ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Рішення
26.09.2013 р. Справа № 907/721/13
За позовом Колективного сільськогосподарського підприємства „Руськополівське", с. Руське Поле Тячівського району
до відповідача Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області, м. Тячів
з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області, м. Ужгород
про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області № 157 від 16.03.2012 року „Про припинення права користування земельною ділянкою",
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
представники:
Позивача - Нетреба Н.І., доручення № юр.-371/13 від 09.07.2013 року
Відповідача - не з'явився
Третьої особи - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Колективним сільськогосподарським підприємством „Руськополівське", с. Руське Поле Тячівського району заявлено позов до відповідача Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області, м. Тячів про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області № 157 від 16.03.2012 року „Про припинення права користування земельною ділянкою". Ухвалою господарського суду від 13.08.2013 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Державну інспекцію сільського господарства в Закарпатській області, м. Ужгород.
У судовому засіданні 24.09.2013 року брали участь: від позивача - Нетреба Н.І., доручення № юр.-371/13 від 09.07.2013 року, від відповідача - Голубка М.Ф., завідувач юридичного сектору апарату державної адміністрації, довіреність № 731/03-18 від 09.09.2012 року, оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України до 26.09.2013 року до 10 год. 30 хв.
Представник позивача позовні вимоги підтримала повністю. В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 16.03.2012 року головою Тячівською районної державної адміністрації Закарпатської області було видано розпорядження № 157 „Про припинення права користування земельною ділянкою", яким припинено право постійного користування земельною ділянкою радгосп - завод „Руськополівський" у зв'язку із припиненням діяльності радгосп - завод „Руськополівський" та клопотанням інспекції з контролю за використанням та охороною земель у м. Тячів і Тячівському районі. Вказане розпорядження вважає незаконним та таким, що суперечить чинному законодавству, а підстави припинення права користування земельною ділянкою, вказані у розпорядженні - такими, що не відповідають дійсності з посиланням на обґрунтованість матеріалами справи. В зв'язку з чим, просить суд визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області № 157 від 16.03.2012 року „Про припинення права користування земельною ділянкою".
Представник відповідача в судовому засіданні 26.09.2013 року подала письмові заперечення на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує. Зокрема вказує на те, що розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації № 157 від 16.03.2012 року „Про припинення права користування земельною ділянкою" було прийнято правомірно згідно ст. ст. 141, 144 Земельного кодексу та на виконання клопотання державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель в м. Тячів і Тячівському районі Закарпатської області.
Третя особа належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, у судові засідання явку уповноваженого представника не забезпечила, витребувані ухвалами суду документи не подала.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,
суд встановив:
Розпорядженням голови Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області № 157 від 16.03.2012 року „Про припинення права користування земельною ділянкою" припинено право постійного користування земельною ділянкою радгосп - заводу „Руськополівський" на підставі ст. ст. 141, 144 Земельного кодексу України у зв'язку із припиненням діяльності підприємства та клопотанням інспекції з контролю за використанням та охороною земель у м. Тячів і Тячівському районі від 17.02.2012 року № 000005.
Судовий порядок оскарження рішень місцевих державних адміністрацій визначено ст. ст. 43, 50 Закону України „Про місцеві державні адміністрації".
Відповідно до ст. 43 Закону України „Про місцеві державні адміністрації" підставою для скасування актів місцевих державних адміністрацій є їх суперечність Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України, іншим актам законодавства.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Дослідивши аргументи учасників спору щодо відповідності оспорюваного розпорядження № 157 від 16.03.2012 року діючому законодавству, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про визнання розпорядження недійсним та наявність достатніх підстав для його скасування з огляду на наступне.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14 квітня 1994 року Руськополівською сільською радою було передано у постійне користування радгосп - заводу „Руськополівський", який надалі перетворено у Агроторгове підприємство радгосп - завод „Руськополівський", на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ЗК 011 № 00046 від 24.06.1994 року земельну ділянку розміром 1487,9 га для сільськогосподарського користування.
Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України від 13.11.2006 року № 661 "Про перейменування агроторгового підприємства радгосп - заводу "Руськополівський" останній перейменовано в Державне підприємство "Руськополівське". Згідно пункту 1.1. Статуту Державного підприємства "Руськополівське", затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України № 777 від 15.12.2006 року та зареєстрованого 22.12.2006 року за № 13191050002000664 Державне підприємство "Руськополівське", створене як Агроторгове підприємство радгосп - завод "Руськополівський" та є правонаступником майнових прав та обов'язків агроторгового підприємства радгоспу - заводу "Руськополівський".
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області № 00307 від 31.08.2009 року прийнято рішення про приватизацію державного підприємства „Руськополівське".
Відповідно до п. 1.1. Статуту Колективного сільськогосподарського підприємства "Руськополівське", затвердженого на загальних зборах трудового колективу ДП "Руськополівське" та прирівняних до них осіб № 1 від 21.11.2010 року та зареєстрованого 23.02.2011 року за № 13191450000002524 Колективне сільськогосподарське підприємство "Руськополівське" є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів, діє на засадах підприємництва та самоврядування, створене шляхом перетворення з Державного підприємства "Руськополівське", є правонаступником його прав та обов'язків, а відтак, є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства Агроторгового підприємства радгосп - завод "Руськополівський", в тому числі його майнових прав.
Так, зокрема, до позивача перейшло право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського користування розміром 1487,9 га на підставі Державного акту на право постійного користування на земельну ділянку серії ЗК 011 № 00046 від 24.06.1994 року, виданого відповідно до рішення Руськополівської сільської ради від 14.04.1994 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 46.
У даному випадку, всупереч вищенаведеному, відповідач приймаючи оскаржуване розпорядження посилався на припинення діяльності радгосп - заводу "Руськополівський". Однак, у ході розгляду справи судом не встановлено та відповідачем жодним чином не доведено факту припинення діяльності радгосп - заводу „Руськополівський".
Частиною четвертою статті 91 Цивільного кодексу України визначено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
За приписами частини другої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Статтею 108 Цивільного кодексу України визначено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Відповідно до частини першої статті 59 Господарського кодексу України, припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.
Частиною 6 вказаної статті регламентовано, що суб'єкт господарювання ліквідується, зокрема, у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог Господарського кодексу України та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем у порядку, визначеному Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Згідно п. 2 ч. 6 ст. 39 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року № 755-IV датою внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є дата припинення юридичної особи.
Пунктом 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами) зазначено, що відповідно до частини сьомої статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.
Як вбачається із матеріалів справи, проведення державної реєстрації припинення юридичної особи щодо позивача не здійснювалось.
З прийняттям Земельного кодексу України (2001 року) встановлено (ст. 92), що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності. Інших користувачів землі приписами п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України було зобов'язано переоформити раніше набуте право постійного користування.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005 визнано неконституційним положення п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України та зазначено, що норма ст. 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує право користування землею правомірно набуте особами в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення та підтверджено, що відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" від 02.04.2002 року за № 449 раніше видані державні акти на право, зокрема, постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
З огляду на наведені приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позивач законодавчо не обмежений у часі за наявності бажання звернутися за переоформленням документів на право користування землею, що не позбавляє його права на постійне користування земельною ділянкою до здійснення такого переоформлення.
Таким чином, відповідач з прийняттям оспорюваного розпорядження порушив право постійного користування позивача землею на підставі Державного акту виданого радгосп - заводу „Руськополівський", правонаступником якого є позивач.
Що стосується доводів відповідача стосовно посилання на клопотання державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель в м. Тячів і Тячівському районі Закарпатської області як на підставу прийняття оспорюваного розпорядження, то такі спростовується нижченаведеним.
З клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою до Тячівської районної державної адміністрації звернувся державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель у м. Тячів і Тячівському районі.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 року № 224 (втратила чинність згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1409) затверджено „Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів", відповідно до якого було передбачено, що основними завданням Держкомзему поряд з іншими є здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, здійснення державного геодезичного нагляду за виконанням топографо - геодезичних і картографічних робіт. Частиною 2 п. 7 Положення встановлено, що - повноваження щодо здійснення контролю за використанням та охороню земель Держкомзем здійснює через Держземінспекцію та її територіальні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2010 року № 477 затверджено „Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель", а Постановою Кабінету міністрів України від 22.11.2010 року № 1068 прийнято рішення „Про ліквідацію Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель".
Указом Президента України „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 09.12.2010 року № 1085/2010 було створено Державне агентство земельних ресурсів України, шляхом реорганізації Державного комітету із земельних ресурсів та затверджено „Положення про Державне агентство земельних ресурсів України" (Указ Президента України від 08.04.2011 року № 445/2011). Згідно наведеного положення Державне агентство земельних ресурсів (Держземагентство) - є центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, здійснює державний нагляд у сфері землеустрою, діяльність якого спрямовується і координується Кабміном через Міністра аграрної політики та продовольства України.
Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 року № 459/2011 Державна інспекція сільського господарства (Держсільгоспінспекція України) - це центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, діяльність якого спрямовується та координується Кабміном через Міністра аграрної політики та продовольства.
До відання Держсільгоспінспекції поряд з іншими передані повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності.
В межах наданих повноважень Держсільгоспінспекція України та її посадові особи мають право - складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, видавати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності (ч. 1 п. 5 „Положення про державну інспекцію сільського господарства України" 13.04.2011 року № 459/2011).
З огляду на вищезазначені нормативно - правові акти з 13.04.2011 року уповноваженим органом звертатися до Тячівської районної державної адміністрації з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою КСП „Руськополівське", є виключно Державна інспекція сільського господарства України та її територіальні органи, а не зазначений в оскаржуваному розпорядженні орган.
Суд, проаналізувавши у ході судового розгляду наведені фактичні обставини справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання недійсним оспорюваного розпорядження та його скасування, оскільки у ході судового розгляду справи доведено, що останнє суперечить вимогам чинного земельного законодавства, з його прийняттям порушено право позивача. За таких обставин, порушене з прийняттям оспорюваного розпорядження право позивача на користування наданою земельною ділянкою підлягає захисту відповідно до приписів ст. 152 Земельного кодексу України шляхом визнання недійсним та скасування цього розпорядження.
Судові витрати по сплаті судового збору підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 147 грн.
Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
СУД ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області № 157 від 16.03.2012 року „Про припинення права користування земельною ділянкою".
3. Стягнути з Тячівської районної державної адміністрації, м. Тячів, вул. Незалежності, 30 (код ЄДРПОУ 04053832) на користь Колективного сільськогосподарського підприємства „Руськополівське", Тячівський район, с. Руське Поле, вул. Головна, 173 (код ЄДРПОУ 00413883) суму 1 147 (Одна тисяча сто сорок сім гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 01.10.2013 року
Суддя Пригара Л.І.
Судебное решение № 33906011, Господарський суд Закарпатської області было принято 26.09.2013. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить полезные данные.
то решение относится к делу № 907/721/13. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: