№ 33941567, 04.10.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5116/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом першого заступника прокурора Південного регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002572310 від 15.03.2012 року,-

В С Т А Н О В И В :

Перший заступник прокурора Південного регіону нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України з позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі по тексту - відповідач або ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002572310 від 15.03.2012 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси на підставі акту № 1060/23-4/24980210 від 23.02.3012 року «Про результати виїзної планової перевірки Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року» було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002572310 від 15.03.2012 року, яким останньому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 7 817 017,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 7 648 056,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 168 961,00 грн. Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийнято на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

Представники прокуратури та позивачів у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові та в доповненнях до позовної заяви.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечувала в повному обсязі з підстав викладених у запереченнях на позов, зокрема зазначивши, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржувані рішення є законними.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом встановлено, що у період з 27.01.2012 року по 16.02.2012 року на підставі направлень від 24.01.2012 року № 000329/257, № 000330/258, № 000332/260, № 000333/261, № 000331/259, від 20.01.2012 № 000349/186, виданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси посадовими особами відповідача згідно із п. 77.1, п. 77.2, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ та згідно плану-графіку на І квартал 2012 року проведено планову виїзну перевірку Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт перевірки від 23.02.2012 року № 1060/23-4/24980210 «Про результати виїзної планової перевірки Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року», відповідно до висновку якого встановлено порушення Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України, зокрема, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ, п.п. 4.1.1, 4.1.6 п. 4.1, п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.5 п. 5.2, п.п. 5.6.1 п. 5.6, п.п. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.9 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, п.п. 135.5.4 п. 135 ст. 135, п. 138.4 ст. 138, п.п. 138.10.2 «г», п.п. 138.10.2 «е», п.п. 138.10.2 «є», п.п. 138.10.3 «д», п.п. 138.10.4 «в» п. 138.10 ст. 138, п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755 в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7 648 056 грн., у т.ч. по періодах: 9 місяців 2010 року - на суму 374 642 грн.; 2010 рік - на суму 675 838 грн., 1 квартал 2011 року - на суму 4 176 371 грн., 2-3 квартали 2011 року - на суму 6 738 008 грн. (а.с. 11-59 том І).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002572310 від 15.03.2012 року, яким Південному управлінню капітальному будівництву Міністерства оборони України останньому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 7 817 017,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 7 648 056,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 168 961,00 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, заступник прокурора Південного регіону нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню суб`єкта владних повноважень, суд виходив з приписів ч. 3 ст.2 КАС України та дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення та обґрунтованість позовних вимог заступника прокурора з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки відповідача про безоплатне отримання Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України товарів, робіт та послуг, які розцінено як безповоротну фінансову допомогу (у зв'язку з винесенням Господарським судом Одеської області рішення від 12.07.2011 року у справі № 19/17-2363-2011), та наявністю безнадійної (простроченої) кредиторської заборгованості (у зв'язку з нарахуванням кредиторської заборгованості перед ПП «Мікромегас» та ВАТ «Чорноморгідробуд» відповідно до договорів про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей), які укладалися з Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України, у зв'язку з чим порушено п. 2 ст. 3 Законів України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 4.1.1, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.6. п. 5.6, п.п. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.9 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 135.5.4 п. 135, п. 138.4 ст. 138, п.п. 138.10.2 «г», п.п. 138.10.2 «е», п.п. 138.10.2 «є», п.п. 138.10.3 «д», п.п. 138.10.4 «в», п. 138.10 ст. 138, п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходив з наступного.

Відповідно до п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-ХІУ, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий дохід включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) - та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону.

У відповідності до пп. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої-дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що безповоротна фінансова допомога - це зокрема: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Згідно з п. 1.25 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безнадійна заборгованість - це, зокрема, заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІУ позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України. її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платник) податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Згідно з пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137 Податкового кодексу України на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті, та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 Податкового кодексу України.

