№ 33964254, 08.10.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6002/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Чернобай А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість з виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 4529,47 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі звернення ОСОБА_1 до центру зайнятості їй було надано статус безробітної відповідно до п.3 ст.22, п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон). В подальшому центром зайнятості виявлено, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості та отримання матеріального забезпечення відповідач приховала відомості про те, що була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, чим порушила ч.2 ст.36 Закону. У зв'язку із умисним невиконанням відповідачем обов'язку щодо повідомлення центру зайнятості про виникнення обставин, що впливають на умови виплати відповідачу забезпечення та надання соціальних послуг, сума виплаченого забезпечення підлягає стягненню з відповідача, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, в задоволенні позову просила відмовити, зазначивши, що підприємницькою діяльністю фактично не займалася та прибутку від неї не отримувала. При цьому відповідач в судовому засіданні не заперечувала того факту, що по теперішній вона зареєстрована в якості суб'єкта господарювання - фізичною особою-підприємцем, і її підприємницька діяльність не припинена.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Судом встановлено, що 22.04.2013 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського міського центру зайнятості із заявою, відповідно до якої просила надати статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю згідно з Законами України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». У заяві ОСОБА_1 зазначила, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, інших передбачених законом доходів не має.

Відповідно до наказу від 29.04.2013 року № НТ130429 відповідачу була призначена допомога по безробіттю, та за період з 29.04.2013 року по 03.07.2013 року останній виплачено коштів в сумі 4529,47 гривень.

У відповідності до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 року № 60/62, центром зайнятості встановлено факт подання ОСОБА_1 недостовірних даних, що мали місце під час одержання нею допомоги по безробіттю, зокрема: під час отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_1 була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності.

На підставі викладеного та згідно з п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Мінпраці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 (далі - Порядок № 307), центром зайнятості виданий наказ від 03.07.2013 року № НТ130703 про повернення коштів ОСОБА_1

Листом від 08.07.2013 року № 2643/19/06 Одеський міський центр зайнятості направив ОСОБА_1 претензію про необхідність повернення виплаченої їй допомоги по безробіттю в розмірі 4529,47 гривень, яка у добровільному порядку відповідачем не виконана, що й зумовило позивача звернутись до суду із даним адміністративним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.

Одним з основних принципів, на підставі якого здійснюється страхування на випадок безробіття є законодавче визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття (ст.2 Закону). Серед інших, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності, є видом матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з пп. «б» ч.3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» громадяни, які забезпечують себе роботою самостійно, у тому числі підприємці, належать до зайнятого населення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно з пп.8 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз.19 пп.1 п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 198, територіальний орган припиняє реєстрацію у разі встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації.

За приписами ч.3 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

У зв'язку із цим суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти позову щодо нездійснення підприємницької діяльності, оскільки з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців убачається, що ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем, та на момент розгляду справи суб'єкт господарювання перебуває в стані припинення, однак підприємницька діяльність ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.3 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» не припинена.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 при зверненні до центру зайнятості, подала недостовірні відомості, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного та виплачено матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 4529,47 гривень.

Згідно з п.6.14 Порядку № 307 якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Одеського міського центру є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Одеського міського центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_1, 65031, АДРЕСА_1) на користь Одеського міського центру зайнятості (р/р 37176305900002, МФО 828011, код ЄДРПОУ 35358018) заборгованість з виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 4529,47 гривень (чотири тисячі п'ятсот двадцять дев'ять гривень 47 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 08 жовтня 2013 року.

Суддя _____ І.В. Завальнюк