№ 33851419, 26.09.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5917/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року о 15.45 год. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафних санкцій загальний розмір яких складає 10 755,78 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафних санкцій загальний розмір яких складає 10 755,78 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем станом на 01.08.2013 року рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 10 755,78 грн., з яких 10585,78 грн., основна сума заборгованості та 170 грн. штрафні санкції, яка у добровільному порядку фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не сплачена, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом про її стягнення у судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, в адміністративному позові просив суд розглянути справу у відсутності представника пенсійного фонду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення судової повістки.

Заперечення на позов та докази в їх обґрунтування, а також заяви або клопотання про відкладення розгляду справи, визнання позовних вимог, слухання справи за відсутністю відповідача на адресу суду не надходили.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на викладене, ухвалою суду на місці, що відображена у журналі судового засідання, суд ухвалив слухати справу в письмовому провадженні відповідно ч. 6 ст.128 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, 14.03.2007 року була зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Судом встановлено, що згідно даних картки особового рахунку за відповідачем з 01.01.2010 року по 09.08.2013 року наявна заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з яких за 2011 рік у сумі 3625,30 грн., за 2012 рік у сумі 4572,42 грн., за I кв. 2013 року у сумі 1194,03 грн., II кв. 2013 року у сумі 1194,03 грн.

Позивачем надсилалися на адресу відповідача вимоги про сплату недоїмки від 21.05.2013 року № 17/1, від 28.01.2013 року № 40, від 15.03.2012 року № 126, однак у добровільному порядку сума заборгованості самостійно не погашена.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, та досліджені докази, які є в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до Указу Президента від 6 квітня 2011 року N 384/2011 "Про положення про Пенсійний фонд України", Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України (далі - Міністр). Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Відповідно до п. 4 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року, платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно із ч.8 ст.9 зазначеного Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Пунктом 4.6 розділу 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5 (далі - Інструкція), платники, зазначені у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, самостійно обчислюють для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до пункту 3.4 Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Процедура подачі такої звітності з 01 січня 2011 року встановлена Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2.

Судом встановлено, що за неподання звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " за 2012 рік до відповідача застосовано штрафну санкцію згідно рішення №164 від 02.04.2013 року в сумі 170, 00 грн..

Згідно ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду України. Якщо згоди з органом Пенсійного фонду України не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду України вищого рівня чи в судовому порядку (стаття).

Позивач направляв на адресу відповідача вимоги про сплату недоїмки від 21.05.2013 року № 17/1, від 28.01.2013 року № 40, від 15.03.2012 року № 126, а також рішення про застосування штрафних санкцій №164 від 02.04.2013 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.8, 9,10 звор. бік), але у строки встановленні чинним законодавством зазначена заборгованість та штраф самостійно сплачені не були.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідачем не надано суду доказів оскарження вимог про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій у судовому порядку.

Відповідно до п.7 ст.13 зазначеного Закону, Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Приписи п.12 ст.9 Закону України №2464-VI від 08.07.2010 року визначають, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ст. 25 Закону, рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані позивачем по справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафної санкції, що у сумі складає 10 755,78 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

З огляду на вищевикладене, відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та штрафних санкцій загальний розмір яких складає 10 755,78 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області (код ЄДРПОУ 24528773, р/р 37195104001525, МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській області) заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 10 755,78 грн. (десять тисяч гривень сімсот п'ятдесят п'ять гривень 78 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області (код ЄДРПОУ 24528773, р/р 37195104001525, МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській області) заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 10 755,78 грн. (десять тисяч гривень сімсот п'ятдесят п'ять гривень 78 копійок).