Постановление суда № 33785397, 20.08.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-5165/13, 760/17893/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Ляш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

Від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт:

- на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_1;

- на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_2.

В судове засідання сторони не викликались, що не суперечить вимогам ст. 153 ЦПК України.

Дослідивши матеріали поданої заяви, співставивши їх вимоги у відповідності до вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даної заяви виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову

Згідно п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Порушуючи питання про накладення арешту на майно, грошові кошти, позивач не надав суду переліку належного відповідачам на праві власності майна, на яке потрібно накласти арешт, документів що підтверджують право власності на майно, не надав жодного доказу на підтвердження того, що відповідачі можуть або намагаються уникнути відповідальності або існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дана заява є необґрунтованою та передчасною.

Керуючись ст. 151 - 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя