Решение № 33804280, 27.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.09.13р. Справа № 904/5246/13

За позовом Українського державного геологорозвідувального інституту, м. Київ

до Казенного підприємства "Південукргеологія", м. Дніпропетровськ

Третя особа-1 на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Полтавську міжрайонну державну фінансову інспекцію, м. Полтава

Третя особа-2 на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, м. Полтава

про стягнення 4 379 грн. 73 коп.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Клименко С.М. - представник, довіреність № 1452 від 16.07.2013 року;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи -1: не з'явився;

від третьої особи -2: Шморгай О.М. - представник, довіреність № 4 від 02.01.2013 року.

СУТЬ СПОРУ:

Український державний геологорозвідувальний інститут, м. Київ (далі - Позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Казенного підприємства "Південукргеологія", м. Дніпропетровськ (далі - Відповідач) заборгованості за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 18/07-Н від 11.06.2007 року у розмірі 4 379 грн. 73 коп., із яких: 4 160 грн. 16 коп. - основного боргу, 179 грн. 51 коп. - пені, 35 грн. 90 коп. - 3% річних, 4 грн. 16 коп. - інфляційних витрат, та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 18/07-Н укладеного між сторонами від 11.06.2007 року.

Ухвалою господарського суду від 09.07.2013 року порушено провадження у справі №904/5246/13 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.07.2013 року.

У судовому засіданні 29.07.2013 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву № 01-12-253 від 29.07.2013 року (Т- 1, а.с. 63-66), в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки результати перевірки проведеної Полтавською міжрайонною фінансовою інспекцією не є підставою виникнення чи зміни орендних відносин між сторонами, а зміни в договір оренди нерухомого майна від 11.04.2007 року № 18/07-Н щодо зміни орендної плати не вносилися.

Ухвалою господарського суду від 29.07.2013 року розгляд справи відкладено на 28.08.2013 року.

05.08.2013 року до канцелярії господарського суду від позивача надійшло клопотання про про залучення третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Полтавську міжрайонну державну фінансову інспекцію (36000, місто Полтава, вулиця Леніна, 1/23).

У судовому засіданні 28.08.2013 року представник позивача подав заперечення на відзив на позовну заяву (Т-1, а.с. 117-119).

У судовому засідання 28.08.2013 року оголошувалась перерва до 09.09.2013 року.

Представник відповідача у судове засідання 09.09.2013 року не з'явився, подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що представник відповідача знаходиться в іншому судовому засіданні та заяву про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду від 09.09.2013 року продовжено строк розгляду спору до 24.09.2013 року, розгляд справи відкладено на 23.09.2013 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи-1 на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Полтавську міжрайонну державну фінансову інспекцію (36000, м. Полтава, вул. Леніна, 1/23); залучено до участі у справі в якості третьої особи-2 на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Леніна, 1/23, код ЄДРПОУ 22527015).

У судовому засіданні 23.09.2013 року представник третьої особи - 1 подав письмові пояснення по суті (Т-2, а.с. 4-5) в яких останній повідомляє, що під час ревізії проведено розрахунок орендної плати, яка не отримана Полтавським відділенням ДП «УкрДГРІ» станом на 01.07.2012, внаслідок не дотримання вимог Методики від 04.10.1995 № 786, шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Також, на те, що ревізією встановлено невідображення в бухгалтерському обліку та неотримання дебіторської заборгованості плати за майно, надане в оренду, між Полтавським відділенням ДП «УкрДГРІ» та орендарями за період з 01.07.2009 по 01.07.2012 років в загальній сумі 11338,31 грн., в т.ч. дебіторська заборгованість КП "Південукргеологія" становить за вказаний період у загальній сумі 2 496 грн. 10 коп.

Представником третьої особи - 2 подано письмові пояснення (Т-2, а.с. 6-7) в яких останній зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства, Договір № 18/07-Н оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладений між Регіональним ФДМУ по Полтавській області та Казенним підприємством "Південукргеологія" 11.06.2007 року, не підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Представник відповідача в свою чергу подав, письмові пояснення (Т-2, а.с. 15-16), в яких для підтвердження факту оплати ним орендної плати по договору оренди №18/07-Н від 11.06.2007 року надає суду копії банківських виписок підтверджуючих факт оплати Відповідачем сум вказаних в контррозрахунку починаючи з січня 2010 року. Так в підтвердження оплати за грудень 2009 року надається копія банківської виписки за 11.01.2010 року відповідно до якої 11.01.2010 року Відповідачем було сплачено до державного бюджету 25,74 грн. - 70% орендної плати за грудень 2009 року та 599,40 грн. - 30% орендної плати та комунальні послуги за листопад 2009 року. Відповідно до даних контррозрахунку при сплаті орендної плати за грудень 2009 року у розмірі 325,74 грн. Відповідачем було застосовано індекс інфляції за грудень 2009 року (індекс інфляції за грудень 2009 року - 100,9). Сплата саме 325,74 грн. 70% орендної плати за грудень підтверджується копією банківської виписки за 11.01.2010 року. Також, просить суд звернути увагу на те, що Відповідач здійснював оплату орендної плати виходячи саме з «даних контррозрахунку (суми оплат яких підтверджуються копіями Банківських виписок) а не на підставі виставлених Позивачем рахунків. На підставі вищевикладеного, Відповідач стверджує, що при сплаті орендної плати за договором оренди було застосовано правильний індекс інфляції, передбачений нормами п. 13 Методики.

Позивач у судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог (Т-2, а.с. 118), в якій просить суд стягнути з Відповідача суму заборгованості в розмірі 666 грн. 59 коп., в тому числі основного боргу у розмірі 633 грн. 18 коп., пені 27 грн. 32 коп., 3% річних у розмірі 5 грн. 46 коп., інфляційних втрат у розмірі 00 грн. 63 коп., та витрати на сплату судового збору у розмірі 1 720 грн. 50 коп.

Повноважний представник відповідача та третьої особи - 1 в судове засідання 23.09.2013 року не з'явились.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та третьої особи - 1, за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.09.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2007 року між Позивачем та Відповідачем укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 18/07 - Н (далі - Договір).

За умовами Договору Відповідачу було передано в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 17,3 квадратних метрів, розміщеного в будівлі адміністративно-лабораторного корпусу за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 149.

Як свідчить з матеріалів справи, на виконання умов вищезазначеного Договору, Позивач передав об'єкт оренди, а відповідач його прийняв, що підтверджує Акт приймання - передачі від 11 червня 2007 року (Т-1, а. с. 16).

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995р. ( зі змінами та доповненнями), з урахуванням пропозицій орендаря та індексу інфляції і становить визначену суму без ПДВ за місяць. Нарахування та сплата ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

За умовами пункту 1 Додаткової угоди до Договору від 01.01.2010 року (Т-1, а.с. 27) орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що орендна плата перераховується у співвідношенні:

- 70 % орендної плати - до державного бюджету на рахунок територіального органу Державного казначейства;

- 30 % орендної плати Балансоутримувачу - Полтавському відділенню Українського державного геологорозвідувального інституту, щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Відповідач, за умовами п. 4.3.1 договору брав на себе зобов'язання у повному обсязі та своєчасно вносити орендні платежі незалежно від наслідків господарської діяльності і фінансового стану та відповідно до п. 7.1 Договору, нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором згідно з чинним законодавством України.

Цей договір укладений строком на 1 рік та діє з 11.06.2007 року по 11.06.2008 року (пункт 7.1 Договору).

Відповідно до п. 8.5 Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або змін цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві, шляхом укладення додаткової угоди до Договору.

Умови договору зберігають силу протягом всього строку його дії, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань (пункт 8.2 Договору).

Статтею 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що істотними умовами договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації. Механізм нарахування індексації орендної плати визначений Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна Затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року №786 зі змінами від 11.07.2012 року (далі - Методика).