Інші доходи згідно з п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що безнадійна заборгованість - це заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», п. 1 Положення «Про Міністерство оборони України», затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 406/2011, є центральним органом виконавчої влади і військового управління. Останній забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони Держави та військового будівництва, керівництво Збройними Силами України, їх мобілізаційну і бойову готовність та підготовку до виконання покладених на них завдань. Як орган виконавчої влади Міністерство оборони України уповноважене державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» організаційно Збройні Сили України складаються із органів військового управління, об'єднань, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

У відповідності до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» майно, матеріальні і грошові засоби Збройних Сил України є державною власністю, яка входить до сфери управління Міністерства оборони України. Військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України на праві оперативного управління.

Судом встановлено, що між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та TOB «УГВП-Система» укладено договір № 227/УПБ - 70 Д від 25.11.2004 року «Про будівництво житла у порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей» (а.с. 89-97 том І).

Облік договорів вівся, згідно методичних рекомендацій по відображенню за бухгалтерським обліком укладених договорів спільної діяльності у будівництві житла за № 227/10/433 від 31.01.2007 року, затверджених директором Департаменту будівництва Міністерства оборони України.

На виконання умов договору № 227/УПБ -70 Д від 25.11.2004 року TOB «УГВП-Система» передало, а Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України отримало 30 квартир, загальною площею 2 616,4 кв. м. у м. Білгород-Дністровський по вул. Пирогова, 2 -а на підставі акту передачі квартир під заселення № 3 від 21.10.2009 року (а.с. 100 том І).

Згідно п. 11 Методичних рекомендацій № 227/10/433 від 31.01.2007 року актами № 09-Півд/17 від 22.10.2009 року та № 09-Півд/18 від 22.10.2009 року передачі квартир під заселення Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України передало зазначені 30 квартир, загальною площею 2 616,4 кв. м. у м. Білгород-Дністровський по вул. Пирогова, 2 -а Білгород-Дністровський КЕЧ під заселення (а.с. 101-103 том І).

Вартість, зазначених 30 квартир зараховано до доходної частини Державного бюджету України (надходження в натуральній формі), як кошти еквівалентні вартості безоплатно отриманих квартир.

Судом встановлено, що згідно договору № 227/УПБ - 70 Д укладеного позивачем з TOB «УГВП-Система», власником зазначених 30 квартир, загальною площею 2 616,4 кв. м. у м. Білгород-Дністровський по вул. Пирогова, 2-а, виступає Держава Україна в особі Верховної Ради України в оперативному управлінні Міністерства оборони України, свідоцтва на право власності на нерухоме майно оформлені на користь Держави 27 квітня 2009 року, (а.с. 104-184 том І). Зазначені свідоцтва на право власності на нерухоме майно оформлені на користь Держави та витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно, були надані позивачем при проведенні перевірки, що не спростовувалось представником відповідача.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Одеської області від 12.07.2011 року у справі № 19/17-2363-2011 задоволено позовні вимоги Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, саме: розірвано договір № 227/УБП-70 Д про будівництво житла у порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, укладений 25 листопада 2004 року між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та TOB «УВГП-Система». Стягнуто з TOB «УВГП-Система» на користь Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України штрафні санкції в розмірі 14 876 669 грн. 31 коп.; 25 500 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Зобов'язано TOB «УВГП-Система» зняти огорожу з будівельного майданчика за адресою м. Одеса, проспект Гагаріна, 19-21 та провести демонтаж, вивезення техніки та іншого майна TOB «УВГП-Система», що зберігаються на будівельному майданчику.

Посилаючись на мотивувальну частину рішення суду, яке набрало на момент проведення перевірки законної сили, відповідачем визначено отримані Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України УКБ від TOB «УВГП-Система» за актом прийому-передачі №3 від 21.10.2009 року квартири у кількості 30 одиниць як безповоротно фінансову допомогу.

Згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 185 від 24.04.2008 року вартість отриманих Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України квартир за адресою Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Пирогова, 2-а, оцінено в розмірі 10 393 580 грн. 60 коп. Вказане рішення суду на час проведення перевірки набрало законної сили.

