Решение № 3374308, 26.03.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.09 Справа№ 30/42

за позовом: ВАТ „Концерн Хлібпром”, м.Львів

до відповідача: ТзОВ „Торгова компанія „Інтермаркет”, м.Львів

про стягнення 1727 275,00 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача: Сєров О.В., Туркас О.І.

від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов заявлено відкритим акціонерним товариством „Конценр Хлібпром”, м.Львів до товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, м.Львів про стягнення 1727 275,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 27.02.2009 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 10.03.2009 року.

10.03.2009р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

Представник позивача в судове засідання з"явився, подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог від 23.03.2009р. №182/01 та просить стягнути з відповідача борг в сумі 1 353 601,66 грн. Позов просить задоволити відповідно до поданого уточнення.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, причин неявки суду не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Між позивачем та відповідачем було укладено договори поставки товару: від 01.02.2008р. № ТП-255, від 01.02.2008р. №ТП-256-кДГ-000005 та від 01.05.2008р. № ТП-681.

Згідно умов вищевказаних договорів позивач (постачальник) зобов'язався передати відповідачу (покупцю) товар на умовах і строки визначені договорами, а останній, в свою чергу прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість, згідно умов договору.

На виконання умов вищевказаних договорів, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується товарно-транспортними накладними на отримання товару (в матеріалах справи). Дана обставина відповідачем не заперечена.

В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Порядок розрахунків сторони визначили наступним чином:

Відповідно до п.3.3 та п.3.3.1 договору №ТП-255 від 01.02.2008р. розрахунки за кожну поставлену партію хлібо-булочних виробів здійснюється відповідачем у безготівковому порядку один раз в 19 днів з моменту отримання товару, розрахунки за кожну поставлену партію напівфабрикатів хлібобулочних виробів торгової марки „Наминайко” в безготівковому порядку однин раз в 40 днів з моменту отримання товару.

Згідно п.3.3 договру №ТП-256-кДГ-000005 від 01.02.2008р. розрахунки за кожну поставлену партію хлібобулочних виробів здійснюється у безготівковому порядку один раз в 19 днів з моменту отримання товару.

Відповідно до п.3.3 договору №ТП-681 від 01.05.2008р. розрахунки за кожну поставлену партію хлібобулочних виробів здійснюється у безготівковому порядку один раз в 21 день з моменту отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата здійснена частково, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 1353601,66 грн., відповідно до поданої заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані та підлягають задоволенню з врахуванням уточнень.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст.179,193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

г. . ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, м.Львів, вул. Галицька,4 (р/р 2600900601403 в ЛФ „Укрсімбанк”, м.Львів, МФО 325718, код ЄДРПОУ 13827416) на користь відкритого акціонерного товариства „Концерн Хлібпром”, м.Львів, вул. Хлібна,2 (п/р 26002001301928 в філії ЗАТ „ОТП Банк” в м.Львові, МФО 385402, код ЄДРПОУ 05511001)- 1353601,66 грн. заборгованості, 17272,75 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.