Позивач у позовній заяві зазначає, що ним щомісячно проводився розрахунок індексації орендної плати з урахуванням вимог п. 12 Методики.

Позивач наполягає на тому, довідкою Полтавської міжрайонної державної фінансової інспекції від 01.11.2012 року за результатами ревізією фінансово-господарської діяльності Полтавського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту визначено, що Позивачем невірно застосовано індекс інфляції, тобто проведено коригування орендної плати на індекс інфляції не поточного, а попереднього місяця, що призвело до недоотримання доходів від орендної плати майна на суму 2 496,10 грн., в тому числі за ІІ-ІV квартал 2010 року - 1 327,21грн. та за 2011 рік - 1 180,86 грн. (Т-1, а. с. 18-23).

З огляду на таке Позивач пред'явив Відповідачу вимогу № 4 від 09.01.2013 року (Т-1, а. с. 24) та рахунок № 213 від 28.12.2012 року (Т-1, 25) плати про сплату суми орендної в сумі 2 496,10 грн. та суми зобов'язань по податку на додану вартість в розмірі 1 664,06 грн. нарахованої на суму орендної плати. Розмір зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 1 664,06 грн. розрахований з врахуванням наступного: - позивач, відповідно до ст. 17 Закону, отримує 30% коштів від загальної суми орендної плати, отже сума відхилення орендної плати є також сумою в 30%; регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області не є платником податку на додану вартість, тому Позивачем, як платником ПДВ проводиться нарахування зобов'язань по ПДВ на всю суму орендної плати, тобто в 100% розмірі.

Відповідач дану вимогу отримав 08.02.2013 року, що підтверджується поштовим повідомленням (Т-1, а. с. 26), на яку відповідач відповіді не надав (доказів не надано).

Позивач у судовому засіданні 23.09.2013 року подав заяву про зменшення позовних вимог (Т-2, а. с. 118), в якій просить суд стягнути з Відповідача суму заборгованості в розмірі 666 грн. 59 коп., в тому числі основного боргу у розмірі 633 грн. 18 коп., пені 27 грн. 32 коп., 3% річних у розмірі 5 грн. 46 коп., інфляційних втрат у розмірі 00 грн. 63 коп., та витрати на сплату судового збору у розмірі 1 720 грн. 50 коп., у зв'язку з тим, що Позивачем було проведено перерахунок суми заборгованості і виявлено невідповідність нарахованої Полтавською міжрайонною державною фінансовою інспекцією суми дійсній сумі заборгованості.

Згідно умов Договору Відповідач брав на себе обов'язок виконувати умови Договору належним чином. Не сплативши кошти за оренду, Відповідачем порушено договірні зобов'язання.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 633 грн. 18 коп.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 3 Додаткової угоди до Договору від 22.08.2008 року (Т-1, а.с. 28), підписаної сторонами, встановлено, що за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 3 Угоди позивачем була нарахована пеня за період з 01.06.2013 року по 23.09.2013 року на загальну суму 27 грн. 32 коп.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення пені за період з 01.06.2013 року по 23.09.2013 року на загальну суму 27 грн. 32 коп. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми закону позивачем було нараховано інфляційні витрати на загальну суму 0 грн. 63 коп. та 3% річних на загальну суму 5 грн. 46 коп., розрахунки яких перевірено господарським судом.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат на загальну суму 0 грн. 63 коп. та 3% річних на загальну суму 5 грн. 46 коп. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Казенного підприємства "Південукргеологія" (49600, м. Дніпропетровськ, вулиця Чернишевського, 11, код ЄДРПОУ 01432150) на користь Українського державного геологорозвідувального інституту (04114, місто Київ, вулиця Автозаводська, 78-а, код ЄДРПОУ 01432032) суму основного боргу у розмірі 633 грн. 18 коп., пеню у розмірі 27 грн. 32 коп., 3% річних у розмірі 5 грн. 46 коп., інфляційні витрати у розмірі 00 грн. 63 коп., та витрати на сплату судового збору у розмірі 1 720 грн. 50 коп.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 27.09.2013 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин