Решение № 33934965, 03.10.2013, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/9081/13-ц

провадження №2/461/1919/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

03 жовтня 2013 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Романюка В.Ф.

при секретарі - Бішко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преса» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків,-

в с т а н о в и в:

ТзОВ «Преса» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків, посилаючись на те, що згідно наказу від 13.07.2012 року №102 ОСОБА_1 працювала кіоскером у газетному кіоску №81 на вул.І.Франка, 66 у м.Львові та згідно договору несла повну матеріальну відповідальність. У вказаному кіоску неодноразово проводились ревізії та було виявлено недостачу товарно-матеріальних цінностей, а саме: 12.09.2012 року в сумі 5904,90 грн.; 21.09.2012 року в сумі 5697,00 грн.; 17.10.2012 року недостача збільшилась на 1535,80 грн.; 25.01.2013 року виявлено недостачу на загальну суму 11439,95 грн. Наказом від 28.01.2013 року №11 з ОСОБА_1 було розірвано трудовий договір та нараховано розрахункову суму при звільненні в розмірі 1228,00 грн., яка за її згодою була внесена на покриття недостачі. Таким чином, розмір недостачі становить 10211,95 грн., яку просить стягнути, задовольнивши позов.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутності та про підтримання позову в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи. У відповідності до ст.224 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом №102 від 13.07.2012 року відповідача прийнято на роботу кіоскером в кіоск №81 з 13.07.2012, тимчасово з трьохмісячним випробувальним терміном на 0,85% ставки (від мінімальної заробітної плати) (а.с. 4).

Згідно договору про повну матеріальну відповідальність від 06.07.2012 року відповідач прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за збереження довірених їй підприємством матеріальних цінностей (а.с. 5).

Однак, як вбачається наявної в матеріалах справи доповідної від 13.09.2012 року, під час інвентаризації 12.09.2012 року в кіоску №81 було виявлено недостачу в сумі 5904,90 грн. Відповідач написала пояснення та розписку, в якій обіцяла погасити виявлену недостачу (а.с. 7-9).

Згідно доповідної від 21.09.2012 року у вказаному кіоску знову виявлено недостачу в сумі 5697,00 грн. та відібрано розписку від відповідача (а.с. 11-12). Згідно доповідної від 17.10.2012 року виявлено недостачу в сумі 7440,70 грн. та відібрано пояснення від відповідача про зобов'язання погасити вказану недостачу протягом чотирьох місяців (а.с. 14-15). Також, згідно доповідної від 25.01.2013 року виявлено недостачу на загальну суму 11439,95 грн. та знову відібрано письмове пояснення від відповідача і розписку про зобов'язання сплачувати вказану недостачу по 500,00 грн. до 21 числа кожного місяця (а.с. 17-21).

Проте, добровільно завдану позивачу шкоду відповідач не відшкодувала.

Відповідно до ст.130 КЗпП України, працівники несуть відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду.

П.1 ч.1 ст.134 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, якщо між ним і підприємством, установою, організацією відповідно до ст.135-1 КЗпП України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Наказом 28.01.2013 року №11 відповідача звільнено з роботи згідно п.2 ст.41 КЗпП Українита зобов'язано сплатити виявлену недостачу в сумі 11439,95 грн. (а.с.6).

Також, встановлено, що відповідачу при звільненні нараховано розрахункову суму при звільненні в розмірі 1228,00 грн., яку внесено на покриття недостачі.

Однак, непогашеною залишилась сума недостачі в розмірі 10211,95 грн.

Таким чином, оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, оскільки відповідач завдала ТзОВ «Преса» матеріальної шкоди під час виконання трудових обов'язків, будучи матеріально-відповідальною особою, та не відшкодувала її позивачу, що стверджується представленими суду письмовими доказами.

На підставі ст.ст. 11, 525, 526, 634 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Преса» (79026, м.Львів, вул.В.Великого, 2, ПАТ «Діамантбанк», розрахунковий рахунок 26004300000102980, МФО 320854, Код ЗКПО 13835077) матеріальну шкоду в розмірі 10211 (десять тисяч двісті одинадцять) грн. 95 коп., завдану під час виконання трудових обов'язків.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Преса» судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя В.Ф. Романюк