. м. та відповідно до договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності міста від 04.08.2004 відповідач орендує нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 14,7 кв. м.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманих послуг, позивачем нараховано пеню у розмірі 61 грн. 65 коп., за період з 21.05.2013 по 01.07.2013.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за т/е нараховується пеня у розмірі 0,5 належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Нарахування пені проводиться постачальником, після 20 числа наступного за розрахунковим місяця, при наявності заборгованості у споживача.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє їх частково в розмірі 59 грн. 54 коп. Позивачем при розрахунку розміру пені неправильно визначено ставку Національного банку України, оскільки з 10.06.2013 відповідно до Постанови правління Національного банку України від 06.06.2013 № 209 "Про регулювання грошово-кредитного ринку" облікова ставка НБУ становить 7,0 %.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1 719 грн. 52 коп.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськ-тепломережа" (51914, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 168, код ЄДРПОУ 03342573) суму основного боргу у розмірі 3 658 грн. 85 коп. (три тисячі шістсот п'ятдесят вісім грн. 85 коп.), пеню у розмірі 59 грн. 54 коп. (п'ятдесят дев'ять грн. 54 коп.) та 1 719грн. 52 коп. (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять грн. 52 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.І. Ярошенко

Повне рішення складено 08.10.13р.