№ 33879803, 30.09.2013, Одеський окружний адміністративний суд

справа № 815/4979/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

за участю секретаря - Запорощукової Г.Г.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - Позивач, або ОСОБА_1) з адміністративним позовом (а.с.16-18) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - Відповідач, або ГУ ДМС України в Одеській області) про визнання дій неправомірними щодо вимоги надання квитанцій по сплаті платних послуг, яких Позивач не замовляв, не отримував та не мав намірів щодо отримання таких платних послуг з переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби з числа встановлених Постановою Кабінету Міністрів України №795 від 04.06.2007 року (далі - Постанова №795); визнання неправомірними дії щодо вимоги сплати 120 грн. «за бланк паспорту»; визнання неправомірними дії щодо повернення Позивачу поданих ним документів, які відповідають вимогам Правил, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 231 від 31.03.1995 року (далі - Правила, або Постанова №231); визнання неправомірними дії щодо відмови в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон (далі - Паспорт) в разі тимчасових поїздок на підставі поданих Позивачем документів, зазначених Постановою №231; зобов'язання повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі Паспорта на підставі документів, що були подані 01.07.2013 року.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Так, Позивач зазначив, що 01.07.2013 року він особисто звернувся до ГУ ДМС України в Одеській області з метою подання документів для оформлення і видачі Паспорта та надав, як це передбачено абз.1-7 п.п. 10, 11 Правил, заяву-анкету, паспорт громадянина України, копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра, квитанцію про сплату державного мита в розмірі 170 грн. Після того, як Позивач передав працівнику Відповідача вищезазначений перелік документів, даний працівник почав стверджувати, що Позивач не надав повний необхідний перелік документів для оформлення Паспорта, а також, що деякі документи, які подані Позивачем, є зайвими. Зайвими документами, за твердженням працівника Відповідача, були заява-анкета та дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра. Щодо документів, які Позивач, начебто, повинен був надати для оформлення і видачі Паспорта, даний працівник вказав на відсутність двох платіжних квитанцій: про сплату платних послуг та за бланк Паспорта. Дії Відповідача, що виразились у відмові в оформленні та видачі Паспорта на підставі поданих Позивачем документів, останній вважає неправомірними з огляду на положення п.10 Правил, відповідно до яких для оформлення Паспорта подається: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати. Також, Позивач зазначив, що згідно із п.6 ст.2, пп.«б» п.6 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року «Про державне мито», державне мито справляється за оформлення нового зразка Паспорта; ставки державного мита за видачу Паспорта встановлюються в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Виходячи з наведеного, Позивач вважає, що 01.07.2013 року під час звернення до Відповідача з метою оформлення Паспорта ним було надано усі необхідні документи, які передбачені п.10 вищевказаних Правил. Вимагати від нього подання будь-яких інших, не передбачених вказаними Правилами документів і платежів, Відповідач не мав правових підстав, оскільки отримання додаткових платних послуг Позивач не замовляв та не потребував. Позивач вважає, що у Відповідача були відсутні будь-які інші законні підстави для відмови в прийнятті документів для оформлення Паспорта.

В судовому засіданні Позивач заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представники Відповідача заперечували проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов. В судовому засіданні представники Відповідача зазначили, що на підставі Постанов Кабінету Міністрів України № 898 від 02.08.1996 року та № 40 від 20.01.1997 року, було створено і затверджено Концепцію розвитку Єдиної державної автоматизованої паспортної системи (ЄДАПС) в Україні - комплексу організаційних, нормативно-правових, технічних, математичних та інших засобів, спрямованих на інформаційне забезпечення ідентифікації та обліку громадян в Україні. На виконання вищевказаної концепції розвитку ЄДАПС, в 2006 році всі регіональні підрозділи ПРФО Міністерства внутрішніх справ України були обладнані вузлами Державної інформаційної системи (ДІС) з метою централізованого оформлення паспортів громадян України для виїзду за кордон по системі ЄДАПС. В процесі впровадження в Україні вузлів ДІС та переходу на централізоване оформлення Паспортів, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №858 від 26.06.2007 року «Про затвердження технічного опису та зразка бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» (далі - Постанова №858), Міністерством внутрішніх справ України (далі - МВС) були передані Міністерству закордонних справ України всі бланки Паспортів із вклеєною фотокарткою. Також, Постановою № 858 були внесені зміни до Постанови № 231, якими виключено в абзаці другому пункту 10 Правил слова і цифри «(додаток 1)», тобто був виключений зразок заяви-анкети для оформлення Паспорта, в зв'язку із прийняттям вказаною Постановою Порядку централізованого оформлення, виготовлення та видачі Паспорта. Відповідно до п. 2 Додатка 2-1 до Правил, анкета отримувача Паспорта оформляється безпосередньо уповноваженою особою територіального органу чи підрозділу (зараз і далі - для дій в межах України). Щодо фотокарток, які представляв Позивач Відповідачу, то згідно чинного законодавства, а саме - п. 8 технічного опису, затвердженого Постановою №858, відцифроване зображення обличчя пред'явника паспорта, його підпис виконуються на лицьовому боці сторінки даних способом лазерного гравірування. Зображення обличчя дублюється на сторінці способом лазерної перфорації. Оформлення безпосередньо в Україні Паспорта здійснюється в централізованому порядку, до бланків паспортів вносяться персональні дані особи способом лазерного гравірування та лазерної перфорації, а елемент ідентифікації вноситься згідно з ІКАО, Dос.№9303, ДСТУ 1303-94. Таким чином, оформлення анкети отримувача Паспорта здійснюється безпосередньо уповноваженою особою територіального підрозділу ДМС України на вузлах Державної інформаційної системи (ДІС) відповідно до Порядку централізованого оформлення, виготовлення та видачі Паспорта, відповідно до вимог Постанови № 231.

Стосовно оплати послуг з оформлення та видачі Паспорта, Відповідач зазначив, що ДМС України, як центральний орган виконавчої влади та суб'єкт надання адміністративних послуг, свої владні повноваження у сфері з реалізації державної політики з питань оформлення та видачі Паспортів, здійснює на підставі чинного законодавства, зокрема: на підставі Закону України № 5203-VІ від 06.09.2012 року «Про адміністративні послуги», Постанови Кабінету Міністрів України № 795 від 04.06.2007 року «Про затвердження Переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розмір плати за їх надання», Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 року «Про державне мито», Постанови Кабінету Міністрів України № 1098 від 26.10.2011 року «Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг». В даному випадку чинним нормативним актом, а саме - Постановою Кабінету Міністрів України № 1098 від 26.10.2011 року, яка на сьогоднішній день діє та має однакову юридичну силу з постановою № 231, прямо передбачено оплату замовником вартості бланку та наданих йому послуг. Крім того, Відповідач зазначив, що діючою на сьогоднішній день Постановою Кабінету міністрів України №795 від 04.06.2007 року визначений конкретний Перелік платних послуг, які надаються Державною міграційною службою, і розмір плати за їх надання, в разі оформлення, виготовлення та видачі Паспорта. Зокрема, вартість послуги ДМС України за оформлення та видачу Паспорта складає 87,15 грн. При цьому, відповідно до примітки до зазначеної Постанови, розмір плати за надання послуг наведено без урахування податку на додану вартість та вартості бланків і номерних знаків. Згідно п.п. «б» п.6 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-9 від 21.01.1993 року, державне мито справляється у встановленому розмірі 170 грн. за вчинення дій, пов'язаних з видачею Паспорта або обміну цього документа. Що стосується вартості бланку Паспорту, Відповідач зазначив, що вона визначається виключно Міністерством внутрішніх справ України з урахуванням витрат на придбання бланкової продукції згідно Закону України №2289-VI від 01.06.2010 року. Пунктом 4 Порядку надання підрозділами МВС України та Державної міграційної служби України платних послуг, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1098 від 26.10.2011 року, визначено, що розмір плати бланку визначається саме МВС з урахуванням витрат, пов'язаних з придбанням відповідної продукції. З метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 року, відповідно до глави 19 Господарського кодексу України, Закону України №719-V «Про здійснення державних закупівель», ДМС України уклала з консорціумом «ЄДАПС» договір № 1 від 04.01.2013 року на закупівлю персоніфікованих документів (паспорт громадянина України для виїзду за кордон). Однак, як зазначає Позивач, ним було сплачено лише держмито у сумі 170 грн., а інші платежі, встановлені законодавством України, сплачені не були. З огляду на викладене, на думку Відповідача, Позивачем не виконані вимоги діючого законодавства щодо оплати послуги за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ДМС України в Одеській області є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Вислухавши пояснення Позивача та представників Відповідача, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

01.07.2013 року Позивач звернувся до ГУ ДМС України в Одеській області з проханням щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та надав Відповідачу: заяву-анкету, паспорт громадянина України, копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см та квитанцію про сплату державного мита в розмірі 170 грн. (а.с. 6-10).

Відповідач відмовив в усній формі у прийнятті вказаних документів та повернув надані Позивачем документи.

Підставами для повернення поданих ОСОБА_1 документів для оформлення Паспорта стали такі факти: подання Позивачем заяви-анкети, яка на момент звернення останньої до органу міграційною служби не була дійсною, з огляду на зміни до Постанови № 231; відсутність підтвердження здійснення платежів, які, згідно до діючих нормативних актів, стягуються із заявника, а саме: державного мита в сумі 170 грн., яке сплачується відповідно до п.6 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7 «Про державне мито» від 18.01.1993 року; платних послуг підрозділів МВС і Міграційної служби України в сумі 87,15 грн., що передбачено Переліком платних послуг, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 795 від 04.06.2007 року; вартості бланку Паспорта в сумі 120 грн., яка здійснюється відповідно до п.4 Порядку надання підрозділами МВС та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №1098 від 26.10.2011 року.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, згідно із частиною 1 статті 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що документами, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є у тому числі паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон провадиться громадянам України, які постійно проживають в Україні і досягли 18-річного віку, - за особистим клопотанням про отримання паспорта або через своїх законних представників до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства. У виняткових випадках (за наявності вимог держави, до якої здійснюється виїзд, чи вимог міжнародної організації, для участі в заходах якої здійснюється виїзд, а також у разі виїзду на постійне проживання за кордон усиновленої іноземцями дитини - громадянина України) паспорт може бути оформлено до досягнення громадянином 18-річного віку. Порядок оформлення, видачі, обміну, повернення, вилучення, знищення, визнання недійсним паспорта громадянина України для виїзду за кордон визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспорта громадянина України для виїзду за кордон виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства. Особи, які звертаються за отриманням паспорта, сповіщають дані про себе, відомості про сімейний стан і наявність неповнолітніх дітей та утриманців, про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон (частина 1 статті 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»).

Відповідно до статті 7 цього ж Закону правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.

Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 380).

Згідно з пунктами 10 та 11 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 380) (далі - Правила № 231) для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон подається: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років) (після прийняття документів повертається); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати; особи віком від 18 до 25 років, які підлягають призову на строкову військову службу, разом із заявою про оформлення паспорта подають довідку відповідного військового комісаріату щодо можливості виїзду з України.

З системного аналізу положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та п. 10 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення слідує, що особа, яка бажає отримати паспорт громадянина України для виїзду за кордон, має особисто подати до територіального органу Державної міграційної служби України заяву встановленого зразка, в якій сповіщає дані про себе, відомості про сімейний стан і наявність неповнолітніх дітей та утриманців, про відсутність обставин, що обмежують відповідно до вказаного Закону № 3857, тобто, заява про отримання паспорту фактично є анкетою особи, яка отримує паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Таким чином, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2007 року № 858 «Про затвердження технічного опису та зразка бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» у Правилах № 231 в абзаці другому пункту 10 слово і цифру «(додаток 1)», а також додаток 1 до Правил виключені, суд прийшов до висновку, що Позивач звернулась до ГУ ДМС України в Одеській області із заявою-анкетою невстановленого зразка.

На час виникнення спірних правовідносин заявою-анкетою встановленого зразка була анкета отримувача паспорта громадянина України для виїзду за кордон, зразок якої затверджений як додаток 13 до пункту 26 Порядку провадження за заявами про оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон i проїзних документів дитини, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 21 грудня 2004 року № 1603 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 року за № 68/10348.

Згідно з пунктами 3 і 4 Порядку провадження за заявами про оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон i проїзних документів дитини, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 21 грудня 2004 року № 1603 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 року за № 68/10348, заява-анкета про оформлення паспорта/проїзного документа подається громадянином України особисто або через своїх законних представників. Діти віком від 16 до 18 років можуть самостійно передати до територіального органу чи територіального підрозділу документи для оформлення їм паспорта/проїзного документа. Заяви-анкети про оформлення паспорта/проїзного документа приймаються працівниками територіальних органів та територіальних підрозділів за умови подання всіх документів, передбачених Правилами. Усі документи, пов'язані з оформленням паспорта/проїзного документа, долучаються до заяви-анкети.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 01.07.2013 року при зверненні за отриманням паспорта громадянина України для виїзду за кордон надала ГУ ДМС України в Одеській області заяву-анкету невстановленого зразка та під час судового розгляду наполягала на тому, що заповнена нею заява-анкета є діючою згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 380 «Про внесення змін до Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення», суд вважає, що вимоги Позивача про визнання неправомірними дії Відповідача щодо повернення поданих нею документів, які відповідають вимогам Правил затверджених ПКМУ № 231 від 31.03.1995 року, визнання неправомірними дії щодо відмови в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон в разі тимчасових поїздок на підставі поданих Позивачем документів зазначених Правилами затверджених ПКМУ №231 від 31.03.1995 року, зобов'язання повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі документів, що були подані 01.07.2013 року задоволенню не підлягають.

