Решение № 33804325, 30.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.13р. Справа № 904/5953/13

За позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковське", м. Новомосковьк, Дніпропетровська область

про стягнення 39 663 грн. 32 коп.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Бугрименко В.А. - представник за дов. б/н від 05.11.2013

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Торговий дім «Золота миля» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковське» про стягнення пені у розмірі 2 365 грн. 68 коп., інфляційних втрат у розмірі 36 823 грн. 50 коп., 3% річних у сумі 474 грн. 14 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № КО-01/11.2012 від 01.11.2012 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду від 05.08.2013 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 16.09.2013. Ухвалою від 16.09.2013 розгляд справи було відкладено на 30.09.2013.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про дату, місце і час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа з ухвалою суду (арк. с. 53)

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 30.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2012 між Приватним підприємством «Торговий дім «Золота миля» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новомосковське» (далі - відповідач, покупець) був укладений договір поставки № КО-01/11.2012 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити на умовах дійсного договору продукти харчування (далі - товар).

Найменування товару, що поставляється, його кількість і вартість відображаються в накладних, що становлять невід'ємну частину даного договору. (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 2.1. договору ціна на товар є договірною. Кількість та ціна, згідно письмової або усної заявки покупця, вказується в рахунку-фактурі або специфікації. Підтвердженням узгодження сторонами заявки покупця є підписання сторонами рахунка-фактури або специфікації.

Згідно до п. 4.1. договору ціна на кожне найменування й на кожну партію товару вказується в накладній і рахунку-фактурі з урахуванням податку на додану вартість.

За товар, що поставляється, покупець здійснює розрахунок протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів на підставі рахунку-фактури наданої постачальником, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. (п. 4.2. договору)

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 36 750 грн. 00 коп., відповідно до видаткової накладної № 6901 від 20.12.2012, яка підписана обома сторонами, та довіреності на отримання товару № 979 від 19.12.2012 (арк. с. 11-12).

З метою досудового врегулювання спору позивач надсилав на адресу відповідача претензію № 13.06/139 від 07.03.2013, якою вимагав негайно сплатити заборгованість (арк. с. 14). Претензія була отримана відповідачем 03.05.2013, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа (арк. с.16).

Однак відповідач залишив вищезазначену претензію без відповіді та суму основного боргу не сплатив.

Отже, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 36 750 грн. 00 коп.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за видатковою накладною № 6901 від 20.12.2012 та не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару на суму 36 750 грн. 00 коп., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 36 750 грн. 00 коп.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 2 365 грн. 68 коп. за період з 04.01.2013 по 10.06.2013.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що за порушення строків оплати, передбачених п. 4.1. договору, покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в момент виникнення порушення зобов'язань, від суми дебіторської заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє дану вимогу повністю в розмірі 2 365 грн. 68 коп.

Також, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані 3% річних у сумі 474 грн. 14 коп. та інфляційні втрати у розмірі 73 грн. 50 коп. за період з 04.01.2013 по 10.06.2013

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, задовольняє дані вимоги повністю у розмірі 474 грн. 14 коп. та 73 грн. 50 коп. відповідно.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 1 720 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковське» (51206, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. М. Головка, 7, код ЄДРПОУ 00377489) на користь Приватного підприємства «Торговий дім «Золота миля» (61001, м. Харків, вул. Петровського, 7, код ЄДРПОУ 34470937) суму основного боргу у розмірі 36 750 грн. 00 коп. (тридцять шість тисяч сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.), пеню у розмірі 2 365 грн. 68 коп. (дві тисячі триста шістдесят п'ять грн. 68 коп.), інфляційні втрати у розмірі 73 грн. 50 коп. (сімдесят три грн. 50 коп.), 3% річних у розмірі 474 грн. 14 коп. (чотириста сімдесят чотири грн. 14 коп.) та 1 720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.І. Ярошенко Повне рішення складено 30.09.13р.