Постановление суда № 33749698, 24.09.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/3293/12-ц Головуючий у 1-й інст. Колупаєв В.В.

Категорія 27 Доповідач Гансецька І. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Гансецької І.А.

суддів: Микитюк О.Ю.,

Коломієць О.М.

при секретарі: Бондарчук С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 05 червня 2013 року,

встановила:

У вересні 2012 року позивач звернувся до суду з даним позовом. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 26.03.2007 року між ним та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №014/5550/85/106581 про надання кредиту під заставу нерухомого майна у розмірі 41511,00 доларів США терміном на 240 місяців з 26.03.2007 року по 26.03.2017 року із сплатою 13,25% річних.

21.05.2008 року між сторонами по справі було укладено ще один кредитний договір № 014/5550/81/133464 на суму 55000,00 доларів США терміном на 180 місяців з 21.05.2008 року по 21.05.2023 року із сплатою 13,0% річних.

Із ОСОБА_4 позивач уклав договір поруки за яким остання погодилась відповідати перед Банком за борговими зобов'язаннями, що виникають з умов кредитного договору № 014/5550/81/133464 від 21.05.2008 року.

Банк умови договору виконав в повному обсязі. В результаті порушення зобов»язань боржником, виникла заборгованість, яку позивач просив стягнути за договором від 26.03.2007 року з ОСОБА_3, а за договором від 21.05.2008 року з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 05 червня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідачів на користь позивача заборгованість за обома кредитними договорами. При цьому судом зменшено розмір пені за прострочення тіла кредиту за договором від 26.03.2007 року з 17496,88 грн. до 1700,00грн., пені за прострочення відсотків з 199747,42 грн. до 19000,00 грн. та за кредитним договором від 21.05.2008 року зменшено розмір пені за прострочення тіла кредиту з 8868,16 грн. до 1000,00грн., пені за прострочення відсотків з 206585,55грн. до 20000,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить частково змінити рішення, яким зменшити розмір пені за прострочення тіла кредиту та пені до мінімальної суми. Посилається на невідповідність висновків суду в цій частині обставинам справи. Вважає, що суд не дав належної оцінки обставинам справи та зібраним у справі доказам та мав всі підстави для зменшення розміру пені до мінімальної суми.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до кредитного договору від 26.03.2007 року ОСОБА_3 отримав у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредит у розмірі 41511,00 доларів США терміном на 240 місяців з 26.03.2007 року по 26.03.2017 року. Згідно кредитного договору від 21.05.2008 року ОСОБА_3 отримав кредит на суму 55000,00 доларів США терміном на 180 місяців з 21.05.2008 року по 21.05.2023 року.

ОСОБА_4 уклала з Банком договір поруки, відповідно до якого погодилась відповідати перед Банком за борговими зобов'язаннями, що виникають з умов кредитного договору № 014/5550/81/133464 від 21.05.2008 року.

Оскільки ОСОБА_3 не виконував умови кредитних догорів в частині своєчасного внесення платежів на погашення боргу, то суд обгрунтовано стягнув з відповідачів борг відповідно до вимог ст.ст.526,1054,610,611,553,554 ЦК.

Рішення суду в цій частині вимог не оскаржується, а тому його законність апеляційним судом не перевіряється.

Зменшуючи розмір нарахованої Банком пені по обох договорах, суд першої інстанції із посиланням на положення ч.3 ст.551 ЦК та судову практику в даній категорії справ, врахував скрутний майновий стан відповідачів, перебування на їх утриманні малолітньої дитини, ступінь виконання боржником зобов"язання, співмірність розміру пені величині основного боргу. При цьому суд повно і всебічно з"ясував обставини, що мають значення для справи, правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами, та зібраним у справі доказам дав належну оцінку. Будь-яких процесуальних порушень чи порушень норм матеріального права, які б давали підстави для переоцінки доказів, апеляційний суд не вбачає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,308,313-315,317,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 05 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на неї може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Судді :