Також, суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги Позивача про визнання дій неправомірними щодо вимоги надання квитанцій по сплаті платних послуг, яких Позивач не замовляв, не отримував та не мав намірів щодо отримання таких платних послуг з переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби затвердженого ПКМУ №795 від 04.06.2007року, визнання неправомірними дії щодо вимоги сплати 120 грн. «за бланк паспорта» з наступних підстав.

Так, відповідно до Порядку централізованого оформлення, виготовлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, яким постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2007 року N 858 доповнена Постанова № 231 (додаток 2-1) в редакції від 02.12.2011 року, яка діяла на час існування спірних відносин, централізоване оформлення, виготовлення та видача паспортів громадянина України для виїзду за кордон (далі - паспорт) громадянам, які проживають в Україні, здійснюється управліннями (відділами) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, відділів, відділень у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб міських, районних управлінь (відділів) МВС (далі - територіальний орган чи підрозділ), на базі яких утворюються вузли місцевого рівня (у районах, районах у містах, містах обласного значення) та вузли регіонального рівня (в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі), Головним обчислювальним центром Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування, що діє у складі Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС (далі - Головний обчислювальний центр) і Державним підприємством «Державний центр персоналізації документів» (далі - Центр).

Анкета отримувача паспорта оформляється безпосередньо уповноваженою особою територіального органу чи підрозділу або консульською посадовою особою дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном. Зазначені в анкеті персональні дані передаються до Головного обчислювального центру через вузол відповідного регіонального рівня. Між вузлами місцевого та регіонального рівня, Головним обчислювальним центром персональні дані передаються каналами зв'язку, згрупованими в спеціальні файли, що містять графічні та текстові дані. До завершення Центром роботи, пов'язаної із забезпеченням технічного захисту інформації, така передача здійснюється з використанням оптичних носіїв інформації.

Головний обчислювальний центр: проводить з використанням бази даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів перевірку достовірності відповідного ідентифікаційного номера; передає до Центру персональні дані, необхідні для виготовлення паспортів. Після виготовлення паспортів персональні дані повертаються Головному обчислювальному центру.

Таким чином, процедура оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон передбачає вчинення територіальними підрозділами Державної міграційної служби дій не тільки щодо прийняття від заявника документів, перелік яких визначений п. 10 Правил № 231, а й цілого комплексу дій, пов'язаних з оформленням анкети отримувача паспорта, перевіркою достовірності, обробкою та збереженням заявлених особою даних, оформленням паспорта, дані до якого вносяться способом лазерного гравірування, тощо. Зазначені дії визначають зміст послуг з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду, які надаються територіальними підрозділами Державної міграційної служби України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про адміністративні послуги» законодавство у сфері надання адміністративних послуг складається з Конституції України, цього та інших законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері надання адміністративних послуг.

В силу положень ст.1 Закону України «Про адміністративні послуги» адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону; суб'єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

Отже, з урахуванням положень Закону України «Про адміністративні послуги» та Правил № 231, паспорт громадянина України для виїзду за кордон є результатом надання територіальними підрозділами Державної міграційної служби України відповідної адміністративної послуги з його оформлення та видачі.

Пунктом 2 Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1098 «Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг» передбачено, що платні послуги надаються за письмовою заявою фізичних або юридичних осіб (надалі - Постанова № 1098).

Водночас, у відповідності до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про адміністративні послуги» заява на отримання адміністративної послуги подається в письмовій чи усній формі.

