Судебный приказ № 33916751, 20.09.2013, Железнодорожный районный суд города Симферополя

Справа № 122/16322/13-ц

Провадження по справі 2/122/1527/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя у складі:

головуючого судді - Шильнова М.О.,

при секретарі - Іоновій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сімферополі цивільну справу за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго»до ОСОБА_1про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію,

в с т а н о в и в :

27 травня 2013 року ОП «Кримтеплокомуненего» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1, просило стягнути з неї 2405,40 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01 березня 2003 року по 01 лютого 2013 року.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що він є виробником і постачальником послуги з теплопостачання, а відповідачка - споживачем вказаної послуги, що поставляється в квартиру АДРЕСА_1 по місцю її реєстрації. Відповідач, отримуючи вказану послугу, не проводить за неї оплату. На підставі викладеного, просили суд стягнути з відповідачки 2405,40 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01 березня 2003 року по 01 лютого 2013 року, а також судовий збір в сумі 229,40 грн.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав на адресу суду заяву, у якій просив позов задовольнити та розглянути справу за його відсутності.

Відповідачкадо судового засідання не з'явилась, надала на адресу суду заяву, у якій позовні вимоги визнала частково та просила застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності, справу просила розглянути за її відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами склалися правовідносини з приводу надання послуг з теплопостачання, які врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

За змістом статті 1 цього закону, комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Статтями 20 та 21 вказаного Закону, визначені обов'язки споживача і виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, обов'язком споживача є оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору.

Пунктами 18-21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі-Правил), встановлено, що плата за вказані послуги вноситься споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк, відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Відповідач є споживачем послуги та їй відкритий особовий рахунок № НОМЕР_2, по якому проводяться нарахування по оплаті за фактично надану послугу з теплопостачання (а.с.5-6).

Таким чином, відповідач фактично користується послугою з теплопостачання, а тому між сторонами склалися правовідносини по наданню житлово-комунальних послуг і користуванню такими послугами. Тому відповідач не звільняється від оплати за отриману послугу з теплопостачання.

Обов'язок споживача вносити плату за комунальні послуги у встановленому порядку також визначений положеннями статей 68 і 162 Житлового кодексу України.

Відповідно до статті 509 ЦК України,зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 даного кодексу, якою визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавств, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд вважає, що фактично між сторонами існували і існують правовідносини по наданню житлово-комунальних послуг теплопостачання і користування такими послугами.

Статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У наданій суду заявівідповідачка просила застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовом лише 27 травня 2013 року, отже, відповідно до вимог ст. 257 Цивільного кодексу України, в межах позовної давності має право на отримання заборгованості, що утворилась за період з травня 2010 року.

На підставі викладеного суд вважає, що позивачем, відповідно до ст.ст. 57-60 ЦПК України, було приведено достатньо обґрунтованих доказів, щодо неналежного виконання відповідачем умов зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг, однак правових підстав стягнення з відповідача суми заборгованості за межами позовної давності, суд не вбачає. Відповідачем у свою чергу не було наведено доказів того, що він не повинен сплачувати наявну у нього заборгованість.

Так, виходячи із розрахунку, наданого позивачем з відповідача стягненню підлягає сума заборгованості за період з травня 2010 року по лютий 2013 рокуза послуги теплопостачання в сумі 1079,32 грн.

На підставі ст. 88 ЦПК України, судовий збір в сумі 229,40 грн. підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

На підставі ст.ст. 67, 68, 162 Житлового кодексу України Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 257, 267, 509, 526ЦК України, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 213, 214 ,215-218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (р/р 26001001011230 у КФ ПАТ «Брокбізнесбанк», м. Сімферополь, МФО 308111, ЄДРПОУ 03358593)заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 1079 (тисяча сімдесят дев'ять) грн. 32коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (р/р 26001001011230 у КФ ПАТ «Брокбізнесбанк», м. Сімферополь, МФО 308111, ЄДРПОУ 03358593) судовий збір в сумі 229,40 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя