№ 33896144, 04.10.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6009/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року о 11:52 год. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.

при секретарі судового засідання: Каракаш Ю.І.

за участю сторін:

від позивача (представник) - Антоненко І.І., за довіреністю

відповідач - ОСОБА_2, за паспортом

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 10980, 90 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся Одеський міський центр зайнятості з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 10980, 90 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 з 23.08.2012 року була зареєстрована в Одеському міському центрі зайнятості, як безробітна, якій згідно наказу від 23.08.2012 року №НТ120823 була призначена допомога по безробіттю, що у період з 23.08.2012 року по 20.05.2013 року щомісячно виплачувалась, проте позивачем було встановлено, що відповідач під час отримання допомоги по безробіттю була зареєстрована, як суб'єкт підприємницької діяльності, а отже належала до категорії зайнятого населення та не мала права на отримання допомоги по безробіттю, що стало підставою звернення позивача до суду з дійсним позовом.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив суд їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши надані докази, судом встановлено, що позивач є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Відповідно до п.6 ст.10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000р. №1533-IIІ (зі змінами та доповненнями) функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та цього Закону. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить до складу правління Фонду.

Згідно з частиною 2 статті 21 Закону України "Про зайнятість населення" від 5 липня 2012 року №5067-VI, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Відповідно до п.п.1,2 Положення про Державну службу зайнятості України, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013року №19/2013 (зі змінами та доповненнями), Державна служба зайнятості України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Служба входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції. Служба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами і дорученнями Президента України, щорічним посланням Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Міністра.

Згідно з п.3 зазначеного Положення, основними завданнями Служби, у тому числі, є реалізація державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Відповідно до п.п.28 п.4 Положення про Державну службу зайнятості України, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013року №19/2013, служба відповідно до покладених на неї завдань представляє інтереси Фонду в судових та інших органах, у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об'єднаннями з питань соціального захисту, а також з органами соціального страхування на випадок безробіття іноземних держав, міжнародними організаціями, діяльність яких пов'язана із захистом соціальних прав людини.

Механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", та частини третьої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначено Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009р. №60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009р. №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009р. за №232/16248 (зі змінами та доповненнями), відповідно до п.п.2,3 якого розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття у разі, коли: під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.

Судом встановлено, що за результатами проведеного Одеським міським центром зайнятості розслідування страхового випадку обґрунтованості виплати матеріального забезпечення ОСОБА_2 було виявлено факт подання відповідачем недостовірних даних, що мали місце під час одержання допомоги по безробіттю, а саме: відповідач під час вирішення питання щодо отримання допомоги по безробіттю не повідомила позивача про свою реєстрацію в якості суб'єкта підприємницької діяльності, що в подальшому призвело до незаконно отримання допомоги по безробіттю на загальну суму 10980, 90 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 16.08.2012року ОСОБА_2 звернулася до Одеського міського центру зайнятості з відповідною письмовою заявою, в якій просила надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", та, зокрема, повідомила, що на даний час видами діяльності, що визначенні частиною 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" не займається.

Відповідно до наказу Одеського міського центру зайнятості від 23.08.2012 року №НТ120823 ОСОБА_2 отримала статус безробітного, якій призначено допомогу по безробіттю.

У період перебування на обліку (з 23.08.2012 року по 20.05.2013 року) відповідачу була перерахована допомога по безробіттю у загальній сумі 10980, 90 грн.

Проте згідно з інформацією Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» ОСОБА_2 під час отримання допомоги по безробіттю була зареєстрована, в якості фізичної особи-підприємця (а.с.9), що не заперечувалось відповідачем.

На підставі вище встановлених фактів, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» позивачем був прийнятий наказ №НТ130703 від 03.07.2013 року про повернення коштів з ОСОБА_2 (а.с. 8) та надіслана відповідачу претензія, яка належним чином отримана відповідачем, але в добровільному порядку не виконана.

Станом на момент розгляду справи заборгованість у розмірі 10980, 90 грн. відповідачем самостійно не погашена.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, та досліджені докази, які є в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про зайнятість населення" від 5 липня 2012року №5067-VI, до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно з ст.1 Закону України "Про зайнятість населення", безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до п.5 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013року №198 (зі змінами та доповненнями) статус безробітного надається особам, які зазначені у частині першій статті 43 Закону України "Про зайнятість населення", з першого дня реєстрації у територіальному органі на підставі заяви за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у разі відсутності підходящої роботи, підбір якої здійснюється відповідно до статті 46 зазначеного Закону.

Так, судом встановлено, що 16.08.2012 року ОСОБА_2 звернулася до Одеського міського центру зайнятості з письмовою заявою, в якій просила надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", та повідомила, що на даний час видами діяльності, що визначенні частиною 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" не займається, у зв'язку з чим ОСОБА_2 було взято на облік та проведено виплату допомоги по безробіттю за період з 23.08.2012 року по 20.05.2013 року у загальній сумі 10980, 90 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи Довідкою від 07.08.2013року щодо стану заборгованості з допомоги по безробіттю.

Згідно з ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Однак, судом з'ясовано, що в порушення даного припису Закону України відповідач - ОСОБА_2 при поданні до Одеського міського центру зайнятості заяви від 16.08.2012року не повідомила позивача про свою реєстрацію в якості фізичної особи-підприємця.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з абз.1 ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009р. №60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009р. №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009р. за №232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, зокрема, за період з 23.08.2012 року по 20.05.2013року відповідачу було виплачено допомогу по безробіттю у загальній сумі 10980, 90 грн.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного, за ОСОБА_2 рахується заборгованість по поверненню незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 10980, 90 грн.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Закону України "Про зайнятість населення" та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 10980, 90 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 65031, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Одеського міського центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 10980, 90 грн. (десять тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень 90 копійок) на розрахунковий рахунок 37174001004828, ГУДКСУ в Одеській області, м. Одеса, МФО 828011, код ЄДРПОУ 35358018.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 04 жовтня 2013 року.

Суддя

Суддя Л.Р. Юхтенко

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 65031, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Одеського міського центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 10980, 90 грн. (десять тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень 90 копійок) на розрахунковий рахунок 37174001004828, ГУДКСУ в Одеській області, м. Одеса, МФО 828011, код ЄДРПОУ 35358018.

04 жовтня 2013 року