Таким чином, Закон України «Про адміністративні послуги», дія якого в силу ч. 3 ст. 3 цього Закону поширюється в тому числі і на правовідносини щодо надання адміністративних послуг з оформлення та видачі органами Державної міграційної служби України паспорта громадянина України для виїзду за кордон, передбачає надання таких послуг не тільки за письмовою, а й за усною заявою.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в Постанові від 1 листопада 1996 року N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу, зокрема постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази та інструкції міністерств і відомств, підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Оскільки положення п. 2 Постанови № 1098 щодо порядку звернення з заявою про надання платної послуги суперечать положенням ч. 4 ст. 9 Закону України «Про адміністративні послуги», застосуванню підлягає положення зазначеного Закону, в силу якого заява на отримання адміністративної послуги подається в письмовій чи усній формі.

Отже, послуга з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон надається територіальними підрозділами Державної міграційної служби України як за письмовою та і за усною заявою особи, яка з метою оформлення паспорта звернулась до відповідного підрозділу та надала необхідні для його оформлення документи, перелік яких визначений Правилами № 231 відповідної адміністративної послуги.

При цьому, порядок та умови надання адміністративних послуг з оформлення та видачі паспорта регулюються не Правилами № 231, а Законом України «Про адміністративні послуги» та прийнятою на його виконання Постановою № 1098. Надання зазначеної послуги здійснюється за заявою-анкетою встановленого зразка, яка одночасно є заявою про надання відповідної послуги з оформлення та видачу паспорта.

В силу ч. 1 ст.11 Закону України «Про адміністративні послуги» при наданні адміністративних послуг у випадках, передбачених законом, справляється плата. Розмір плати за надання адміністративної послуги (адміністративного збору) і порядок її справляння визначаються законом з урахуванням її соціального та економічного значення (ч. 3 ст. 11 цього Закону).

Перелік платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розмір плати за їх надання затверджений постановою Кабінету Міністрів від 04.06.2007 року № 795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання» (надалі - Постанова №795).

Пунктом 27 зазначеного Переліку встановлена плата за надання послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 87 грн. 15 коп. При цьому, відповідно до Примітки до Постанови № 795 розмір плати за надання послуг наведено без урахування податку на додану вартість та вартості бланків і номерних знаків.

Відповідно до п. 3 Постанови № 1098 оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування замовником коштів через банки, відділення поштового зв'язку або програмно-технічні комплекси самообслуговування. Підтвердженням оплати послуг є платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції. У разі надання послуги, що передбачає видачу бланка або номерного знака, розмір плати за її надання визначається з урахуванням витрат, пов'язаних з придбанням відповідної продукції. Обсяг таких витрат визначається МВС (п. 4 Постанови №1098).

Отже, оскільки оформлення та видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон передбачає видачу бланка, то необхідною є оплата не тільки послуг з його оформлення, а й вартості бланка паспорта.

Відповідно до наказу Державної міграційної служби України №170 від 10.08.2012 року кошти отримані від надання адміністративних послуг та бланків перераховуються до загального фонду Державного бюджету.

Тому, вимоги Відповідача щодо сплати Позивачем вартості послуг ДМС в розмірі 87,15 грн. і вартості бланка паспорта в розмірі 120,0 грн., як передумови для оформлення та видачі йому паспорта громадянина України для виїзду за кордон є обґрунтованими.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 01.07.2013 року при зверненні за отриманням паспорта громадянина України для виїзду за кордон надала ГУ ДМС України в Одеській області заяву-анкету невстановленого зразка та під час судового розгляду наполягала на тому, що заповнена нею заява-анкета є діючою згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 380 «Про внесення змін до Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення», а також враховуючи, Відповідач довів, що вимагаючи від Позивача сплати вартості послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 87,15 грн. та вартості бланка паспорта в розмірі 120,0 грн., та відмовившись прийняти документи для оформлення паспорта без сплати зазначених платежів останній діяв в межах діючого законодавства, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій неправомірними щодо вимоги надання квитанцій по сплаті платних послуг, яких Позивач не замовляв, не отримував та не мав намірів щодо отримання таких платних послуг з переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби затвердженого ПКМУ № 795 від 04 червня 2007 року; визнання неправомірними дії щодо вимоги сплати 120,00 грн. «за бланк паспорта»; визнання неправомірними дії щодо повернення Позивачу поданих ним документів, які відповідають вимогам Правил затверджених ПКМУ № 231 від 31 березня 1995 року; визнання неправомірними дії щодо відмови в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон в разі тимчасових поїздок на підставі поданих Позивачем документів зазначених Правилами затверджених ПКМУ № 231 від 31 березня 1995 року; зобов'язання повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі документів, що були подані 01 липня 2013 року - відмовити в повному обсязі.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

30 вересня 2013 року.