Водночас, суд вважає, що відповідачем під час винесення податкового повідомлення-рішення не враховано умови договору та фактичні обставини щодо подальшого руху квартир (майна) та реєстрації права власності на них.

Зокрема, згідно з п. 1 Положення про Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України саме на останнього Міністерством оборони України покладено обов'язок здійснювати функції замовника капітального будівництва об'єктів житлово-комунального, соціального та загальновійськового призначення.

Судом встановлено, що додатковою угодою від 25.12.2008 року № 2/70 СП до договору № 227/УПБ-70 Д, яка є невід'ємною частиною основного договору, внесено зміни до деяких пунктів, з викладенням їх у наступній редакції:

- п. 3.6: пайовик за свій рахунок проводить оформлення права власності на свою частку квартир, а також здійснює реєстрацію квартир, що передаються замовнику, в державну власність в оперативне управління Міністерства оборони України;

- п. 3.7: пайовик достроково передає замовнику 30 квартир в Одеській області, м. Білгород-Дністровський, вул. Пирогова, 2-а (а.с. 95-97 том І).

Як встановлено судом, на виконання п. 3.6 договору TOB «УВГП-Система» 27.04.2009 року у виконавчому комітеті Білгород-Дністровської міської ради зареєстровано та отримано свідоцтва про право власності на нерухоме майно на 30 квартир (104-184 том І).

Відповідно до вищезазначених свідоцтв форма власності квартир визначена як державна, при цьому власником є держава Україна в особі Верховної Ради України та перебуває в оперативному управлінні Міністерства оборони України.

Як встановлено, судом вище, оформлені належним чином 30 квартир 21.10.2009 року за актом № 3 прийому-передачі TOB «УВГП-Система» передало Міністерству оборони України в особі начальника Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, а останнім 22.10.2009 року на підставі актів прийому-передачі № 09-Півд/17 та 09-Півд/18 квартири в кількості 30 одиниць передано до установ Міністерства оборони України (Білгород-Дністровської КЕЧ та КЕВ міста Одеси, де вони були поставлені на бухгалтерський облік).

Суд також зазначає, що у відповіді на письмовий запит ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 15.02.2012 року позивачем повторно були надані копії свідоцтв на право власності на нерухоме майно оформлені на користь Держави та витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

З огляду на викладене, суд вважає, що з боку Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України відсутні порушення вимог п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, так як власником переданих квартир виступає Держава Україна в особі Верховної Ради України в оперативному управлінні Міністерства оборони України.

В акті перевірки відповідач посилається лише на акт прийому квартир під заселення № 3 від 21.10.2009 року, однак як вбачається з актів № 09-Півд/17 від 22.10.2009 року та № 09-Півд/18 від 22.10.2009 року передачі квартир під заселення, Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України безоплатно передало зазначені 30 квартир до Білгород-Дністровської КЕЧ.

Згідно п. 137.1 ст. 137 Податкового Кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Отже, враховуючи, що Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України не отримувало у власність квартири на підставі договору від 25.11.2004 року № 227/УБП-70 Д та рішення суду від 12.07.2011 року у справі № 19/17-2363-2011 та зазначені квартири не використовувались у господарській діяльності підприємства, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для донарахування Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України доходів на суму 10 393 581 грн. за отримання квартир.

Окрім того, згідно з п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України, у відповідача також були відсутні підстави для віднесення до доходів Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України визначених судом штрафних санкцій у сумі 14 876 669 грн., оскільки фактично вони не надходили ні на рахунок Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України на ні рахунок Міністерства оборони України.

При цьому, безпідставно розцінюючи дану операцію як «безоплатне отримання товару», податковим органом необґрунтовано застосовано положення підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого безоплатно наданими товарами, роботами, послугами є товари, що надаються за договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачена грошова компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких, роботи (послуги), виконувані без вимоги про компенсацію їх вартості, товари, передані юридичній або фізичній особі на відповідальне зберігання та використані ним.

Договір про будівництво житла у порядку пайової участі від 25.11.2004 року № 227/УБП-70 Д належать до категорії оплатних договорів, пайовий внесок Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України визначено п. 4.1 договору, що в свою чергу, унеможливлює застосування до нього положень Податкового кодексу України про наслідки безоплатного отримання товарів.

Крім того, судом встановлено, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 року у справі № 19/17-2363-2011, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2012 року, апеляційну скаргу TOB «УВГП-Система» задоволено та рішення господарського суду Одеської області від 12.07.2011 року по справі № 19/17-2363-2011 скасовано, яке було підставою для нарахування податку на прибуток, виходячи із суми 10 393 580 грн. 60 коп. (за передачу квартир) та суми в розмірі 14 876 669 грн. (штрафних санкцій згідно з рішенням господарського суду Одеської області від 12.07.2011 року).

Окрім викладеного, під час проведення перевірки відповідачем були досліджені договори укладені позивачем з ПП «Мікромегас» та ВАТ «Чорноморгідробуд».

При цьому, посилаючись на існуючу протягом тривалого часу кредиторську заборгованість, за якою нібито сплив строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України, відповідач визначив виконані роботи на відповідні суми як безповоротну фінансову допомогу та дійшов висновку про заниження Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України доходів за 2 квартал 2011 року на суму 18 578 994 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 923 090 грн., а всього на загальну суму 19 502 084 грн.

Суд вважає, що наведена правова позиція є помилковою, оскільки ґрунтується на хибному трактуванні норм матеріального права.

Так, судом встановлено, що 31 грудня 2004 року між приватним підприємством виробничо-комерційна фірма «Мікромегас» (далі - ПП ВКФ «Мікромегас») та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України було укладено договір № 227/УПБ-64Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей (а.с. 185-190 том І).

Згідно з п. 2.1 договору на ПП ВКФ «Мікромегас» покладається фінансування та будівництво групи житлових будинків, а на Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України - виділення земельної ділянки під будівництво.

Пунктом 5.2 договору встановлено строк здачі об'єкта в експлуатацію - грудень 2008 року.

Пунктом 4 додаткової угоди № 7/64 від 29 серпня 2011 року сторони домовилися, що остаточні взаєморозрахунки за договором будуть проведені після закінчення ПП ВКФ «Мікромегас» забудови на відведеній земельній ділянці та уточнення загальної площі збудованого житла за даними Одеського міжміського бюро технічної інвентаризації.

Наведена додаткова угода набула чинності з моменту її підписання сторонами і є невід'ємною частиною договору № 227/УПБ-64Д від 31.12.2004 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Таким чином, момент виникнення права вимоги розрахунку за договірними зобов'язаннями між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та ПП ВКФ «Мікромегас» виникне після закінчення будівництва та визначення загальної площі збудованого житла.

Приймаючи до уваги, що будівництво триває до теперішнього часу, перебіг строку позовної давності не почався, а тому висновки акту перевірки відповідача в цій частині є такими, що суперечить вимогам закону.

Також, 25.11.2004 року між відкритим акціонерним товариством «Чорноморгідробуд» (далі - ВАТ «Чорноморгідробуд») та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України було укладено договір № 227/УПБ-39Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей (а.с. 212- том І).

Пунктом 3.4.1 договору сторони встановили, що загальна площа житлових приміщень остаточно буде визначена на підставі проектно-кошторисної документації та документації, що буде виготовлена бюро технічної інвентаризації. Відповідно до визначеної фактичної загальної площі житлових приміщень буде остаточно визначено розмір частки Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та проведено остаточний розрахунок.

Судом встановлено, що на теперішній час будівництво триває, а тому всупереч вимогам п. 5 ст. 261 ЦК України висновки акту перевірки в цій частині є таким, що суперечить вимогам закону.

Крім того, в акті перевірки наведено, що Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України занижено валовий дохід за 3 квартал 2010 року, 4 квартал 2010 року, 1 квартал 2011 року на загальну суму 29 500 017 грн. та в додатку № 2.1 наведено дохід від списання кредиторської заборгованості на загальну суму 3 360 450,46 грн.

Суд зазначає, що аналітичний облік по рахунку 151 - «Капітальне будівництво» здійснюється з початку будівництва та до моменту введення об'єкту в експлуатацію. Усі витрати замовника будівництва, які пов'язані з будівництвом об'єкту обліковуються по дебету рахунка 151 та кредиту рахунка 631, зазначені рахунки передбачені для обліку витрат на будівництво незалежно за рахунок, яких коштів ведеться будівництво об'єкту. Після введення об'єкту в експлуатацію накопичена сума витрат, яка складає первісну вартість об'єкту списується в дебет відповідного рахунку.

Судом встановлено, що станом на 01.10.2011 року вартість об'єктів незавершеного будівництва Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України складала 132 468 746 грн., у зв'язку з чим, суд вважає, що під час проведення перевірки відповідачем без посилань на норми діючого законодавства, було визначено суму, що начебто належала до включення в дохід Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, ігноруючи фактичні обставини бухгалтерського обліку підприємства.

Згідно п. 137.3 ст. 137 Податкового Кодексу України та умовами договорів укладених з ВАТ «Чорноморгідробуд» за № 227/УПБ-39Д від 25.11.2004 року та ПП ВКФ «Мікромегас» за № 227/УПБ-64 Д від 31.12.2004 року на будівництво групи житлових будинків, виконуються будівельно-монтажні роботи з довготривалим (більш одного року) технологічним циклом та на момент проведення перевірки будівництво, зазначених будинків не було завершено, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для визнання, зазначеної заборгованості безнадійної, так як згідно п. 14.1.11 ст. 14 Податкового Кодексу України безнадійна заборгованість - це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема:

- заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

- заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;

- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості.

Таким чином, з огляду на те, що договірні відносини та розрахунки Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України з ВАТ «Чорноморгідробуд» та ПП ВКФ «Мікромегас» по діючим договорам № 227/УПБ-39 Д від 25.11.2004 року та № 227/УПБ-64 Д від 31.12.2004 року на теперішній час не завершено, суд дійшов висновку, що в акті перевірки помилково відображений висновок відповідача відносно заниження Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України валового доходу за 3 квартал 2010 року, 4 квартал 2010 року, 1 квартал 2011 року на загальну суму 29 500 017 грн.

Також в акті перевірки наведено, що Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України в податковій декларації з податку на прибуток підприємства не відображено доходи у вигляді отриманої фінансової безповоротної допомоги на суму 62 529 грн., при цьому на підставі яких обставин та документів відповідачем виявлено зазначене порушення, в акті перевірки не зазначено.

Разом з тим, судом встановлено, що Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України не отримувало безповоротної фінансової допомоги на суму 62 529 грн. у І кварталі 2011 року.

Судом встановлено, що 18 та 24 лютого 2011 року згідно податкових повідомлень-рішень № 0001262310/0 від 14.02.2011 року та № 0001161701 від 14.02.2011 року позивачем були сплачені податок на прибуток та штрафні санкції, за даними бухгалтерського обліку вказані виплати обліковуються на рахунки 372 - розрахунки з підзвітними особами. Зазначені авансові звіти були надані у ході проведення перевірки.

Так Порядок видачі готівкових коштів під звіт або на відрядження та строки подачі Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт визначено нормами п.170.9 ст.170 Податкового кодексу України та п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637. При цьому, питання відшкодування витрат, понесених працівником при придбанні товарів для підприємства, та інші питання правомірності використання власних готівкових коштів працівниками підприємства для вирішення виробничих (господарських) питань відносяться до майнових відносин між суб'єктом господарювання та працівником та регулюються Цивільним кодексом України. Зазначені питання не регулюються нормами Податкового кодексу України та Положення № 637 та не відносяться до компетенції державної податкової служби.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

З аналізу ст.2 КАС України випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0002572310 від 15.03.2012 року, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов першого заступника прокурора Південного регіону нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002572310 від 15.03.2012 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0002572310 від 15.03.2012 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 04 жовтня 2013 року. Суддя С.О. Cтефанов