Постановление суда № 33880430, 17.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року Справа № СК-37896/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.,

за участі секретаря судового засідання Рак Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гаразд України» до державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2010 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Гаразд України» звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.07.2010 року № 0001531703/0, яким підприємству було визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2063245,05 грн., з яких 687748,35 грн. за основним платежем та 1375496,70 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську № 0001531703/0 від 30.07.2010 року.

При винесенні рішення суд першої інстанції виходив із того, що оподаткуванню підлягає інвестиційний прибуток (позитивна різниця між доходом від продажу інвестиційного активу, та його вартістю) отриманий від здійснення операцій з корпоративними правами. Згідно з до пп. 9.6.1. п.9.6 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від і інших доходів і витрат. Оскільки оподаткуванню підлягає не весь дохід від продажу, а тільки прибуток (доходи мінус витрати), які учасник розраховує самостійно, то у даному випадку юридична особа не є податковим агентом фізичної особи та не повинна утримувати податок з доходів фізичних осіб. Крім того, відповідно до вимог того ж Закону вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна, яке перебуває у власності такої особи, до статутного фонду юридичної особи - резидента є отримання такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку і; придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами п. 1.2 ст. 1 Закону та не відноситься до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до норм його статей 11 та 12. Під час здійснення внеску фізичної особи у вигляді майна до статутного фонду юридичної особи - резидента не виникає об'єкт обкладання податком доходів фізичних осіб. Враховуючи отримання ОСОБА_1 прав управління юридичною особою-резидентом шляхом формування статутного фонду товариства за рахунок свою власного нерухомого майна, підстав для віднесення суми такого статутного фонду до оподатковуваного доходу позивача немає.

Не погодившись із вказаним рішення таке оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі просить зазначену постанову скасувати і прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що оскільки зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Гаразд України» (протоколом № 18 від 20.12.2008 року) прийнято рішення про включення до складу учасників товариства ОСОБА_1 та внесення ним в якості внеску до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «Гаразд Україна» земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна на загальну суму 13 754 967.00 грн., то така операція з урахуванням вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", є доходом для фізичної особи, а отже юридична особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Гаразд України», як податковий агент (згідно п. 1.15 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", зобов'язаний утримати податок з доходів фізичних осіб, виходячи з приписів ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про господарські товариства"; п. 1.6, 1.8, 1.28 ст. 1, пп. 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську проведено планову виїзна перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства товариства з обмеженою відповідальністю «Гаразд України».

За результатами проведеної перевірки складено акт №12652/23-2/32077713 від 16.07.2010 року, згідно якого встановлено порушення позивачем вимог п.1.2, п.1.3 ст.1, п.п. 11.1.2, 11.2.2. п. 11.2. ст. 11, п.17.2. ст. 17, п. 19.2. ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого донараховано за 2008 рік 687748,35 грн. податку з доходів фізичних осіб.

На підставі акту перевірки державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську прийнято податкове повідомлення - рішення №0001531703/0 від 30.07.2010 року про визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Гаразд України» податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності в сумі 2063245,05 грн., в тому числі 687748,35 грн. за основним платежем та 1375496,7 грн. за штрафними санкціями.

Зокрема, в ході перевірки було встановлено, що на підставі протоколу загальних зборів учасників товариства №18 від 20.12.2008 року та акту приймання-передачі земельних ділянок і нерухомого майна, як внеску в статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю «Гаразд України» від 26.01.2009 року ОСОБА_1 вніс до статутного капіталу товариства земельні ділянки та нерухоме майно загальною вартістю 13754967,00 грн.

При прийнятті податкового повідомлення-рішення №0001531703/0 від 30.07.2010 року відповідач виходив з того, що позивач в порушення п.1.2, п.1.3 ст.1, п.п. 11.1.2, 11.2.2. п. 11.2. ст. 11, п.17.2. ст. 17, п. 19.2. ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не нарахував та не сплатив податок з доходу, отриманого ОСОБА_1 від відчуження земельних ділянок і нерухомості, оскільки інвестування фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного їй на правах власності нерухомого майна (в т.ч. земельної ділянки) нематеріальних активів є нічим іншим як договором міни, так як фізична особа придбаває корпоративні права в обмін на внесене майно. Підприємство, яке в обмін на внесене до його статутного фонду нерухоме майно, нематеріальні активи надає фізичній особі корпоративні права, в силу п.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є податковим агентом.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно не погодився з вищенаведеними висновками відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до п.1.2., п.1.3 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» доходом є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. Дохід з джерелом його походження з території України будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді: доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій, з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах.

В силу ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Згідно ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;іноземні доходи.

Відповідно до п.п. 4.2.13 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті.

Відповідно до п.п. 9.6.2. п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у звязку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи- резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права, а до продажу прирівнюються операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента.

Відповідно до п.п. 9.6.6 п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року. Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, то його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

В силу п.п. "а" п.п. 9.6.7 п. 9.6 ст. 9 цього Закону під терміном «інвестиційний актив» розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу.

Аналізуючи вищенведені норми, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оподаткуванню підлягає інвестиційний прибуток (позитивна різниця між доходом від продажу інвестиційного активу, та його вартістю) отриманий від здійснення операцій з корпоративними правами.

Згідно з до пп. 9.6.1. п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Оскільки оподаткуванню підлягає не весь дохід від продажу, а тільки прибуток (доходи мінус витрати), які учасник розраховує самостійно, то в даному випадку юридична особа не є податковим агентом фізичної особи та не повинна утримувати податок з доходів фізичних осіб.

Крім цього, згідно з нормами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна, яке перебуває у власності такої особи, до статутного фонду юридичної особи- резидента є отримання такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у звязку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами п. 1.2 ст. 1 Закону та не відноситься до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до норм ст.ст. 11, 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Під час здійснення внеску фізичної особи у вигляді майна до статутного фонду юридичної особи- резидента не виникає об'єкт обкладання податком з доходів фізичних осіб.

Враховуючи отримання ОСОБА_1 прав управління юридичною особою-резидентом шляхом формування статутного фонду товариства за рахунок свого власного нерухомого майна, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підстав для віднесення суми такого статутного фонду до оподатковуваного доходу позивача немає, а відтак податкове повідомлення-рішення №0001531703/0 від 30.07.2010 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Враховуючи наведене, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року у справі № 2а-3217/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя Р.М. Гулид

суддя В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлений і підписаний 20.09.2013 року