№ 33762164, 16.09.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 року Справа №811/676/13-а.

провадження № 2-ап/811/54/13

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Ленінського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції

про зобов'язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся з позовом, в подальшому уточненим, до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про:

- зобов'язання відповідача Ленінський відділ Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції зняти арешт нерухомого майна на все майно в АДРЕСА_1, яке належить на праві власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) накладений на підставі постанови аа 135281 від 07.09.2004 р. ДВС Ленінського району, виконавець Борисенко, зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 09.09.2004 року за №1290400 реєстратором: Державний нотаріальний архів в Кіровоградській області, перенесений до розділу №13096635101 Державного реєстру прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 207879;

- зобов'язання відповідача Ленінський відділ Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції зняти арешт нерухомого майна на будинок в АДРЕСА_1, яке належить на праві власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) накладений на підставі постанови аа 135278 від 07.09.2004 р. ДВС Ленінського району, виконавець Борисенко, зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 09.09.2004 року за №1290442 реєстратором: Державний нотаріальний архів в Кіровоградській області, перенесений до розділу №13096635101 Державного реєстру прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 208009.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що на належне йому на праві власності нерухоме майно, розташоване в АДРЕСА_1 постановами ДВС Ленінського району аа 135281 та аа 135278 від 07.09.2004 р. накладено арешт, при цьому власниками вказаного майна безпідставно зазначено ПП «Дерикторія А» та ОСОБА_3. Позивач також вказує, що 28.11.2012 р. та 25.01.2013 р. він звертався до відповідача із заявами про зняття арешту з домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1, однак заяви залишені відповідачем без відповіді.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву у відповідності до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки постановою аа 135281 від 07.09.2004 р. накладено арешт на невизначене майно, тобто все майно боржника ПП «Дерикторія А», а постановою аа 135278 від 07.09.2004 р. - на будинок АДРЕСА_1 власником якого є ОСОБА_3, натомість відомості, які б вказували на те, що Ленінським ВДВС Кіровоградського МУЮ накладались арешти на все майно, де боржником міг виступати ОСОБА_1 відсутні.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с.73).

16 вересня 2013 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.88).

На підставі усної ухвали, прийнятої 16.09.2013 р. та занесеної до журналу судового засідання (а.с.90), подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до частини 4 статті 122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 08.11.2002 р. та договору дарування від 28.08.2003 р. на праві приватної власності належить будинок, розташований у АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 08.11.2012 р. та витягом про державну реєстрацію прав від 19.11.2012 р. (а.с.31, 32, 35, 36).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, 09.09.2004 р. за №1290400 реєстратором: Державний нотаріальний архів в Кіровоградській області зареєстровано арешт нерухомого майна на будинок, розташований у АДРЕСА_1, як на власність ПП «Дерикторія А» на підставі постанови аа 135281 від 07.09.2004 р. ДВС Ленінського району, виконавець Борисенко. Окрім того, 09.09.2004 р. за №1290442 реєстратором: Державний нотаріальний архів в Кіровоградській області зареєстровано арешт нерухомого майна на будинок, розташований у АДРЕСА_1, як на власність ОСОБА_3 на підставі постанови аа 135278 від 07.09.2004 р. ДВС Ленінського району, виконавець Борисенко (а.с.36).

28.11.2012 р. та 25.01.2013 р. ОСОБА_1 на адресу Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції направлено заяви про зняття арешту з домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 накладеного на підставі постанов аа 135281 та аа 135278 від 07.09.2004 р. (а.с.40-42, 43-45).

Листами №3849/04-89/17 та №3850/04-89/17 від 08.02.2013 р. Ленінський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції повідомив ОСОБА_1 про те, що майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу ДВС, якщо під час розгляду відповідної скарги виявлено порушення встановленого Законом України «Про виконавче провадження» порядку накладення арешту, однак перевірити інформацію щодо арешту майна, розташованого в АДРЕСА_1 неможливо, тому що згідно з номенклатурою відділу всі виконавчі провадження передані до архіву та знищені на підставі п.3.19 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби, що затверджена наказом Міністерства юстиції України №470/7 від 05.07.1999 р. (а.с.75, 77). Зазначені листи направлялися на адресу позивача, однак не були ним отримані та повернулися адресанту з відміткою «адресат не проживає за адресою» (а.с.76, 78).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ухвалою від 02.09.2013 р. Ленінський відділ Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції зобов'язано надати до суду копії постанов ДВС Ленінського району аа 135281 від 07.09.2004 р., аа 135278 від 07.09.2004 р., а також копії матеріалів виконавчого провадження в межах якого винесені вказані постанови та з огляду на які винесено зазначені постанови (у випадку їх відсутності - письмові пояснення та відповідні докази) (а.с.66). Відповідачем вимоги ухвали в цій частині не виконано та повідомлено суд про знищення виконавчого провадження в межах якого винесено постанови аа 135281 та аа 135278 від 07.09.2004 р. відповідно до п.3.19 Інструкції з діловодства в органах державної влади, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №470/7 від 05.07.1999 р., однак доказів такого знищення до суду не надано, а відтак, суд розглянув дану справу за наявними доказами.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. №606-ХІV (далі за текстом - Закон), в редакції чинній на час розгляду справи, визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до п.3.19, 3.20 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 05.05.1999 р. №470/7, чинної до 01.01.2009 р. та на яку посилається відповідач, строк зберігання переданих до архіву завершених виконавчих проваджень становить 3 роки. Знищення виконавчих проваджень, які передано до архіву, здійснюється комісією один раз у півріччя, про що складається акт у двох примірниках за встановленою формою. Акти знищення виконавчих проваджень, переданих до архіву, зберігаються у номенклатурній справі.

Аналогічні норми визначені й Порядком роботи з документами в органах державної служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 р. №2274/5, чинним на час розгляду справи.

З аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що знищенню підлягають завершені (закінчені) виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився.

Підстави закінчення виконавчого провадження передбачені ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. №606-ХІV, в редакції чинній до 09.03.2011 р.

Відповідно до змісту ч.1, 2 ст.38 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній до 09.03.2011 р., у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 401 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Вказані норми узгоджуються з нормами ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону України від 04.11.2010 р. №2677-VI.

Таким чином, після завершення виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний зняти арешт, накладений на майно боржника.

Судом встановлено, що виконавче провадження, у межах якого накладено арешт на нерухоме майно - житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1 завершено та знищено, при цьому з огляду на зміст витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, арешт вказаного нерухомого майно, всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» знято не було, що позбавляє позивача права розпоряджатися належним йому майном (а.с.36, 73).

Відповідно до ч.2 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що рішення про зняття арешту приймається тим органом, який прийняв рішення про накладення арешту шляхом винесення постанови про скасування арешту майна.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

На підставі викладеного, враховуючи те, що на відповідача покладено обов'язок при завершенні виконавчого провадження вчинити дії щодо скасування арешту, які при завершенні виконавчого провадження вчинені не були, зважаючи, що накладений арешт перешкоджає позивачу розпоряджатися належним йому на праві власності майном, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з урахуванням п.2 ч.4 ст.105 та п.2 ч.2 ст.162 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з пп.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 34,41 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України шляхом його безспірного списання Державною казначейською службою у Кіровоградській області із рахунка Ленінського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Зобов'язати Ленінський відділ Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна, розташованого в АДРЕСА_1, яке належить на праві власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), накладеного на підставі постанови аа 135281 від 07.09.2004 р. ДВС Ленінського району, виконавець Борисенко та зареєстрованого у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 09 вересня 2004 року за №1290400 реєстратором: Державний нотаріальний архів в Кіровоградській області.

3. Зобов'язати Ленінський відділ Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна, розташованого в АДРЕСА_1, яке належить на праві власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), накладеного на підставі постанови аа 135278 від 07.09.2004 р. ДВС Ленінського району, виконавець Борисенко та зареєстрованого у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 09 вересня 2004 року за №1290442 реєстратором: Державний нотаріальний архів в Кіровоградській області.

Присудити ОСОБА_1, ід номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири грн. 41 коп.), зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби у Кіровоградській області стягнути з Державного бюджету України вказаний судовий збір шляхом безспірного списання із рахунку Ленінського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.М. Момонт